УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 876/4744/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області, прокурора м. Львова Стасіва А.П., прокурора Галицького району м. Львова Янчишина С.В. про визнання протиправними дій і бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Львівської області, прокурора м. Львова Стасіва А.П., прокурора Галицького району м. Львова Янчишина С.В. про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, стягнути шкоду, спричинену діями чи бездіяльністю у розмірі 20 000. Також просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 28 березня 2014 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених в ній недоліків до 11.04.2014 року.

ОСОБА_1 подав позовну заяву в новій редакції, де також клопотав про звільнення його від сплати судового збору.

14 квітня 2014 року ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення без руху.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі, зазначив, що суд першої інстанції не розглянув його клопотання про звільнення від сплати судового збору, вказав про порушення норм процесуального, матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи до перешкоджання у доступі до правосуддя.

ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, що у ній наведені.

Представник прокуратури Львівської області Турчик І.Я. у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що дана позовна заява має недоліки та не відповідає вимогам статті 106 КАС України, зокрема заявником не сплачено судовий збір.

Проте, до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Такий захист реалізується через розгляд судом адміністративного позову, який пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Статтею 106 КАС України визначено вимоги до позовної заяви відповідно до пункту 5 частини 1 якої, у позовній заяві зазначають: у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.

Згідно з статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 3 статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Законодавством, яке регулює порядок сплати та розміри судового збору є Закон України «Про судовий збір», який статтею 5 визначає перелік випадків звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено право суду щодо звільнення від оплати судового збору повністю чи частково, зменшення розміру належних до оплати судових витрат.

Частиною 1 статті 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Позивачем на виконання вимог пункту 5 частини 1 статті 106 КАС України заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, проте судом таке не розглянуто й процесуального рішення не прийнято.

Тобто фактично не враховано вимоги ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, з якої випливає обов'язок держави забезпечити особі реальну можливість доступу до захисту своїх прав в суді, зокрема з можливістю звільнення останньої від сплати судового збору з врахуванням її майнового стану. В іншому випадку, це можна розглядати як порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 вказаної Конвенції.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд першої інстанції зобов'язаний був врахувати вищевказані норми процесуального права та надати апелянту реальну можливість скористатись його правами на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вище наведеного колегія судів приходить до висновку, що оскаржена ухвала прийнята з порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття позовної зави до розгляду, а відтак це судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року про повернення позовної заяви по справі № 813/2547/14 - скасувати та справу направити до цього ж місцевого суду для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 жовтня 2014 року.