АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6875/14 Справа № 173/728/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевченко О. Ю. Доповідач - Дерев'янко О.Г.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі: Філіній Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2- ОСОБА_5

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Верховина-1», товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» про визнання договору купівлі-продажу недійсним:-

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій, посилається на те, що він є власником нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Вказане майно ним було придбано 25 лютого 2013 року на прилюдних торгах і згодом на нього зареєстровано право власності. Відповідно до зазначеного позивач вважає, що йому на праві власності належить нерухоме та рухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд, визначений у Акті торгів, а також і обладнання, яке є вмонтованим в нерухоме майно. Позовні вимоги мотивував тим, що його право власності порушено у зв'язку з укладанням між ТОВ «Вікторія» та ДП «Верховина-1» договору купівлі- продажу №01/03-2 від 01.03.2011 року виробничого обладнання, а саме рухомого майна: автоваги, бак залізний, бак ракета, вальцювальний верстак, ваги, водогін № 2, водогін № 3, водогін № 6, гречерушка, дробилка ДКУ, електрощит, ємність для масла, жаровня, мощення, насос для перекачки масла, норія верхня подвійна, норія 10/20НТЦ-20, норія верхня стрічкова, вантажник КШП-1, запилювач, семенорушка, сепаратор зерноочисний, транспортерна стрічка, прилад для віджимку масла, фільтрпрес, циклон батарея, шнек лінія, шнек прес попереднього віджиму, щит СООА., яке знаходиться: АДРЕСА_1. Факт передання ТОВ «Вікторія» у власність ДП «Верховина-1» цього спірного майна підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 01.03.2011р., який є невід'ємною частиною договору купівлі- продажу .

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу виробничого обладнання №01/03-2 від 01.03.2011 року укладений між ТОВ «Вікторія» та ДП «Верховина-1» (Т.1 а.с.2-5).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року в позові ОСОБА_2 до ДП «Верховина-1», ТОВ «Вікторія» про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовлено (Т.2 а.с.47-50).

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_5 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позов у повному обсязі ( Т.2 а.с.57-61).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2007 року приватним нотаріусом видано виконавчий напис щодо звернення стягнення на нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, який розташований АДРЕСА_1.(т. 1 а.с.11)

На підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало боржнику ТОВ «Вікторія», позивач ОСОБА_2 є переможцем торгів. ( т. 1 а.с.9-10)

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 має право власності на об'єкт нерухомого майна : 15103912210, а саме комплекс будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1. (Т.1 а.с.12-13).

На підставі договору купівлі-продажу №01/03-2 від 01 березня 2011 року ТОВ «Вікторія» продала, а ДП «Верховина -1» придбала маслобойню та млин. З акту прийому передачі обладнання, вбачається, що відповідно до укладеного договору куплі-продажи покупець придбав обладнання: автоваги, бак залізний, бак ракета, вальцювальний верстак, ваги, водогін № 2, водогін № 3, водогін № 6, гречерушка, дробилка ДКУ, електрощит, ємність для масла, жаровня, мощення, насос для перекачки масла, норія верхня подвійна, норія 10/20НТЦ-20, норія верхня стрічкова, вантажник КШП-1, запилювач, семенорушка, сепаратор зерноочисний, транспортерна стрічка, прилад для віджиму масла, фільтрпрес, циклон батарея, шнек лінія, шнек прес попереднього віджимку, щит СООА. (Т.1 а.с.6-8).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у позові не ставив питання щодо визнання недійсним купівлі продажу масло бойні та млина, а вимагає визнати недійсним договір купівлі-продажу виробничого обладнання № 01/03-2 від 01 березня 2011 року, який укладено між ТОВ «Вікторія» та ДП «Верховина -1», відповідно до якого ТОВ «Вікторія» передало у власність «Верховина -1» автоваги, бак залізний, бак ракета, вальцювальний верстак, ваги, водогін № 2, водогін № 3, водогін № 6, гречерушка, дробілка ДКУ, електрощит, ємність для масла, жаровня, мощення, насос для перекачки масла, норія верхня подвійна, норія 10/20НТЦ-20, норія верхня стрічкова, вантажник КШП-1, запилювач, семенорушка, сепаратор зерноочисний, транспортерна стрічка, прилад для віджиму масла, фільтрпрес, циклон батарея, шнек лінія, шнек прес попереднього віджимку, щит СООА.

При цьому ОСОБА_2 на підтвердження того, що він є власником придбаного ДП «Верховина - 1» виробничого обладнання жодних документів, які б підтверджували придбання ним з публічних торгів виробничого обладнання, в тому числі і спірного не надав.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що комплекс будівель та споруд як об'єкт нерухомого майна, який було придбано ОСОБА_2 , складається з нерухомого майна, що перелічено у Витягу (т. 1 а.с.12-13), право власності на які переходить в цілому, як на об'єкт нерухомого майна, а не на кожну будівлю окремо та не свідчить про перехід права власності на спірне рухоме майно, яке знаходиться в будівлях та спорудах, незалежно від того вмонтоване воно чи ні. Жодних правових підстав вважати, що з переходом права власності на нерухоме майно до нового власника переходить право власності на все інше рухоме майно, яке знаходиться в середині нерухомого майна суд не вбачає.

Зазначене позивачем у позові спірне виробниче обладнання, є рухомим майном, і не підпадає під поняття «Будівля чи споруда».

Згідно з ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України передбачено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу промислового обладнання №01/03-2 від 01.03.2011 року, укладеного між ТОВ «Вікторія» та ДП «Верховина-1», суд попередньої інстанцій дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що на час укладення спірного договору було накладено арешт на все майно ТОВ «Вікторія», а тому дане майно не могло бути відчужено власником- судова колегія прийняти не може, оскільки вважає їх неспроможними.

Матеріали справи не містять данні про те, що саме спірне рухоме майно є описаним, оціненим, арештованим, та проданим через процедуру прилюдних торгів, оскільки в акті від 25.02.2013 року зазначалось, що реалізація предмета іпотеки відбувалась на підставі Закону України «Про іпотеку». Реалізація рухомого майна відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року № 42/5 шляхом проведення аукціону.

Висновки суду є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає неспроможними, тому що вони спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.209,218,303,307,309,313-316 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2- ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :