печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19504/14-ц
Категорія 56
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Середи К.О.,
при секретарі - Герасименко М.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення пені та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення пені та моральної шкоди. У своєму позові ОСОБА_1 просить розірвати договір купівлі-продажу № Н1304 на суму 38000 грн. 00 коп. укладений 04 жовтня 2013 року між нею та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, стягнути з останнього на її користь 38000 грн. 00 коп. сплачених нею на виконання умов вищевказаного договору, 3 % річних за невиконання відповідачем умов договору, 25000 грн. 00 коп. завданої моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог наголошує на тому, що 04 жовтня 2013 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № Н1304, згідно якого останній зобов'язався передати позивачу у власність, а позивач прийняти й оплатити на умовах цього договору товар - кухню на замовлення. 04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 на виконання умов договору купівлі-продажу № Н1304 було сплачено ОСОБА_3 70 % вартості товару. Разом з тим, відповідач своїх зобов'язань в обумовлені вищевказаним договором строки не виконав. Будь-яких пояснень з приводу невиконання зобов'язань та порушення строків договору ОСОБА_3 позивачу не надав. За наведених обставин ОСОБА_1 просить задовольнити позов у заявлений нею спосіб.
08 жовтня 2014 року під час проведення судового засідання представником ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просив стягнути з ОСОБА_3 неустойку у розмірі 3 % на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», що складає за підрахунком заявника 283860 грн. 00 коп.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позов з викладених у ньому підстав та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином в порядку передбаченому ч. 9 ст. 74 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2. ст.169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.
За викладених підстав, враховуючи згоду осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд визнав за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_3
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 04 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № Н1304, згідно якого останній зобов'язався передати позивачу у власність, а позивач прийняти й оплатити на умовах цього договору товар - кухню на замовлення. 04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 на виконання умов договору купівлі-продажу № Н1304 було сплачено ОСОБА_3 70% вартості товару.
Відповідно до договору про внесення змін до договору № Н1304 купівлі-продажу від 04.10.2013 сторони погодили внесення змін до п. 3.1 договору, а саме, шляхом викладення даного пункту договору в наступній редакції: «п. 3.1. Продавець зобов'язаний поставити товар покупцю до 01 лютого 2014 року. В залежності від виробничого процесу строк поставки може бути продовжений або скорочений за погодженням між сторонами».
Разом з тим, відповідач своїх зобов'язань в обумовлені вищевказаним договором строки не виконав.
Судовим розглядом встановлено, що будь-які зміни щодо строків поставки товари сторонами не погоджувались, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України, зокрема, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 ст. 662 та ч. 1 ст. 663 ЦК України встановлює обов'язок продавця передати покупцеві визначений договором купівлі-продажу товар у строк, встановлений цим договором.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині розірвання договору купівлі-продажу № Н1304 від 04 жовтня 2013 року та стягнення з ОСОБА_3 38000 грн. 00 коп. сплачених йому позивачем коштів на виконання умов вказаного договору є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 3% неустойки в розмірі 283860 грн. 00 коп., то суд приходить до наступного.
Так, відповідно до договору про внесення змін до умов договору купівлі-продажу № Н1304 від 04 жовтня 2013 року укладеного сторонами 31 грудня 2013 року, було встановлено, що за порушення терміну поставки товару покупцю, продавець виплачує йому неустойку в розмірі 0,5 % від вартості передплати за кожен день прострочення.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню розмір неустойки передбачений договором в розмірі 0,5 % від вартості передплати за кожен день прострочення, що складає 51300 грн. 00 коп.
Разом з цим суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_3 25000 грн. 00 коп. моральної шкоди, виходячи з наступного.
Дійсно, ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлює, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в статтях 23, 1167 ЦК.
Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25 травня 2001 р. № 5, від 27 лютого 2009 р. № 1) надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
За п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1023-XII (в редакції до внесення змін Законом від 19 травня 2011 р. № 3390-VI «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції») було розділено підстави відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, у разі заподіяння споживачу шкоди (збитків) дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, він мав право лише на відшкодування майнової шкоди (збитків). А в разі заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією споживач мав право на відшкодування як майнової, так і моральної (немайнової) шкоди у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з чинною редакцією п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1023-XII споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
У ст. 1 Закону № 3390-VI поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Відповідно до ст. 711 ЦК (в редакції Закону № 3390-VI) шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень гл. 82 цього Кодексу.
Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 ЦК.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди відсутні.
Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Аналізуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення пені та моральної шкоди, є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а позивач відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 893 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись Законом України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 525, 530, 549, ч. 2 ст. 551, ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення пені та моральної шкоди - задовольнити частково.
Договір № Н1304 купівлі-продажу від 04 жовтня 2013 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 та ОСОБА_1, розірвати.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 38 000 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп. суми внесеного авансу, 51 300 (п'ятдесят одну тисячу триста) грн. пені.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя К.О. Середа