Справа№ 170/625/14-к

Провадження № 1-кп/170/17/14

Шацький районний суд Волинської області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 року смт.Шацьк

Шацький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сушик Н.В., при секретарі судових засідань - Ковальчук О.П., прокурора - Повшука І.М., представника цивільних позивачів - ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк кримінальне провадження № 12014030210000138 від 20.08. 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кропивники Шацького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого троє неповнолітніх дітей, директора ПрАТ «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство», не судимого, -

про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи призначеним згідно з протоколом №9 засідання наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП» від 03.12.2012 року та наказом № 28-к від 04.12.2012 на посаду директора приватного акціонерного товариства «Шацьке РТП», та у відповідності до Статуту ПрАТ « Шацьке РТП», затвердженого загальними зборами ВАТ «Шацьке РТП», був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Так ОСОБА_3, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, перебуваючи в смт.Шацьк, діючи умисно та всупереч інтересам юридичної особи приватного права в інтересах третіх осіб, а саме громадянина ОСОБА_5, ТзОВ «Інноваційно-промислові системи» та ТзОВ «Бізнес Група Енергія», зловживаючи своїми службовими повноваженнями, які полягали в розпорядженні коштами в межах визначених наглядовою радою та Статутом, що виразилось в порушенні вимог протоколу №2 засідання наглядової ради відкритого акціонерного товариства «Шацьке РТП» від 17.04.2009 року, договору між ВАТ «Шацьке РТП» та ВАТ «Перший інвестиційний банк» № 0-02/09 від 10.06.2009 року про обслуговування випуску цінних паперів, в січні-лютому 2013 року свідомо прийняв управлінське рішення щодо перерахування грошових коштів в сумі 282 334, 27 грн. виключно вказаним фізичній та юридичним особам, за наявності заборгованості перед іншими власниками облігацій - потерпілими, що спричинило їм тяжкі наслідки.

Так ОСОБА_3 достовірно знав, що пунктом 3.8. протоколу № 2 передбачено, що «виплата відсотків по облігаціям здійснюється емітентом в національній валюті через уповноваженого емітентом платіжного агента - ВАТ «Перший інвестиційний банк» за його місцем знаходження: 04073, м.Київ, Московський проспект,6. Виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі зведеного облікового реєстру рахунків власників облігацій, який складається депозитарієм на момент закінчення операційного дня, що передує дню початку відповідної виплати відсоткового доходу за облігаціями та надається емітенту на день початку відповідної виплати відсоткового доходу за облігаціями. Право на отримання коштів при виплаті відсотків за облігаціями мають особи, які є власниками облігацій згідно зведеного облікового реєстру на дату початку відповідної виплати.

Крім того рішеннями Шацького районного суду від 07.12.2012 року за позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ПрАТ «Шацьке РТП», було стягнуто з ПрАТ «Шацьке РТП» на користь ОСОБА_8 - 490 647 грн.31 коп.,ОСОБА_9 - 460 708 грн.26 коп. заборгованості по виплаті відсоткового доходу за облігаціями, про які обвинувачений, як директор підприємства, при належній організації роботи підприємства, зобов»язаний був знати.

Таким чином ОСОБА_3, будучи обізнаний з порядком виплати відсоткових доходів по облігаціям та, за наявності на особовому рахунку ПрАТ «Шацьке РТП» грошових коштів в загальній сумі 401 207 грн. 54 коп., при кредиторській заборгованості вказаного товариства перед власниками облігацій, а саме: ТОВ «Бізнес Група Енергія» - 17 999 грн.99 коп., ТОВ «Інноваційно-промислові системи» - 108 327 грн. 34 коп., ТОВ « АС- Інвестментгруп» - 599 999 грн.99 коп., гр.. ОСОБА_5 - 534 400, 00 грн, гр.. ОСОБА_8 - 490 647 грн. 31 коп. та ОСОБА_9 - 460 708 грн. 26 коп.; ОСОБА_3 діючи умисно, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою обернення неправомірної вигоди для інших осіб, а саме: ТОВ «Бізнес Група Енергія», ТОВ «Інноваційно-промислові системи» та ОСОБА_5, здійснив невірні розрахунки та перерахування грошових коштів з особового рахунку ПрАТ «Шацьке РТП» № 26002391113, відкритого в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»:

- Платіжним дорученням № 12 від 10.01.2013 року, перерахувавши на особовий рахунок № 26502001018447 ТзОВ «Бізнес Група Енергія» коштів в сумі 610 грн. 79 коп.; - платіжним дорученням № 13 від 10.01.2013 року - на особовий рахунок № 26005001018447 ТзОВ «Інноваційно-промислові системи» коштів в сумі 18 785 грн. 27 коп.; - платіжним дорученням № 20 від 25.01.2013 - на особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_5 - в сумі 153 396 грн.14 коп., а всього - на загальну суму 172 792 грн.20 коп.

