ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №910/18401/14 20.10.14
За позовомДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
доМіністерства закордонних справ України
простягнення 5 847,70 грн.
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін:
від позивача:Гостищєва Н.В. - дов. №35-29-31 від 29.09.2014
від відповідача:Монастирук Ю.А. - дов. №721/17-911-870 від 04.07.2014
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства закордонних справ України про стягнення з останнього заборгованості за Договором №37-14/1-144 у розмірі 5 847,70 грн., зя яких 4 849,06 грн. - основного боргу, 433,27 грн. - 3% річних та 565,37 грн. - інфляційних втрат. Крім того, просили суд судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору №37-14/1-144 від 20.09.2011 позивач надав послуги щодо експлуатації орендованого приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 849,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 (суддя Митрохіна А.В.) порушено провадження у справі №910/18401/14 та призначено розгляд справи на 24.09.2014.
В судовому засіданні 24.09.2014 оголошувалася перерва до 20.10.2014 відповідно до вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з укладенням шлюбу та зміною прізвища, відповідно до наказу №415-К від 16.10.2014 Голови Господарського суду міста Києва, прізвище судді Митрохіної А.В. змінено на Яковенко А.В.
Представник позивача в судове засідання 20.10.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 20.10.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких не заперечував проти наявної заборгованості перед позивачем.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/18401/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.09.2011 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Позивач, Балансоутримувач) та Міністерством закордонних справ України (далі - Відповідач, Орендар) було укладено Договір №37-14/1-144 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір).
Відповідно до п.1.6. Договору у разі припинення надання в строкове платне користування Майна припиняється дія цього Договору. В цьому випадку плата за послуги здійснюється до дати фактичного звільнення Орендарем майна, яке підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-предачі орендованого Майна.
27.12.2012 Позивач та Відповідач уклали Додаткову угоду №2 від 27.12.2012 до Договору від 20.09.2011 №37-14/1-144 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Додаткова угода №2), згідно з п.2 якої сторони домовилися, що у зв'язку з поверненням орендованого майна згідно з Актом передачі-приймання орендованого Майна №2 від 26.06.2012 до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 21.12.2007 №611/02.1.2-24-088, припиняється дія Договору від 20.09.2011 №37-14/1-144 з 26.06.2012.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №2 припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що залишилися не виконаними. Крім того, сторони погодили, що відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) положення пункту 1 цієї Угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме з 01.01.2012; положення пункту 2 цієї Угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання, а саме з 26.06.2012.
Відповідно до п.1.1. Договору, в редакції Додаткової Угоди №1 від 21.12.2011, у зв'язку з наданням Орендарю в оренду службових приміщень №№136, 137, 138, 139 на першому поверсі терміналу «В», площею 44,8 кв.м., з метою здійснення Орендарем адміністративно-виробничої діяльності, Балансоутримувач надає, а Орендар отримує послуги згідно переліку, який наводиться у п.1.1. Договору.
Згідно з п. 2.1.6. Договору Балансоутримувач зобов'язаний щомісяця до 10 числа, наступного за звітним, виставляти Орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-передачі наданих послуг, який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.
В свою черну відповідно до п.2.2.2. Договору Орендар зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок та Акт приймання-передачі наданих послуг. Сплата рахунку здійснюється Орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг Орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання.
На виконання умов Договору №37-14/1-144 Позивачем у період з 01.01.2012 по 31.07.2012 надані Відповідачу послуги на загальну суму 7 093,61 грн., що підтверджується:
- рахунком-фактурою №898/25 від 31.01.2012 на суму 597,48 грн.;
- рахунком-фактурою №898/47 від 29.02.2012 на суму 602,24 грн.;
- рахунком-фактурою №898/80 від 29.02.2012 на суму 1 468,75 грн.;
- рахунком-фактурою №898/77 від 31.03.2012 на суму 619,04 грн.;
- рахунком-фактурою №898/125 від 31.03.2012 на суму 868,50 грн.;
- рахунком-фактурою №898/113 від 30.04.2012 на суму 626,98 грн.;
- рахунком-фактурою №898/174 від 30.04.2012 на суму 217,86 грн.;
- рахунком-фактурою №898/150 від 31.05.2012 на суму 628,06 грн.;
- рахунком-фактурою №898/232 від 31.05.2012 на суму 103,52 грн.;
- рахунком-фактурою №898/174 від 30.06.2012 на суму 633,29 грн.;
- рахунком-фактурою №897/273 від 30.06.2012 на суму 103,52 грн.;
- рахунком-фактурою №898/211 від 31.07.2012 на суму 633,29 грн.;
Свої зобов'язання стосовно оплати за надані послуги Відповідач виконав частково у розмірі 2 244,55 грн., що підтверджується завіреною копією банківської виписки за 02.12.2013.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку Позивача, виконанням Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим Позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 4 849,06 грн.
Укладений між сторонами Договір за своє правовою природою є договором надання послуг, а тому правовідносини підлягають регулюванню за допомогою Глави 63 Цивільного кодексу України.
Указаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи (рахунками-фактурами за період з 01.01.2012 по 31.07.2012) підтверджується надання Відповідачу послуг за Договором на суму 7 093,61 грн., які були оплачені частково у розмір 2 244,55 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з пунктом 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, враховуючи положення п. 2.2.2. Договору, виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих за Договором послуг мало бути виконано з дня отримання рахунку до 20-го числа того місяця.
Метеріалами спарви підтверджується, а Відповідачем не спростовано факт наявності простроченого грошового зобов'язання по оплаті послуг, наданих відповідного до укладеного Договору.
Таким чином, вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Міністерства закордонних справ України про стягнення 4 849,06 грн. основного боргу за Договором №37-14/1-144 від 20.09.2011 є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 433,27 грн. та 565,37 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Стосовно стянення 3% річних та інфляційних втрат суд заначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14 встановлено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 4.1. вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Як встановлено судом, дії Відповідача, який прострочив виконання спірного грошового зобов'язання, є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів Позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.
Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку про правильність їх нарахування, законність та обгрунтованість заначених вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за Договором №37-14/1-144 у розмірі 5 847,70 грн., з яких 4 849,06 грн. - основного боргу, 433,27 грн. - 3 % річних та 565,37 грн. - інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства закордонних справ України (01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1; код ЄДРПОУ 00026620) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт «Бориспіль»; код ЄДРПОУ 20572069) заборгованість за Договором №37-14/1-144 від 20.09.2011 у розмірі 5 847,70 грн., з яких 4 849,06 грн. - основного боргу, 433,27 грн. - 3% річних та 565,37 грн. - інфляційних втрат.
3. Стягнути з Міністерства закордонних справ України (01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1; код ЄДРПОУ 00026620) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт «Бориспіль»; код ЄДРПОУ 20572069) судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Дата складання повного тексту рішення 27.10.2014.
Суддя А.В.Яковенко