Справа №2-101 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2007 року . . Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області в складі:

головуючої- судді ДіденкоО.П.,

ігри секретарі Шадурі Л.Ю.,

за участю адвоката- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,

В СТАНОВИВ:

В позові до суду позивачка ОСОБА_2 зазначила, що 16 лютого 2006 року близько 02 годЗО хв. в її квартирі АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_3, спричинив їй середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, за що вироком- Ніжинського міськрайонного суду від 19 червня 2006 року визнаний винним за стЛ22 чЛ КК України, йому призначено покарання два роки позбавлення волі та з застосуванням ст. 7 5 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком в один рік. Далі позивачка зазначила, що від спричинених тілесних ушкоджень вона лікувалася 27 днів у Чернігівській обласній лікарні, де нею затрачено на лікування 64,74 грн., потім один місяць лікувалась амбулаторно,-а'.з 19 квітня 2006 року по 12 травня 2006 року - в Київській міській клінічній лікарні, де їй зроблено операцію та вставлено набір імплантатів для остеосинтезу кісток вартістю 1275грн. Крім того, не будучи мешканкою м.Києва, вона змушена була сплатити добровільну пожертву на лікарню в сумі 400 грн. Всього їй завдано матеріальну шкоду в розмірі 1739 грн.74 коп. та моральну шкоду, яку вона оцінює в 5 тис.грн., оскільки змушена була терпіти фізичний біль, в неї мається порушення симетрії обличчя внаслідок одержаної травми, що призвело до моральних страждань, порушення нормальних життєвих зв"язків, тому просила стягнути'з відповідача ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити із зазначених у позові підстав, а також просили стягнути з відповідача Ігрн.50 коп. понесених витрат .-з. інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 400 грн. у відшкодування понесених витрат на правову допомогу адвоката та покласти обов'язок на батьків відповідача

відшкодувати завдану позивачці шкоду в разі відсутності майна чи коштів у відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність коштів.

Заслухавши пояснення ; позивачки та її представника, відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ст.61 ч.4 ІЖЖ України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є. обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вищезазначеним вироком суду, який набрав законної сили, встановлено, що саме відповідачем ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_2 16 лютого 2006 року нанесені тілесні ушкодження в область обличчя, чим спричинено двобічний перелом, нижньої щелепи по 38-у зубу зліва та по 44-у зубу справа, крововиливи обличчя. Довідкою Чернігівської обласної лікарні від 07.07.2006 року за НОМЕР_1 підтверджується, що позивачка ОСОБА_2 проходила курс лікування в зазначеному лікувальному закладі з 17.02.2006 року по 16.03.2006 року саме -з приводу двобічного перелому нижньої .щелепи, тобто від тілесних ушкоджень, завданих відповідачем, і на'її лікування було витрачено власних коштів 64 грн.74 коп. Зазначену суму коштів суд вважає необхідним стягнути з відповідача, як з особи, винної в заподіянні шкоди.

Далі, на а.с. 8 є три квитанції до прибуткового касового ордера, якими підтверджується зроблене позивачкою добровільне пожертвування в сумі 400 грн. на користь Київської міської клінічної лікарні № 12, де ОСОБА_2знаходилася на стаціонарному лікуванні з 19.04.2006 року по 12.05.2006 року. Приймаючи до уваги, що . зазначені позивачкою кошти носять характер добровільного пожертвування, суд підстав для стягнення зазначеної суми коштів з відповідача' не знаходить.

Зазначені позивачкою витрати на придбання набору імплантатів для остеосинтезу кісток у сумі 1275 грн. належними доказами не підтверджені, так як копія повідомлення лікувального закладу про загальну вартість лікування, що на а.с.5, та копія рахунку НОМЕР_2 про вартість набору імплантатів без підтвердження їх оплати позивачкою не може бути підставою для стягнення зазначеної суми коштів з. відповідача, як із винної особи в заподіянні тілесних ушкоджень.

З огляду на встановлене, суд вважає можливим позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково. .

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд також вважає можливим задовольнити частково, в сумі 2 тис.грн., з врахуванням поведінки потерпілої, тобто позивачки ОСОБА_2, яка 16-лютого 2006 року розпивала спиртні напої з відповідачем ОСОБА_3, не дивлячись на те, що він неповнолітній, і під час сварки, в ході якої їй були заподіяні тілесні ушкодження, сама вона, як І відповідач, перебувала в стані

алкогольного сп"яніння, що встановлено вищезазначеним вироком суду.

Розмір судових витрат Ігрн.50 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 400 грн. підтверджується квитанціями, що є в справі, тому суд вважає необхідним стягнути їх з відповідача на користь позивачки відповідно до норм ст.ст.84, 88 ЩЖ України.

Відповідач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто йому не виповнилось 18 років. Відповідно до ст. 1179 ЦК України загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього віком від 14 до 18 років за завдану ним шкоду має- виняток - ооов язок батьків відшкодувати шкоду у разі відсутності.- у ' неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування. Але їх відповідальність носить, додатковий (субсидіарний) характер, тобто потерпілий - спочатку пред"являє вимогу до основного боржника - винної особи, а в разі незадоволення вимог у повному розмірі -до батьків. Позивачкою не надані жодні докази, які б свідчили про відсутність майна чи коштів у відповідача, не зазначено, хто є його батьками, оскільки відповідальність покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони' разом чи окремо, тому суд не знаходить підстав на час розгляду даної справи покладати на батьків відповідача обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної позивачці.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167,1168, 1179 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2: 64 (шістдесят чотири) грн.74 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 (дві тисячі) грн. у ..відшкодування моральної шкоди, 1 (одну) грн.50 коп. у повернення-витрат.з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 400 (чотириста) грн. у повернення витрат на правову допомогу, а всього стягнути 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн.24коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. в Іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської - області, через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя