Справа № 265/2350/13-ц

Провадження № 2/265/860/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Скоробогатько Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрбізнесбанк» звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що відповідно до договору № МР001/МО1, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 17 жовтня 2008 року, останній було надано кредит на споживчі потреби у сумі 1391000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних з кінцевим терміном повернення 17 жовтня 2013 року. Відповідачка також зобов'язалась сплачувати щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 3850 грн. У подальшому між позивачем та ОСОБА_2 укладались 16 додаткових договорів до кредитного договору від 17 жовтня 2008 року з внесенням змін у редакцію договору від 17 жовтня 2008 року, внаслідок чого сторони домовились про те, що в останній редакції позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 391 000 грн. та 799 500 доларів США зі сплатою щомісячної комісії в сумі 4150 грн. та 1385 доларів США з графіком проведення сплати вказаних сум та погашення кредиту, відсотків та комісій. Також сторонами було збільшено термін повернення кредитних коштів до 17 жовтня 2015 року. Видані за кредитним договором та додатками до нього кредитні кошти ОСОБА_2 були отримані. Однак відповідачка в порушення норм діючого законодавства та умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 26 березня 2013 року перед позивачем заборгувала 1 959 047,17 грн. та 979 394,19 доларів США. Виконання умов кредитного договору від 17 жовтня 2008 року було забезпечено договором поруки, укладеним із ОСОБА_3, який з часом доповнювався п'ятьма додатковими угодами, внаслідок чого ОСОБА_3 за умовами поруки зобов'язався відповідати солідарно перед банком у тому ж обсязі, що й ОСОБА_2 Оскільки незважаючи на звернення банка до відповідачів, останні не виявили бажання повернути заборгованість, представник позивача просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 1 959 047,17 грн. та 979 394,19 доларів США разом із судовими витратами.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, Шапошнік О. М., у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав повністю, надавши суду пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, вказуючи, що позовні вимоги банку доведені матеріалами справи. Відповідачі, отримавши грошові кошти, порушили умови виконання кредитного договору та додатків до нього, а також договору поруки та додатків до договору поруки, внаслідок чого просив стягнути з відповідачів солідарно існуючу заборгованість та судові витрати банку. Зазначав також, що строки позовної давності банком не були пропущенні, бо строк дії договору від 17 жовтня 2008 року ще триває, а банк може до закінчення строку повернення суми кредиту, відсотків за його використання та комісії вимагати достроково погашення заборгованості від відповідачів. В свою чергу вказував, що позичальник не зверталась до банку з вимогою розстрочити сплату кредитних коштів. Просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідачка, ОСОБА_2, до судового засідання не з'явилась надавши суду заяву з проханням вирішити спір у її відсутність за присутності її представника, заперечуючи при цьому проти задоволення заявлених позовних вимог.

Представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_5, в судовому засіданні підтримуючи позицію відповідачки, зазначав, що банком не було доведено існування заборгованості у ОСОБА_2, не наведено належних розрахунків, тому вважав, що у сумі боргу нарахованій банком маються суми неустойки. Вказував також, що відсотки банком були розраховані незаконно, бо відсотки нараховувались на відсотки, а кредитні кошти за додатковими угодами ОСОБА_2 не видавались, а таким чином закладалась заборгованість позичальника за відсотками в умови кредитування. Посилався також на те, що штраф у розмірі 10 % є незаконною умовою договору від 17 жовтня 2008 року. Додавав, що трирічні строки позовної давності до заявлених вимог банку були представниками позивача пропущенні. Також зазначав, що порука у ОСОБА_3 припинилась, бо закінчився 6-місячний строк в межах якого банк міг вимагати повернення кредиту у поручителя. Однак не заперечував факт того, що ОСОБА_2 отримувала кредит від банку. Не погоджуючись із сумою боргу просив суд відмовити у позові повністю.

Відповідач, ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився повторно за невідомих суду причин, не надавши суду заяву з проханням вирішити спір у його відсутність.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши учасників процесу, які з'явились, дослідивши письмові докази, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а за ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що 17 жовтня 2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступником якого по всіх правах та обов'язках відповідно до п. 1.2 Статуту є Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МР001/МО1, відповідно до якого банк надав позичальникові в тимчасове користування довгостроковий кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у сумі 1 391 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % на рік, які нараховуються за кожен день, з кінцевим терміном повернення до 17 жовтня 2013 року, а ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісії банку та відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором, відповідно до встановленого графіку. Також відповідачка зобов'язалась сплачувати банку щомісячно комісію за супроводження кредиту в сумі 3850 грн. В разі виникнення прострочення погашення кредиту, відсотків або комісії відповідачка зобов'язувалась сплачувати банку 42 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати виникнення такої заборгованості до моменту її погашення (п. 4.4). Вказані обставини підтверджуються копією кредитного договору від 17 жовтня 2008 року, додатком до договору та інформацією про умови кредитування (а. с. 18-19, 20, 21).

