Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року Справа № П/811/2031/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Світловодського міськрайонного центру зайнятості

до відповідача - ОСОБА_1

про стягнення матеріального забезпечення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся Світловодський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення матеріального забезпечення у розмірі 11075,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, перебуваючи на обліку в Світловодському міськрайонному центрі зайнятості у статусі безробітного, отримуючи допомогу по безробіттю, приховав відомості про те, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та протиправно з 04 вересня 2006 року по 29 серпня 2007 року, з 16 грудня 2009 року по 29 вересня 2010 року, з 01 серпня 2012 року по 30 серпня 2012 року отримав допомогу по безробіттю у загальній сумі 11075,34 грн. За таких обставин позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача незаконно отриманих коштів.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що підприємницькою діяльністю не займався, оскільки не отримував свідоцтва про державну реєстрацію його як фізичної особи-підприємця.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушено перевищено повноваження щодо проведення та оформлення матеріалів розслідування.

Представник позивача в судове засідання 11 вересня 2014 року не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.85-86).

Представник відповідача також надав до суду клопотання по розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.88).

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово звертався із заявою до Світловодського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.56,8,10).

Так, відповідач перебував у статусі безробітного з 04 вересня 2006 року по 29 серпня 2007 року, з 16 грудня 2009 року по 29 вересня 2010 року, з 01 серпня 2012 року по 30 серпня 2012 року (а.с.5,7,9).

За час перебування на обліку як безробітний, відповідач отримав допомогу по безробіттю: з 04 вересня 2006 року по 29 серпня 2007 року, з 16 грудня 2009 року по 29 вересня 2010 року, з 01 серпня 2012 року по 30 серпня 2012 року у загальному розмірі 11075,34 грн., що підтверджується довідкою про виплату матеріального забезпечення (а.с.13).

Однак, при перевірці додержання законодавства про зайнятість населення Світловодським міськрайонним центром зайнятості було виявлено, що у період перебування на обліку у Світловодському МЦЗ ОСОБА_1 був зареєстрований з 14 серпня 2002 року як фізична особа - підприємець, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11-12).

На підставі виявленого факту директором Світловодського міськрайонного центру зайнятості було видано наказ від 24 квітня 2014 року №76, яким прийнято рішення про вжиття заходів по поверненню зайво виплачених коштів по безробіттю ОСОБА_1 (а.с.14), копію якого, разом з листом про повернення коштів було направлено відповідачу (а.с.15-16).

Однак, ОСОБА_1 дотепер не сплатив заявленої позивачем суми, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом (а.с.75-76).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-ХІІ (який підлягає застосуванню до спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону "Про зайнятість населення" передбачено, що до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З аналізу вказаних норм у їх системному зв'язку, суд доходить до висновку, що особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець, не могла бути визнана безробітною і не мала права на виплату допомоги по безробіттю.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відсутній запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1

Отже, відповідач, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець на час звернень до Світловодського міськрайонного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного, належав до категорії зайнятого населення, що, в свою чергу, виключає можливість набуття правового статусу безробітного.

При цьому суд вважає юридично помилковими посилання позивача на положення Закону України „Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року № 5067-VI, оскільки даний закон набрав законної сили 01 січня 2013 року - після набуття ОСОБА_1 статусу безробітного та отримання ним відповідного матеріального забезпечення.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, виплата допомоги припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Згідно вимог частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у разі умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживанням ними (у тому числі, щодо повідомлення про отримання доходу), з неї стягується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року за №60/62, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 року за № 232/16248 у разі відмови особи повернути кошти, а також в разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку.

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати те, що відповідач, будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, подав недостовірні відомості до органу зайнятості, а відтак - безпідставно набував статусу безробітного та отримав допомогу по безробіттю у загальному розмірі 11075,34 грн.

При цьому суд зауважує, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі №П/811/2250/14, яка набрала законної сили 30 серпня 2014 року, спростовуються доводи позивача про те, що відповідачем порушено процедуру розслідування обгрунтованості виплати ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття та протиправно винесено Наказ про розслідування страхових випадків від 24 квітня 2014 року №76.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент розгляду справи відповідачем сума боргу не сплачена, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в сумі 11075,34 грн. (одинадцять тисяч сімдесят п'ять гривень, тридцять чотири копійки) на користь Світловодського міськрайонного центру зайнятості.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук