ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 903/437/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Вовк І.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси", м. Ківерці, Ківерцівський район, Волинська область

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014

зі справи № 903/437/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси", м. Ківерці, Ківерцівський район, Волинська область (далі-Товариство)

до відповідачів: 1.товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак", м. Івано-Франківськ

2.товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман", м. Львів

про припинення неправомірного використання знака для товарів і послуг, вчинення певних дій та відшкодування збитків.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача-1 - Лєвічева О.Д.;

відповідача-2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило зобов'язати відповідачів припинити неправомірне використання знака для товарів і послуг, вчинити певні дії та відшкодувати збитки.

Одночасно позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-2 позначати виготовлену продукцію етикетками, які містять всі або деякі елементи зареєстрованого знака, відповідачу-1 здійснювати реалізацію продукції, позначеної етикетками, які містять всі або деякі елементи зареєстрованого знака, а також накласти арешт на наявну у володінні відповідачів продукцію, яка позначена етикетками, що містять всі або деякі елементи зареєстрованого знака.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.05.2014 зі справи № 903/437/14 (суддя Пахолюк В.А.) з урахуванням ухвали цього ж суду від 10.06.2014 про виправлення описки заяву Товариства про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено шляхом зобов'язання відповідача-2 припинити позначати виготовлену продукцію етикетками, які містять всі або деякі елементи зареєстрованого знака, відповідача-1 - припинити здійснювати реалізацію продукції, позначеної етикетками, які містять всі або деякі елементи зареєстрованого знака. Накладено арешт на наявну у володінні відповідачів продукцію, позначену етикетками, які містять всі або деякі елементи зареєстрованого знака.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалами суду першої інстанції, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 (колегія суддів у складі: суддя Дужич С.П. - головуючий, судді Мамченко Ю.А. і Розізнана І.В.) зі справи № 903/437/14 ухвали суду першої інстанції від 14.05.2014 та від 10.06.2014 скасовані, а у задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у даній справі, а ухвали суду першої інстанції від 14.05.2014 та 10.06.2014 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Встановленим обставинам, що були супутніми при поданні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для скасування ухвал суду першої інстанції.

При цьому, врахувавши вимоги ст.ст.66, 67 ГПК України, апеляційний суд правильно виходив з того, що на порушення вимог процесуального законодавства, задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб, суд першої інстанції, як вбачається із змісту прийнятої ним ухвали, безпідставно оцінив подані за справою докази на підготовчій стадії судового процесу і фактично вирішив спір до розгляду справи по суті.

Апеляційний суд також правильно зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач, вимагаючи вжиття заходів до забезпечення позову, всупереч вимогам чинного законодавства не зазначив, чи здатне невжиття таких заходів утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, і не навів відповідних висновків з цього питання в оскаржуваній ухвалі.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 зі справи № 903/437/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Вовк

Суддя В. Харченко