Відповідно до копій додаткових угод до кредитного договору в кількості 16 договорів (від 30 січня 2009 року, від 12 лютого 2009 року, від 12 березня 2009 року, від 23 березня 2009 року, від 7 квітня 2009 року, від 24 квітня 2009 року, від 15 травня 2009 року, від 23 червня 2009 року, від 31 липня 2009 року, від 6 серпня 2009 року, від 18 серпня 2009 року, від 8 вересня 2009 року, від 15 вересня 2009 року, від 22 вересня 2009 року, від 30 вересня 2009 року, від 30 листопада 2009 року), укладених між АТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_2, та копій додатків до вказаного договору кредитування щодо графіку погашення кредиту в національній валюті та копій додатків щодо графіку погашення кредиту в іноземній валюті, вбачається, що позивач та ОСОБА_2 дійшли згоди, внаслідок чого умови договору кредитування від 17 жовтня 2008 року № МР001/МО1 були змінені шляхом надання додатково позичальнику кредиту в сумі 799 500 доларів США шляхом надання траншей на загальну суму 796 400 доларів США під 18 % річних. Також сторони домовились про сплату ОСОБА_2 щомісячної комісії за супроводження кредиту в сумі 4150 грн. та в сумі 1385 доларів США з встановленням нового графіку з погашення виданого кредиту в національній валюті, відсотків за користування кредитом та сплати комісії, нового графіку з погашення виданого кредиту в іноземній валюті, відсотків за користування кредитом та слати комісії. Також сторони домовились про встановлення нового терміну кінцевого погашення виданого ОСОБА_2 кредиту строком до 17 жовтня 2015 року (а. с. 22-59).

Факт надання ОСОБА_2 на виконання умов договору від 17 жовтня 2008 року позивачем кредиту в сумі 1391000 грн. та в сумі 766 400 доларів США підтверджується відповідними банківськими документами, заявами за підписом позичальника ОСОБА_2 про отримання готівки (а. с. 60-73).

Судом також було встановлено, що 17 жовтня 2008 року для забезпечення виконання умов кредитного договору від 17 жовтня 2008 року, укладеного банком із ОСОБА_2, між АБ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань по кредитному договору № МР001/МО1 від 17 жовтня 2008 року, укладеному між позивачем та ОСОБА_2 на суму 1 391 000 грн. зі сплатою 21 % річних строком погашення до 17 жовтня 2013 року. При цьому поручитель зобов'язався в разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором в триденний строк з моменту отримання письмового повідомлення позивача про прострочення ОСОБА_2 погасити заборгованість останньої по кредиту, відсоткам та іншим платежам по договору кредитування (а. с. 74).

На підставі 5-ти додаткових угод (від 30 січня 2009 року, від 12 лютого 2009 року, від 23 березня 2009 року, від 15 травня 2009 року, від 31 липня 2009 року), укладених між АТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_3, вбачається, що позивач та поручитель дійшли згоди, внаслідок яких умови договору поруки від 17 жовтня 2008 року на забезпечення виконання умов договору кредитування від 17 жовтня 2008 року № МР001/МО1 було змінено шляхом збільшення забезпеченої порукою відповідальності ОСОБА_3 за належне виконання ОСОБА_2 умов договору кредитування в сумі 799 500 доларів США під 18 % річних та в сумі 1391000 грн. під 21 % річних зі збільшенням кінцевого терміну повернення кредиту до 17 жовтня 2015 року (а. с. 75-79).

Суд встановив, що 19 січня 2010 року, 25 травня 2010 року, 16 червня 2010 року, 18 жовтня 2010 року, 18 січня 2011 року, 21 червня 2011 року та 12 березня 2013 року банком на адресу позичальника були направлені претензії із зазначенням заборгованості, яку повинна була сплатити остання, з вказівкою на негативні наслідки такої несплати, в тому числі які були вручені особисто ОСОБА_2 (а. с. 80-85, 87-88).

В свою чергу 21 червня 2011 року та 12 березня 2013 року банком на адресу поручителя були направлені претензії із зазначенням заборгованості, яку повинен був сплатити останній, з вказівкою на негативні наслідки такої несплати, в тому числі які були вручені особисто ОСОБА_3 (а. с. 86, 89-90).

