УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 р. Справа № 4081/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії.
Позові вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області як одержувач пенсії за віком з 29 січня 2011 року. Пенсію їй призначено відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Позивач 19 березня 2014 року звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок і виплату пенсії з врахуванням всіх виплат, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної вплати та інших фактично отриманих сум, як складової заробітної плати, які отримані нею перед зверненням за призначенням пенсії. Однак, відповідач своїм листом від 26 березня 2014 року відмовив їй у перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови включити зазначені суми в заробітну плату для призначення пенсії протиправними та такими, що порушують її конституційні права, просила суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії, як державному службовцю, з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування пенсії з 29 січня 2011 року.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.04.2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити їй цю пенсію, як державному службовцю, з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інші фактично отримані суми, як складові заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії, визначених у довідках про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно норм чинного законодавства, починаючи з 27 вересня 2013 року, з урахуванням сплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, не проведено повного та всебічного з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено те, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області як одержувач пенсії за віком з 29 січня 2011 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». При цьому страховий стаж роботи на державній службі становить 33 роки 02 місяці 05 днів. Пенсія обчислена із заробітної плати з врахуванням виплат (крім посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років, середньомісячної суми надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи і премій) за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією. В заробітну плату для обчислення пенсії включено посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, середньомісячна сума надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи і премій (довідка № 6 від 03 лютого 2011 року).
19 березня 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії з моменту її призначення з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Відповідач листом № 70/Х-01 від 18 березня 2014 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії та повідомив, що включити до заробітної плати при обчисленні пенсії як державному службовцю інші виплати, а саме - матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, немає законних підстав, оскільки зазначені виплати не належать до інших надбавок, визначених Законом України "Про державну службу".
Отже, позивачу при нарахуванні пенсії не була включена матеріальна допомога та індексація заробітної плати. Розмір пенсії визначено з обмеженням.
Частиною 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМ України (ч.7 ст.33).
Постановою КМ України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів" керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальну допомогу, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20 лютого 2012 року.
Стосовно індексації, то колегія суддів зазначає, що індексація грошових доходів встановлена Законом України "Про індексацію грошових доходів громадян" від 03.07.1991р.
Враховуючи те, що чинне законодавство України як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати, запроваджені нормативно-правовими актами, індексація грошових доходів приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.
Позивачем при зверненні до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області до заяви про призначення пенсії додано довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" із зазначенням вказаних вище виплат /а.с.15/.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.
Враховуючи те, що пенсія позивачу призначається довічно, а Закон, яким керується суд при прийнятті рішення, також не обмежує права позивача на отримання пенсії у визначеному Законом розмірі певним періодом часу, то не визначення кінцевого строку для нарахування та виплати оспорюваної пенсії, само по собі не є вирішенням прав позивача на майбутнє.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 160, ст. 183-2, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.04.2014 року у справі №159/2084/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає
Головуюча суддя: Р.Б. Хобор
Судді: Р.В. Кухтей
І.О. Яворський