Він же, продовжуючи свої умисні протиправні дії, 11.02.2013 року здійснив перерахування грошових коштів з особового рахунку ПрАТ «Шацьке РТП» № 26002391113, відкритого в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на особовий рахунок № 262082572384 ОСОБА_5 20 000 грн.00 коп., та з особового рахунку ПрАТ «Шацьке РТП» № 26002391113, відкритого в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - на особовий рахунок № 26005001017008 ТзОВ «Інноваційно-промислові системи» - 89 542 грн.07 коп., а всього на загальну суму 109 542 грн.07 коп. Отже, всього неправомірно перерахував 282 334,27 грн.

Таким чином, протиправними діями ОСОБА_11 було спричинено тяжкі наслідки, які полягають у завданні матеріальних збитків охоронюваним законом правам та інтересам іншим власникам облігацій потерпілим, що виразилось у невиплаті належних їм відсоткових доходів за облігаціями від виплаченої суми - 282 334,27 грн., а саме: власники облігацій ОСОБА_9 не отримав належних йому (із суми 282 334,27 грн.) - 29637 грн.16 коп., ОСОБА_8 - 47419 грн.46 коп; ТОВ «АС-Інвестментгруп» не отримало належних - 98162 грн. 30 коп., а всього на загальну суму 175218 грн.92 коп., що у двісті п»ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Відповідно дана сума коштів при пропорційній її виплаті усім власникам облігацій була виплачена окремим власникам облігацій, що становить неправомірну вигоду.

Обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння не визнав повністю, суду показав, що приступив до виконання обов»язків директора «Шацьке РТП» 04 січня 2013 року на підставі рішення наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП» від 03.12.2012 року, яке йому вручив в Шацьку на підприємстві голова наглядової ради ОСОБА_5, при цьому він і передав йому протокол № 2 засідання наглядової ради від 17.04.2009 року, яким передбачено порядок виплати відсоткового доходу по облігаціях. Станом на 10 січня 2013 року на підприємстві були кошти в сумі, приблизно чотириста тисяч гривень, з яких 350 000,00 грн., він мав намір перерахувати в «Перший інвестиційний банк» для погашення відсоткових доходів власникам облігацій. На початку січня він звернувся в ВАТ «Перший інвестиційний банк» особисто і подав заяву про ідентифікацію його особи, як керівника даного підприємства для роботи з Банком. Він заповнив анкету і подав відповідну заяву. Через пару днів йому стало відомо від ОСОБА_12, що Банк його не ідентифікував, мабуть через те, що він не володів інформацією про одного із засновників підприємства. Заяву, яку подавав в Банк, в журналі вихідної кореспонденції не реєстрував так, як на підприємстві, після звільнення попереднього директора, були відсутні усі необхідні документи, в тому числі і Журнал вхідної-вихідної кореспонденції, який він виявив пізніше, а саме коли реєстрував звернення до власників облігацій про виплату їм відсотків. Відповідь від Банку про відмову він не отримував, принаймні йому не відомо, чи вона надходила на підприємство, Про відмову Банку йому стало відомо від ОСОБА_5 та ОСОБА_12, яка допомагала йому подати заяву і необхідні документи в Банк. Після того йому порадив ОСОБА_5 провести виплату відсотків по облігаціях власникам облігацій за їхніми заявами. Він надіслав усім власникам облігацій повідомлення, проте заяви про виплату на підприємство подали лише ОСОБА_5, ТзОВ «Інноваційно-промислові системи» та ТзОВ «Бізнес Група Енергія», яким він 10.01.2013 року та 25.01.2013 року перерахував 172 792 грн.20 коп. Після цього у нього залишались кошти, приблизно в сумі 200 тис. грн.. для виплати іншим власникам облігації, проте від них заяви не надійшли і 11.02.2013 року він перерахував 20 000 грн.00 коп. ОСОБА_5 та 89 542 грн. 07 коп. на рахунок ТзОВ «Інноваційно-промислові системи». Про рішення судів на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9, він дізнався 12 лютого 2013 року, коли на його заяву йому було видано у виконавчій службі копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Проте, що рішення надходили на підприємство та постанова про відкриття виконавчого провадження, йому раніше відомо не було, як з»ясувалося пізніше, їх отримував колишній головний бухгалтер ОСОБА_13 та колишній директор підприємства ОСОБА_14. Винуватості у вчиненні ікримінованого злочину не визнав, вважає, що проводив виплату правомірно, просив за відсутністю складу злочину в його діях виправдати. Цивільні позови не визнав.

З показань обвинуваченого вбачається, що він визнає фактичні обставини вчинення даного злочину, які, окрім того, так як і його винність у вчиненні даного злочину, доводяться дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Згідно з протоколом №9 засідання наглядової ради ПрАТ «Шацьке РТП» від 03.12.2012 року та наказу № 28-к від 04.12.2012 ОСОБА_3 призначений на посаду директора приватного акціонерного товариства «Шацьке РТП», та у відповідності до Статуту ПрАТ « Шацьке РТП», затвердженого загальними зборами ВАТ «Шацьке РТП», був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями /Статут Т 1 а.с 192-193, наказ та протокол Т.4 а.с. 44,45 /.

Так з витягу з кримінального провадження вбачається, що в Любомльську міжрайонну прокуратуру 08.07.2013 року надійшли заяви від гр.. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про невиплату їм коштів за облігаціями та неправомірні дії директора ОСОБА_15 /а.с. 127, 131-135 Т. 1 /. /Заява про злочин ОСОБА_8 та про визнання його потерпілим від 22.01.2014 року - а.с. 141 Т.1/. Заява про злочин Директора ТзОВ «АС- Інвестментгруп» та про визнання потерпілим , зареєстрована 07.07.2014 року / Т 2 а.с. 205-208/. Заява ОСОБА_8 про залучення до провадження як потерпілого /Т.3 а.с. 39/. Заява ОСОБА_9 про залучення до провадження як потерпілого /Т 3 а.с. 43/.

У відповідності до ст.. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» розміщення цінних паперів може бути публічне (відкрите) та приватне (закрите). Приватне (закрите) розміщення цінних паперів - розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб. Протоколом № 2 засідання Спостережної ради ВАТ «Шацьке РТП» від 17 квітня 2009 року передбачено, що емітент здійснює закрите розміщення облігацій. В переліку кола осіб, серед яких емітент має намір розмістити облігації зазначено ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «АС-Інвестментгруп» та ін..

Відповідно до ч. 4 ст.5 закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в без документарній формі- виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов»язаний надавати власнику цінних паперів.

Отже, в даному випадку право власності потерпілих та цивільних позивачів на іменні відсоткові облігації «Шацьке РТП» підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах.

Із Зведених облікових реєстрів власників цінних паперів (Т.2 а.с. 26, 109-121), складених на дату початку відповідних відсоткових періодів (шостий - сьомий періоди) також із документів, отриманих в порядку доступу до них, ВАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», який на підставі договору з ВАТ «Шацьке РТП» № Е 371/09 від 12.10.2009 року (Т.2 а.с. 73-78) обслуговує випуск цінних паперів Емітента в тому числі забезпечує їх зберігання і надає Банку зведений реєстр власників облігацій на відповідну дату відсоткового періоду, Виписки Національного депозитарію України з реєстру кодів цінних паперів (Т. 2 а.с. 80 ) вбачається, що ПрАТ «Шацьке РТП» є емітентом облігацій в кількості 5600 шт. та Тимчасове Свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій підприємств (Т.2 а.с. 82) . Розпорядженням депозирію ВАТ «ВДЦП» на виконання облікової операції, інформації про власника рахунку (Т. 2 а.с. 93-98) та виписок про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 906603, 906604, 003189 ( Т.4 а.с. 46-50) вбачається, що власниками облігацій, емітованих ПрАТ «Шацьке РТП» є наступні особи:

Власники облігаційВсього облігацій за номіналом, які їм належали у 6-7 відсоткових періодах

ОСОБА_5 1 336,00

ОСОБА_9500,00

ТзОВ «АС-Інвестментгруп»1 500,00

ТОВ «Бізнес Група Енергія»45,00

ТОВ «Інноваційно-промислові системи»1384 ,00

ОСОБА_1735,00

ОСОБА_8800,00

Всього:5 600,00

Дана обставина підтверджується і: Рішенням Шацького районного суду від 07 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 18.12.2012 року, що ОСОБА_8 на підставі виписки про стан рахунку у цінних паперах № 906604 станом на 05.11.2012 року є власником 1400 штук іменних відсоткових облігацій по яких за відсоткові 2-13 періоди йому підприємство - ПАТ «Шацьке ремонтно-транспортне» заборгувало 462390,91 грн. 13113,97 - інфляційних нарахувань, 15142,43 - 3% річних, всього на загальну суму - 490647,31 грн./ ; Т 3 а.с. 101-103 /. Рішенням Шацького районного суду від 07 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 18.12.2012 року підтверджується, що ОСОБА_9 на підставі виписки про стан рахунку у цінних паперах № 906603 станом на 05.11.2012 року є власником 1400 штук іменних відсоткових облігацій по яких за відсоткові 2-13 періоди йому підприємство - ПАТ «Шацьке ремонтно-транспортне» заборгувало 438823,79 грн. 9054,18- інфляційних нарахувань, 12830,29 - 3% річних, всього на загальну суму - 460708,26 грн. /а.с. 95-97 Т.3/.

Протоколом № 2 прийнятим на засіданні Наглядової ради ВАТ «Шацьке РТП» 17 квітня 2009 року п. 3.8 передбачено, що «виплата відсотків по облігаціям здійснюється емітентом в національній валюті через уповноваженого емітентом платіжного агента - ВАТ «Перший інвестиційний банк» за його місцем знаходження: 04073, м.Київ, Московський проспект,6. Виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі зведеного облікового реєстру рахунків власників облігацій, який складається депозитарієм на момент закінчення операційного дня, що передує дню початку відповідної виплати відсоткового доходу за облігаціями та надається емітенту на день початку відповідної виплати відсоткового доходу за облігаціями. Право на отримання коштів при виплаті відсотків за облігаціями мають особи, які є власниками облігацій згідно зведеного облікового реєстру на дату початку відповідної виплати. Виплата доходів здійснюється шляхом перерахування коштів на банківські рахунки власників облігацій, за реквізитами, зазначеними у зведеному обліковому реєстрі для відповідної виплати. У разі відсутності у зведеному обліковому реєстрі даних щодо банківського рахунку власника, належна сума депонується терміном на 1 місяць на рахунку у ВАТ «Перший інвестиційний банк» і сплачується власнику за його особистим звернення. Після закінчення одного місяця від дати завершення відповідної відсоткової виплати коштів, перераховані емітентом, але не виплачені власникам облігацій, повертаються з рахунку банку на поточний рахунок емітента. Подальшу виплату відсотків здійснює безпосередньо емітент за особистим зверненням власників облігацій. Власник облігацій повинен подати заяву на виплату відсотків та документи, що ідентифікують такого власника, з метою погашення заборгованості за відсотками по облігаціях» /а.с. 41-63 Т.2/.

10.06.2009 року між ВАТ «Шацьке РТП» (Емітент) та ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» (Банк) укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів № О-02/09 (Договір) . Відповідно до умов якого, Емітент доручає, а Банк, в якості платіжного агента зобов»язується від імені та за рахунок Емітента надавати останньому послуги по обслуговуванню випуску облігацій у відповідності з положеннями Договору. До обов»язків Банку належить (п.3.2 Договору) на підставі Зведеного облікового реєстру, складеного на дати початку чергових відсоткових виплат, здійснювати розрахунок необхідної суми для погашення та/або виплати доходу по облігаціям та передавати його Емітенту каналами зв»язку для підписання Емітентом і перерахування необхідної суми на відповідний рахунок Банку /а.с. 201-205- Т.1/.

Проте ОСОБА_3 всупереч умов даного Протоколу № 2 та Договору № О-02/09 , маючи на рахунку підприємства станом на січень 2013 року - 401 207, 54 грн.., 10.01.2013 року перерахував кошти в рахунок погашення заборгованості по відсотковому доходу з розрахункового рахунку № 26002391113 АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві наступним власникам облігацій:

- ТзОВ «Інноваційно-промислові системи» - 18 785,79 грн. (платіжне доручення № 13 від 10 січня 2013 року ) (Т.1 а.с.230) та 11.02.2013 року здійснив перерахування грошових коштів з особового рахунку ПрАТ «Шацьке РТП» № 26002391113, відкритого в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на особовий рахунок № 26005001017008 ТзОВ «Інноваційно-промислові системи» 89 542 грн.07 коп.,

- ТзОВ «Бізнес Група Енергія» - 610, 79 грн. (платіжне доручення № 12 від 10 січня 2013 року ) (Т.1 а.с.231);

- ОСОБА_5 - 153 396,14 грн (платіжне доручення № 20 від 25.01.2013 року (Т.1 а.с.232), та 11.02.2013 року здійснив перерахування грошових коштів з особового рахунку ПрАТ «Шацьке РТП» № 26002391113, відкритого в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на особовий рахунок № 262082572384 ОСОБА_5 20 000 грн.00 коп.

Всього перерахував коштів власникам облігацій на суму 282 334,27 грн.

Що підтверджується випискою по особовому рахунку № 26002391113 Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (Т.1 а.с. 245) та випискою по рахунку № 26007234883001 «Шацьке РТП» (Т.1 а.с. 340-377)

Висновком експерта судово-економічної експертизи від 21.08.2013 року встановлено, що здійснення виплат відсоткового доходу власникам облігацій безпосередньо емітентом ПрАТ «Шацьке РТП», не відповідає вимогам п.3.8 протоколу № 2 та умовам договору № О-02/09 /Т 1 а.с.167-171/ .

Проте органом досудового розслідування ОСОБА_3, в частині спричиненої його діями шкоди потерпілим, вміняється в обвинувачення сума коштів в розмірі 350 тис.грн., яку він, з його слів, мав намір виплатити власникам облігацій, проте фактично перерахував трьом власникам облігацій лише 282 334,27 грн. В обвинувальному акті сума шкоди спричиненої потерпілим вираховувалась із суми 350 000,00 грн., яка ніякими доказами, окрім показань обвинуваченого, що мав намір таку суму виплатити, не доводиться. Тому слід брати до уваги фактично виплачену обвинуваченим суму коштів - 282 334,27 грн. і з неї вираховувати, яку суму могли б кожен із власників облігацій отримати за 6-7 відсоткові періоди, пропорційно, враховуючи кількість облігацій, якби ця сума була перерахована платіжному агенту (Банку). Так виплата відсотків за 6-7 відсоткові періоди, в разі перерахування цієї суми ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», була б здійснена за принципом пропорційного розподілу коштів між власниками облігації відповідно до їх кількості, що підтверджується листом платіжного агента (ПАТ «Перший Інвестиційний Банк») за вих..№ 1824/0/2-14 від 14.07.2014 року, адресованим слідчому Шацького РВ УМВС України у Волинській області (Т.2 а.с.226-227). Суд, перевіривши даний розрахунок Банку і на його зразок за формулою, передбаченою в п.3.8 Протоколу № 2 Засідання Наглядової ради від 17.04.2009 року (Т.1 а.с. 308) враховуючи, що відсоткова ставка за облігаціями при виплаті доходу за перший-двадцять п»ятий відсоткові періоди встановлена у розмірі - 20% річних то відповідно судом проведено наступний розрахунок згідно формули:

UAH%i Ti

Pi = N Ч ----- Ч --

100% Ty

де:

Pi - розмір відсоткового доходу за i -тим відсотковим періодом;

N - номінальна вартість 1 облігації;

і - порядковий номер відсоткового періоду; і =l,2,3…..25.

UAH%і - відсоткова ставка, встановлена за і -тим відсотковим періодом; і =l,2,3… 25.

Tі - кількість днів у відсотковому періоді;

Ту - фактична кількість днів у відповідному році.

Власники облігаційКількість облігацій,шт.Станом на 6-7 відсоткові періоди, які припадають:з 01.01.2011по 10.01.2011; та з 01.04.2011 по 10.04.2011 рокуНараховані суми % кожному з власників, які могли б бути виплачені із суми - 282 334,27 грн. кожному

