ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Львів Справа № 9104/126156/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2а-4271/12/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області 18 травня 2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» (далі - ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів»), у якому просило стягнути з відповідача 55721.51 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року вказаний позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача в користь позивача 55721.51 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Постанову суду звернено до негайного виконання.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що поданий позивачем розрахунок пільгових пенсій не є належним доказом наявності в нього заборгованості в сумі 55721.51 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Також зазначає, що він не повинен відшкодовувати витрати, понесені органом Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій особам, які працювали в ліквідованому без правонаступника підприємстві Дашавський завод технічного вуглецю.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткосового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Також, слід зауважити, що порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, згідно якого відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, в розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Посилання відповідача на те, що він не є правонаступником Дашавського заводу технічного вуглецю, а відтак, не має відшкодовувати витрати понесені позивачем на виплату і доставку пільгових пенсій його працівникам, судом до уваги не береться, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних обставин.

Суми заборгованості ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» підтверджуються представленими управлінням Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області розрахунками за березень-квітень 2012 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний сплатити 55721.51 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка у нього виникла перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Стрий та Стрийському районі за період з березня по квітень 2012 року.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеному, зокрема, у постанові від 25 вересня 2012 року по справі № 21-293а12.

Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, щодо яких КАС України встановлений строк оскарження, а лише мають інформативний характер про наявність заборгованості, відтак, розгляд даної справи судом в порядку скороченого провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України та допуск прийнятого рішення до негайного виконання є помилковим.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, однак, допустив помилкове застосування норм процесуального права, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254, 256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2а-4271/12/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення заборгованості - змінити, виключивши з резолютивної частини четвертий абзац.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський