11/775/92/2014(м)

1/0519/698/2012

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого судді Меленчука В.С.

суддів Топчій Т.В., Рибака В.Й.

при секретарі Чепігі Н.В.

за участю прокурора Дойнова М.С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні 31 липня 2014 року в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_7, захисника ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25 вересня 2013

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя 25 вересня 2013 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя, громадянин України, не працюючий, раніше судимий 5 березня 2003 року Апеляційним судом Донецької області за статтями 115 частиною 2 пунктом 6, 187 частиною 4, 185 частиною 3, 70 КК України до 11 років позбавлення волі з примусовим лікуванням від полінаркотоксікоманіі та алкоголізму, звільнений 17 квітня 2012 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 6 днів за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 6 квітня 2012 року, мешкаючий у будинку АДРЕСА_1

засуджений за частиною 2 статті 187 КК України до 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Апеляційного суду Донецької області від 5 березня 2003 року у виді 6 місяців позбавлення волі з остаточним призначенням покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженець міста Джанкоя АР Крим, громадянин України,

Головуючий у суді 1 інстанції Папаценко П.І.

Категорія 187 ч. 2 КК України Доповідач Меленчук В.С.

Єдиний унікальний № 263/79/13

Провадження № 11/775/75м/14

судимий 21 квітня 2009 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 289, 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 6 серпня 2009 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 70 до 3 років позбавлення волі, звільнений 2 листопада 2011 року умовно-достроково на 4 місяці за постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 4 жовтня 2011 року, 19 липня 2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за частиною 2 статті 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, зареєстрований у будинку АДРЕСА_2, проживаючий у будинку АДРЕСА_3

засуджений за частиною 2 статті 187 КК України до 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 липня 2012 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка міста Маріуполя Донецької області, громадянка України, працююча стропальником цеху №115 ПАТ «Азовзагальмаш», раніше не судима, зареєстрована у будинку АДРЕСА_2, проживаюча у будинку АДРЕСА_3

засуджена за частиною 2 статті 187 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного їй майна.

Вироком суду засуджені визнані винними в тому, що вони, а засуджений ОСОБА_4, як особа, що раніше вчинила розбій, 1 червня 2012 приблизно о 2 годині 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на проїжджій частині дороги території Маріупольського автовокзалу по вулиці Артема, 115 Жовтневого району міста Маріуполя, підбігли до раніше незнайомої ОСОБА_9, і застосовуючи до останньої насильство, небезпечне для життя і здоров'я, висловлене в захопленні потерпілої за волосся в області голови, силою повалили її на асфальт, після чого завдали їй два удари ногою в область голови, два удари ногою в область правого плеча, три удари ногами в ліву частину обличчя, а також кілька ударів ногами в область ребер з лівого боку тулубу, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин в тім'яній області, множинних смужчатих саден і синців обличчя, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я, а також синця грудної клітини, садна і синця правого плеча і лівого ліктьового суглоба, саден обох гомілок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, подавивши таким чином її волю до опору, заволоділи належним їй майном, заподіявши останньою матеріальну шкоду на загальну суму 9434 гривні.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини кримінальної справи, правильність кваліфікації дій засудженого

ОСОБА_4 за кримінальним законом та доведеність його вини, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в цій частині у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі останнього і просить постановити

новий вирок, яким призначити покарання за частиною 2 статті 187 КК України у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити засудженому ОСОБА_4 покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Посилається на порушення судом першої інстанції положень статті 65 КК України, відповідно до яких недостатньо врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу засудженого ОСОБА_4, а також не визнання останнім в ході досудового та судового слідства своєї вини у пред'явленому обвинуваченні і позову потерпілої про відшкодування заподіяної шкоди.

Захисник ОСОБА_3, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 в апеляції ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

У доповненнях до апеляції захисник ОСОБА_3 також вказує, що судом було задоволено клопотання підсудного ОСОБА_5 про фіксацію процесу технічними засобами, проте технічний запис не здійснювався, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи журналів технічного запису судового процесу. Також зміна обвинувачення в суді було здійснено з грубим порушенням вимог статті 277 КПК України, крім того судом першої інстанції в порушення вимог статті 298 КПК України не була роз'яснена суть зміненого обвинувачення , що призвело до порушення права на захист.

Захисник ОСОБА_2, що діє в інтересах засудженої ОСОБА_7, у своїй апеляції вказує, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю і неповнотою судового слідства.

Вважає, що в порушення статті 257 КПК України суд при розгляді справи не дав правову оцінку показаннями потерпілого і свідків, даними в ході судового слідства, а також наданими суду документами.

Зокрема суд не дав оцінки тому , що потерпіла в момент скоєння злочину перебувала в стані алкогольного сп'яніння, ділянка місцевості, де на неї було скоєно напад, не висвітлювався , в момент проведення впізнання вона перебувала на лікуванні і вела себе неадекватно, крім того свідчення потерпілої різняться з показаннями допитаних свідків.

Захисник вважає, що вина ОСОБА_6 в скоєнні даного злочину не встановлена ??і просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

У доповненнях до апеляції також вказує, що оскільки засуджені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в суді не підтвердили раніше дані ними свідчення щодо того, що ОСОБА_6 брала участь у вчиненні злочину, вони не могли бути визнані судом допустимими доказами і бути покладені в основу вироку.

Таким чином, на думку захисника, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України не підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні і не відповідають фактичним обставинам справи.

Захисник ОСОБА_1, діючий в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 в апеляції також ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в зв'язку з

однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним

обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону і просить направити справу на новий судовий розгляд.

Вказує, що судом невмотивовано були відхилені клопотання захисту про допит свідків, експерта, призначення почеркознавчої та судово-медичної експертиз, дачі доручень органу досудового розслідування та приєднання до справи речових доказів.

Також в мотивувальній частині вироку показання деяких осіб наведені неповно і істотно перекручені. Крім того, за наявності незаперечних даних про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були незаконно затримані працівниками міліції в приміщенні Жовтневого РВ на термін близько трьох діб, суд в порушення статті 334 КПК України не відобразив дані обставини у вироку.

Заслухавши доповідача, пояснення і останні слова засуджених та думку їх захисників про підтримку апеляційних вимог і скасування вироку суду першої інстанції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення та безпідставність, поданих апеляцій захисників, перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи апеляційних вимог в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до положень статей 257,323 КПК України в межах можливого достатньо повно, всебічно та об'єктивно, з'ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши надані органом досудового слідства докази, які, піддавши аналізу і оцінці та вирішивши питання про їх достатність і допустимість, цілком обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку, дійшовши обґрунтованого висновку про правильність кваліфікації їх дій за кримінальним законом та доведеність їх вини, у вчиненні інкримінованого їм злочину.

На думку колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції є правильним, підтверджується доказами, викладеними у вироку, які узгоджуються між собою в їх сукупності і об'єктивно та достатньо підтверджують вину засуджених у вчиненні злочину.

Насамперед, суд першої інстанції послався у вироку, як на докази, дані в ході досудового слідства показання засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за якими вони підтвердили факт нападу 1 червня 2012 року на потерпілу ОСОБА_9, в процесі якого вони нанесли останній тілесні ушкодження та заволоділи її майном.

Перевіряючи вирок в цій частині, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, вважаючи такі його дії правильними, оскільки, показання, дані засудженими в ході судового розгляду справи, в яких вони заперечували свою вину у вчиненні злочину з посиланням на неправомірні дії з боку працівників міліції в ході досудового розслідування, спростовуються іншими доказами по кримінальній справі, а також результатами прокурорської перевірки заяв засуджених про застосування до них недозволених методів ведення слідства, відповідно до яких у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції прокурором відмовлено.

Послався суд першої інстанції у вироку і на показання потерпілої ОСОБА_9, за якими вона 1 червня 2012 року приблизно о 1 годині 30 хвилин, коли поверталася додому на таксі і зупинилася біля автовокзалу для придбання цигарок та зняття грошей з банкомату, піддалася нападу, в процесі якого вона була побита засудженими, які також викрали її майно.

Свої показання потерпіла ОСОБА_9 підтвердила і наполягала на них в ході проведених очних ставок між нею і засудженими та в ході відновлення обстановки і обставин події.

Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався у вироку на показання потерпілої, вважаючи їх правдивими, не піддавши їх сумніву.

Обґрунтовуючи свій висновок про доведеність вини засуджених, суд першої інстанції правильно послався і на показання, допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, за якими вони підтвердили факт нападу на потерпілу ОСОБА_14 з заподіянням останній тілесних ушкоджень та викраданням майна, а показаннями свідка ОСОБА_15 про придбання у засудженого ОСОБА_5 мобільного телефону.

За висновками судово-медичних експертиз потерпілій ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження, у тому числі такі, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Дослідивши всі ці та інші докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 з метою заволодіння чужим майном здійснили напад на потерпілу ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб, застосувавши насилля небезпечне для життя і здоров'я потерпілої, засуджений ОСОБА_4, як особа, яка раніше вчинила розбій, усвідомлюючи свої дії і, перебуваючи усі у стані простого алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, кваліфікація за кримінальним законом дій усіх засуджених є правильною.

На думку колегії суддів, міра кримінального покарання, призначена усім засудженим судом першої інстанції є справедливою і достатньою та відповідає загальним засадам відповідно до положень статті 65 КК України.

При цьому, твердження захисників, викладених в апеляціях, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінальної справи, суттєве порушення судом першої інстанції положень норм кримінально-процесуального закону є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами кримінальної справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення як апеляцій прокурора і захисників, так і для скасування вироку суду першої інстанції.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_17 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 25 вересня 2013 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишити без зміни.

С У Д Д І :

Т.В. Топчій В.С. Меленчук В.Й. Рибак