ОСОБА_1735,001764,59

ОСОБА_51336,0067356,89

ОСОБА_8800,0040333,47

ОСОБА_9500,0025208,42

ТОВ «АС- Інвестментгруп» 331937221500,0075625,25

ТОВ «Бізнес Група Енергія», 3501691545,002268,76

ТОВ «Інноваційно-промислові системи», 336024351384,0069776,90

Всього5600,00282334,27

Таким чином потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «АС-Інвестментгруп» недоотримали, належну їм суму 141 167, 14 грн. відсоткового доходу за облігаціями, які б могли бути їм виплачені в разі перерахування даної суми (282 334,27) платіжному агенту, що є злочинним результатом, а відповідно дана сума впливає на кваліфікацію діяння (оскільки дана сума 141 167,14 грн. у двісті п»ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян) і виникла внаслідок вчинення обвинуваченим об»єктивної сторони складу злочину. Відповідно сума - 141 167,14 грн., яка була виплачена попередньо обумовленим власникам облігацій і буде становити неправомірну для них вигоду, а для потерпілих - шкоду.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування. Ч.2 даної норми до збитків відносить доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Що стосується невизнання винуватості ОСОБА_3обвинувачення в тій частині, що він не знав про існування судових рішень про стягнення коштів (заборгованості) на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9, то дані показання спростовуються наступними доказами. Так із зведеного виконавчого провадження номер за ЄДРВП 36140892, відкритого 22.01.2013 року вбачається, що Постанова про відкриття виконавчого провадження була виконавцем 22.01.2013 року надіслана поштовим відправленням заказним листом на підприємство, про що свідчить розписка, яка 25.01.2013 р. повернулася на адресу виконавця, та на якій 24.01.2013 року міститься підпис ОСОБА_14 в отриманні листа. Станом на січень 2013 року директором підприємства був ОСОБА_3, відповідно він знав, що він є єдиним директором, тому зобов»язаний був забезпечити роботу підприємства таким чином, щоб кореспонденція, яка надходить на підприємство була доведена до його відома. Крім тогоОСОБА_3 не будучи на роботі безпосередньо на підприємстві виконував обов»язки керівника підприємства, а саме 25.01.2013 року платіжним дорученням № 20 перерахував на особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_5 кошти підприємства в сумі 153 396 грн.14 коп.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що 16.01.2013 року разом із державним виконавцем Мохнюком О.В. прийшли на підприємство з метою виконання рішення суду про поновлення його на роботі на посаді директора підприємства. Після чого ОСОБА_3 залишив робочий кабінет і кілька днів на підприємство не з»являвся. Його на посаді директора не поновили, оскільки це компетенція Наглядової ради. 24.01.2013 року він був на підприємстві і листоноша приносила заказний лист в отриманні якого, він поставив підпис і лист залишив на підприємстві. Чи бачив цей лист директор ОСОБА_3, йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, суду показав, що Постанову про відкриття виконавчого провадження за судовими рішеннями ОСОБА_20 та ОСОБА_9 надіслав на підприємство. 25 січня 2013 року отримав повідомлення про отримання Постанови. 11лютого 2013 року до нього звернувся з письмовою заявою ОСОБА_3 і просив надати копії рішень судів на підставі яких було відрито виконавче провадження. 12.02.2013 року він надав йому копії виконавчих листів та постанови про відриття виконавчих проваджень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, колишній бухгалтер підприємства, суду показав, що 4 листопада 2012 року ОСОБА_3 приступив до виконання обов»язків директора підприємства ПрАТ «Шацьке РТП». Він ознайомив ОСОБА_3 з Протоколом № 2, а саме з порядком виплати відсотків власникам облігацій. 28.12.2012 року на підприємство приїхав ревізор ОСОБА_9 і під підпис ОСОБА_3 залишив письмову вимогу ревізора, яка в частині п.2 стосувалась звіту по виплаті відсоткового доходу власникам облігацій. Отже, ОСОБА_3 достовірно знав в якому порядку повинна була здійснюватись виплата відсотків по облігаціям. 10 січня 2013 року ОСОБА_3 на роботі не було, здається він перебував на лікарняному, проте платіжні доручення в банку про перерахування відсотків власникам облігацій він підписував і кошти перераховував. Журнал реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції завжди на підприємстві був і знаходився в бухгалтерії. В 2013 році ОСОБА_3 завів новий журнал вхідної-вихідної кореспонденції.

Отже показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні, підтверджуються показання обвинуваченого, що він не знав про існування Рішень Шацького районного суду від 07.12.2012 року про стягнення заборгованості з підприємства в користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9, однак, як було встановлено в судовому засіданні з його показань, обвинувачений, не зважаючи на наявність рішення суду про поновлення на посаді попереднього директора ОСОБА_14, знав, що в січні 2013 року він є єдиним легітимним директором і він в цей період виконував обов»язки керівника підприємства, а відповідно зобов»язаний був належним чином організувати роботу підприємства з тим, щоб забезпечити належну реєстрацію вхідної кореспонденції в Журналі вхідної-вихідної кореспонденції та її зберігання.