На підставі розрахунку ПАТ «Укрбізнесбанк» вбачається, що зобов'язання за договором кредиту від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 належним чином не виконуються, внаслідок чого станом на 26 березня 2013 року у відповідачів утворилась заборгованість по кредиту в національній валюті в розмірі 1 959 047,17 грн., з яких поточна заборгованість по кредиту - 560 588,57 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 630 662,04 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 463 743,32 грн., прострочена заборгованість за комісіями - 304 053,24 грн.; а також утворилась заборгованість по кредиту в іноземній валюті в розмірі - 979 394,19 доларів США, з яких поточна заборгованість по кредиту - 352 949,25 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 397 067,76 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками - 229 377,18 доларів США (а. с. 102).

Відповідно до розширеного розрахунку заборгованості по кредитному договору від 17 жовтня 2008 року № МР001/МО1, наданого представниками ПАТ «Укрбізнесбанк», вбачається, що ОСОБА_2 на виконання умов вказаного договору банком було надано 1 391 000 грн. та 796 400 доларів США. Позичальником було проведено загалом оплату виданого кредиту в сумі 199 749,39 грн. (останній платіж 9 листопада 2009 року) та в сумі 46 382,99 доларів США (останній платіж 26 листопада 2009 року), внаслідок чого борг по виданому у національній валюті кредиту в ОСОБА_2 становить 1 191 250,61 грн., а в іноземній валюті - 750 017,01 доларів США. За вказаний проміжок часу ОСОБА_2 було сплачено з нарахованих відсотків в національній валюті (747 408,75 грн.) загалом на суму 283 665,43 грн. (останній платіж 9 листопада 2009 року), внаслідок чого заборгованість становила 463 743,32 грн. Також ОСОБА_2 було сплачено з нарахованих відсотків в іноземній валюті (291 320,71 доларів США) загалом на суму 61 943,53 доларів США (останній платіж 11 грудня 2009 року), внаслідок чого заборгованість становила 229 377,18 доларів США. Також у розрахунку зазначено, що за договором від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 була нарахована щомісячна комісія за супроводження кредиту у еквіваленті до національної валюти на загальну суму 426 415,32 грн., з якої позичальником була сплачена сума в розмірі 122 362,08 грн. (останній платіж 2 листопада 2009 року), внаслідок чого борг з виплати комісії складає 304 053,24 грн. На підставі наведеного з розрахунку вбачається, що загальна сума боргу в національній валюті становить - 1 959 047,17 грн., а сума боргу в іноземній валюті відповідно - 979 394,19 доларів США. Додатково у довідці зазначено, що також підтверджується відповідними розрахунками, що нарахування відсотків та комісій за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року було з 15 липня 2011 року припинено. Також наголошено, що ОСОБА_2 після подання позовної заяви до суду не проводилось погашення кредиту (а. с. 136-143).

Факт наявності заборгованості у позичальника у вказаному за розрахунком банку розмірі підтверджується умовами кредитного договору від 17 жовтня 2008 року з відповідними додатками до нього та додатковими угодами, укладеними між представниками позивача та ОСОБА_2

На підставі встановлених у судовому засіданні обставин та враховуючи норми матеріального права суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 неналежним чином виконувались зобов'язання за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року, внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість перед банком у загальному розмірі 1 959 047,17 грн. та 979 394,19 доларів США.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином внаслідок ухилення поручителем, ОСОБА_3, від взятих на себе зобов'язань щодо солідарної відповідальності за неналежне виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 від 17 жовтня 2008 року, суд вважає встановленою солідарну відповідальність ОСОБА_3 щодо погашення боргу, що утворився у ОСОБА_2 перед позивачем з погашення кредиту, відсотків та комісії.

Натомість на адресу суду відповідачами було подано письмове клопотання про застосування строку позовної давності до заявлених банком вимог, яке було у судовому засіданні підтримано представником ОСОБА_2, ОСОБА_5

Суд в цьому сенсі зазначає, що за ст. 256 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 ЦК України, за ст. 253 якого перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому Верховним Судом України у справі № 6-116цс13 було надано правовий висновок, на підставі якого відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Таким чином суд робить висновок, що згідно до кредитного договору від 17 жовтня 2008 року позичальник повинен був погашати борг по кредиту, відсоткам, комісії щомісячно.

Тому право зі зверненням до суду до відповідачів в представників банку виникло з моменту ненадходження чергового платежу від позичальника у момент, коли ОСОБА_2 повинна була здійснити черговий платіж, внаслідок чого з відповідної дати необхідно обраховувати початок перебігу позовної давності за заявленими позовними вимогами, що стосується окремо кожної суми платежу, який повинна була здійснити ОСОБА_2

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 останній платіж на виконання кредитного договору від 17 жовтня 2008 року було здійснено 11 грудня 2009 року, а з наявним позовом до суду представники позивача звернулись 1 квітня 2013 року, тобто понад трирічний термін.

Натомість в судовому засіданні було встановлено відсутність доказів переривання строку позовної давності за вказаною справою.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки представники позивача звернулись до суду із позовом до відповідача в квітні 2013 року, то заявлені вимоги банком підлягають задоволенню в межах строків позовної давності, що дорівнює трирічному періоду, який обраховується з квітня 2010 року по квітень 2013 року.

На підставі переліченого вимоги банку підлягають частковому задоволенню, тобто в межах визначеного судом строку позовної давності, окремо щодо кожного чергового платежу, який повинен був внести позичальник за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року з погашення кредиту, відсотків та комісії.

Згідно до остаточної редакції графіків погашення кредиту в національній валюті та іноземній валюті на виконання умов договору № МР001/МО1, а також на підставі наданого представниками банку розширеного розрахунку вбачається, що за період з 1 квітня 2010 року по 1 квітня 2013 року заборгованість відповідачів перед позивачем за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року складає: по кредиту в національній валюті - 1 173 732,22 грн. (1 191 250,61 - 17 518,39 = 1 173 732,22), по кредиту в іноземній валюті - 738 987,35 доларів США (750 017,01 - 11 029,66 = 738 987,35), по відсоткам за користування кредитом в національній валюті - 360 931,81 грн. (747 408,75 - 386 476,94 = 360 931,81), по відсоткам за користування кредитом в іноземній валюті - 173 839,20 доларів США (291 320,71 - 117 481,51 = 173 839,20), з комісії за супроводження кредиту - 227 066,53 грн. (426 415,32 - 199 348, 79 = 227 066,53), а загальна сума заборгованості в межах строку позовної давності за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року у відповідачів складає: в національній валюті - 1 761 730,56 грн. (1 173 732,22 + 360 931,81 + 227 066,53 = 1 761 730,56), в іноземній валюті - 912 826,55 доларів США (738 987,35 + 173 839,20 = 912 826,55).

Доводи відповідачів та представника ОСОБА_2, ОСОБА_5, щодо відсутності підстав для стягнення з позичальника та поручителя боргу внаслідок спливу строку позовної давності не ґрунтуються на законі, бо відрахування початку перебігу строку позовної давності розпочинається не з моменту видачі кредиту, а з моменту несплати позичальником чергового платежу.

Таким самим чином суд відхиляє позицію ОСОБА_5, що строк вимоги до поручителя сплив за позовом банку, бо передбачений ст. 559 ЦК України строк вимоги до поручителя для кредитора починається з моменту настання строку виконання основного зобов'язання (17 жовтня 2015 року).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачки, ОСОБА_5, що банком у суму виданого кредиту закладались суми неустойки, що відсотки за користування кредитом нараховувались на відсотки, оскільки вказані доводи були спростовані дослідженими матеріалами справи.

Також суд відхиляє посилання представника ОСОБА_2 на те, що банк просить стягнути штрафні санкції з позичальника, та що умови договору кредитування за договором від 17 жовтня 2008 року порушують права ОСОБА_2, оскільки комісія за супроводження кредиту передбачена умовами вказаного договору, а вимоги про стягнення штрафу представниками позивача не заявлялись.

На підставі переліченого позовні вимоги ПАТ «Укрбізнесбанк» підлягають частковому задоволенню, у межах строку позовної давності відповідно, а відповідачі в свою чергу зобов'язані солідарно сплатити на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року у розмірі 1 761 730,56 грн. та 912 826,55 доларів США, яка була доведена в ході судового розгляду справи.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів в рівних часках на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати з оплати судового збору в розмірі 3441 грн., тобто по 1720,50 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована по АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_2, який зареєстрований АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк», ЄДРПОУ: 19388768, який розташований в місті Донецьку по вулиці Артема 125, заборгованість за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року № МР001/МО1 в національній валюті в розмірі - 1 761 730 (один мільйон сімсот шістдесят одна тисяча сімсот тридцять) гривень 56 копійок та в іноземній валюті в розмірі - 912 826 (дев'ятсот дванадцять тисяч вісімсот двадцять шість) доларів США 55 центів.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 3441 грн. в рівних частках, по 1720,50 грн. з кожного з відповідачів.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя