АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8067/14 Справа № 201/5129/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Петренко І.О.
Категорія 34
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Кравцовій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та витрат,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 15 229,27 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20 жовтня 2013 року близько 01.00 годин відповідач ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ» державний номер НОМЕР_2 та , рухаючись заднім ходом , порушив правила дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку під час керуванням автомобіля і здійснив ДТП - наїзд на автомобіль «Мерседес , держномер НОМЕР_3 , який належить позивачу , чим спричинив останньому матеріальну і моральну шкоду. Стосовно відповідача складено адміністративний протокол і він був визнаний винним в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності постановою від 4 грудня 2013 року Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська .
Страхового полісу на той час відповідач не мав, відшкодувати шкоду відмовився і позивач вважає це не законним, матеріальна шкода повинна відшкодовуватися в межах фактичних витрат на ремонтно-відновлювальні роботи.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 15229,27 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн. і витрати на судовий збір в сумі 487,20 грн., а всього 17716,47 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Колегія суддів, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно ст..303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦПК України.
Так , судом першої інстанції встановлено, що 20 жовтня 2013 року близько 01.00 години водій ОСОБА_2, керуючи належним третій особі автомобілем «ВАЗ», державний номер автомобіля НОМЕР_2, рухався заднім ходом по дворовому проїзду будинку № 149 по вул. Мандриківській м. Дніпропетровська та перед здійсненням маневру - розвороті і зміні напрямку руху, при виникненні перешкоди, яку він був спроможний був виявити, не пересвідчився, що це буде безпечно, проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діяв таким чином, щоб не завдавати загрози життю та здоров'ю громадян, грубо порушуючи вимоги п. п. 2.10 і 10.9 Правил дорожнього руху України, не вжив заходів для зменшення швидкості або зупинки транспортного засобу, не впорався з керуванням свого автомобіля, в наслідок чого допустив зіткнення, наїзд в тому ж місці на автомобіль «Мерседес», державний номер НОМЕР_3, водій якого ОСОБА_3 був за межами цього автомобіля, внаслідок чого вказані транспортні засоби були пошкоджені. Після вказаної ДТП водій ОСОБА_2 місце пригоди залишив та міліцію не повідомив.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль під керуванням позивача отримав значні ушкодження. При цьому порушення цим відповідачем зазначених Правил дорожнього руху України знаходилось у прямому причинно-слідчому зв'язку із наслідками у вигляді завданих ушкоджень позивача та пошкодження названого автомобіля.
Стосовного винного у вказаній ДТП працівниками ДАІ складено протокол і направлено його до суду. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2013 року винним у вказаній ДТП визнано було ОСОБА_2 за ст. 124 і ст. 124-4 КУпАПУ його було притягнуто до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу в дохід держави в сумі 400 грн., постанова не оскаржена і набрала законної сили, штраф сплачено, постанову виконано.
Відповідно до ст. 39.1. Закону № 1961-ІУ Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до ст. 41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як вбачається в матеріалах справи є акт робіт по відновлювальному ремонту пошкодженого автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_3 (попереднє ремонтне замовлення) № 6477 від 19 грудня 2013 року, який належить позивачу, що був виконаний ПП «Віктор і Сини», яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з врахуванням коефіцієнта фізичного стану підлягаючих заміні деталей складає 15229 грн. 27 коп.. Вказані кошти реально сплачені позивачем і є фактичними його витратами, про що суду надано письмові докази.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.... Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст.. 214 ,215 ЦПК України і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Так доводи про те , що позивачем не доведено як сам факт дорожньо-транспортної пригоди і розмір спричиненої йому шкоди , так і факт оплати позивачем виконаних робіт , пов»язаних з ремонтом автомобіля останнього , спростовуються вище вказаною постановою від 4 грудня 2013 року , яка відповідачем не оскаржувалась ( ар. сп. 11) та копіями документів з адміністративного матеріалу у відношенні ОСОБА_2 ( ар. сп.12-20 ) , в тому числі і пояснення самого відповідача стосовної скоєної ним ДТП ( ар. сп. 19).
Розмір спричиненої шкоди та факт виконання робіт та проведення оплати їх також був , був предметом дослідження судом першої інстанції ( ар. сп.21-22) та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги стосовно не доведеності позивачем як факту спричинення йому моральної шкоди , так і розміру компенсації суперечать положенням ст. ст. 23 , 1167 ЦК України.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.
Окрім того , суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ч. 1 ст. 60. ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Відповідачем вище зазначені вимоги діючого законодавства не виконані.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу, в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя - І.О. Петренко
судді - М.М. Романюк
- С.П.Котушенко