Не заслуговують на увагу показання обвинуваченого в обґрунтування правомірності його дій, які полягали у виплаті відсотків власникам облігацій, тим, які звернулися із заявами, через те, що «Перший інвестиційний банк» не ідентифікував його як директора підприємства. Оскільки, він зобов»язаний був діяти відповідно до умов Протоколу № 2, а в крайньому разі, звернутися до Наглядової ради з проханням вирішити можливість внесення змін до Протоколу № 2 в частині зміни порядку виплати відсотків за облігаціями, або укладення договору з іншим банком- платіжним агентом. Судом встановлено, з показань свідка ОСОБА_12 та показань обвинуваченого, що ОСОБА_3звертався в грудні 2012 року в ПрАТ «Перший Інвестиційний банк» з заявою про його ідентифікацію як директора підприємства. Проте йому було відмовлено. Письмових доказів відмови обвинуваченим не надано, оскільки він не знає чи така відмова надходила на підприємство. Проте, захисником в судовому засіданні було долучено лист ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» адресований керівнику ПрАТ «Шацьке РТП» від 05.02.2013 року про надіслання розрахунку відсотків за облігаціями за 14 період для підписання керівником ПрАТ «Шацьке РТП», розрахунок додається (Т.4 а.с. 55-57). Проте ОСОБА_3, з його показань, на даний лист не відреагував, мотивуючи тим, що Банк його не ідентифікував. В подальших листах, наявних в матеріалах кримінального провадження, протягом 2013 - 2014 років ПрАТ «Перший Інвестиційний банк» продовжував звертатися з листами до керівника ПрАТ «Шацьке РТП» і звертав увагу керівника підприємства на виконання умов Договору про обслуговування випуску цінних паперів № О-02/09 від 10.06.2009 року укладеного ПрАТ «Шацьке РТП» з Банком про ідентифікацію директором підприємства його особи в Банку (тотожного змісту листи -лист Банку за № 337 від 16.10.2013 р. - Т.3 а.с. 196; лист Банку № 767 від 07.07.2014р. - Т.3 а.с. 191).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений не заперечує фактичних обставин вчинення інкримінованого злочину, проте вважає, що діяв в межах повноважень та відповідно до п. 3.8. Протоколу № 2, яким передбачено, що виплату відсотків здійснює безпосередньо емітент за особистим зверненням власників облігацій. Проте такий порядок виплати передбачений, але лише після того, як платіжний агент - Банк поверне не виплачені власникам облігацій кошти емітенту, що в даному випадку не мало місця.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням про офіційне тлумачення ч.2 ст. 164 КК 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30.10.2003 року №18рп/2003 зазначено, що діяння, які становлять об'єктивну сторону службових злочинів (за винятком давання хабара), пов'язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов'язків. Діяння, що становлять їх об'єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями.

Об'єктивну сторону зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права становить використання таких повноважень всупереч інтересам юридичної особи приватного права. В Статуті Приватного акціонерного товариства «Шацьке ремонтно-транспортне підприємство» в розділі 3 п. 3.1. передбачено, що товариство створюється та діє з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього злочину є мета одержання для себе чи інших осіб неправомірної вигоди: грошових коштів, іншого майна, послуг, нематеріальних активів, пільг або переваг.

Таким чином, в судовому засіданні знайшла підтвердження правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ознаками ч.2 ст. 364-1 КК України, оскільки своїми протиправними діями, котрі виразились в зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян -потерпілим, ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 364-1 КК України.

У відповідності до вимог ст.ст. 66,67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Обираючи вид і розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, виховує трьох неповнолітніх дітей, однак вважає можливим призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади, пов»язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов»язками, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

У справі представником цивільних позивачів пред'явлено цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди та в рахунок компенсації завданої злочином моральної шкоди.

Згідно з положеннями п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Ч.5 ст. 128 КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Зокрема, ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, позивач просить стягнути з останнього 47 056,00 грн. майнової шкоди та 10 000,00 грн.- моральної.

За позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3, позивач просить стягнути з останнього 47 056,00 грн. майнової шкоди та 10 000,00 грн.- моральної.

За позовом цивільного позивача ТзОВ «АС-Інвестментгруп» до цивільного відповідача ОСОБА_3 позивач просить в рахунок відшкодування майнової шкоди стягнути 47 056,00 грн. та 10000,00 грн. - моральної шкоди.

На правову підставу обгрунтування цивільних позовів цивільні позивачі покливаються на ч.1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В усіх позовах розмір майнової шкоди обгрунтовують сумою неотриманої належної потерпілим частки відсоткового доходу за належними їм облігаціями виходячи із суми, яку ОСОБА_3 виплатив лише іншим власникам облігацій, яку розділили в рівних частках на шістьох власників облігацій, по 47 056,00 грн. кожному, що на їхню думку становить спричинену їм майнову шкоду у вигляді збитків.

Проте судом встановлено, що до уваги слід брати суму, яку фактично неправомірно виплатив обвинувачений власникам облігацій і ділити її на усіх власників, які мали на це право, з урахуванням належної кожному кількості облігацій за 6-7 відсоткові періоди. Тобто до виплати ОСОБА_8 належало б виплатити, при його власності на 800,00 облігацій за 6-7 відсоткові періоди, - 40 333, 47 грн, - ОСОБА_9 - ( при його власності на 500,00 облігацій у 6-7 відсоткових періодах) - 25208,42 грн., та - ТзОВ «АС-Інвестментгруп» - ( при наявності на праві власності 1500,00 облігацій у 6-7 відсоткових періодах) - 75625,25 грн. Отже, розмір майнової шкоди, яку спричинено потерпілим і яка підлягає стягненню з обвинуваченого в позовах є необгрунтовано. Крім того в судовому засіданні встановлено, що цивільні позивачі захистили свої порушені права щодо неотримання відсоткового доходу за належними їм облігаціями в порядку цивільного судочинства. Цивільним позивачам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі рішень Шацького районного суду від від 07 грудня 2012 року, які набрали законної сили 18.12.2012 року та перебувають на примусовому виконанні, стягнуто з підприємства на користь ОСОБА_8 за відсоткові 2-13 періоди заборгованість по облігаціях в сумі - 462390,91 грн., 13113,97 - інфляційних нарахувань, 15142,43 - 3% річних, всього на загальну суму - 490647,31 грн./ ; Т 3 а.с. 101-103 /; а на користь ОСОБА_9 - 438823,79 грн.- в рахунок відшкодування заборгованості по облігація за відсоткові 2-13 періоди, в тому числі 9054,18- інфляційних нарахувань, та 12830,29 - 3% річних, всього на загальну суму - 460708,26 грн. /а.с. 95-97 Т.3/. Отже, невиплачені потерпілим суми відсоткового доходу за облігаціями уже стягнуті за 2-13 відсоткові періоди з підприємства, в тому числі і суми, які за даним злочином становлять тяжкі наслідки, що виключає їх подвійне стягнення. Отже, в задоволенні позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині майнової шкоди слід відмовити.

Цивільним позивачем ТзОВ «АС-Інвестментгруп» заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення майнової шкоди в розмірі 47 056,00 грн та 10 000,00 грн. моральної шкоди. Розмір даної шкоди обґрунтовано цивільним позивачем аналогічно як і в попередніх позовах. ТзОВ «АС-Інвестментгруп» про стягнення відсоткової заборгованості за облігаціями в порядку цивільного судочинства до суду не зверталось. Проте, виплати відсоткового доходу за облігаціями є договірним обов»язком підприємства перед власниками облігацій і цивільний позивач не позбавлений можливості звернутися з даним позовом в порядку цивільного судочинства. Розмір майнової шкоди визначений цивільним позивачем в даному позові, який підлягає стягненню з обвинуваченого є необґрунтованим, в зв»язку з чим в частині стягнення майнової шкоди також слід відмовити.

При розгляді вимог про заподіяну злочином моральну шкоду, суд керується ст. 23 Цивільного кодексу України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Ч.1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: - …у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї; - у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Проте цивільними позивачами в позовах не доведено даних підстав обґрунтування завданої фізичним особам та юридичній особі моральної шкоди. Тому в її стягненні теж слід відмовити.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,- суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на один рік.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком, при цьому зобов'язавши його, на підставі ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТзОВ «АС-Інвестментгруп» про стягнення із ОСОБА_3 47 056,00 грн. майнової та 10 000,00 грн моральної шкоди в користь кожного відмовити повністю.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Шацький районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Н.В.Сушик