Справа № 2-а-860/11

2-а/534/16/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Комсомольськ

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Таранкова І.М., розглянувши у порядку скороченого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни, вказуючи, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 21 жовтня 2009 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка виплачується не повністю, в розмірі 10 % прожиткового мінімуму, що вважає порушенням її прав. Просить визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 21 жовтня 2009 року по 20 квітня 2010 року та надалі при нарахуванні пенсії.

23 червня 2014 року ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області було відкрито скорочене провадження у адміністративній справі за період з 21.10.2009 р. по 20.04.2010 р..

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Враховуючи статус позивача, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни " вона має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.02.2011 року по справі № 1612/2-а-860/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Комсомольську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період з 01 січня 2006 року по 20 квітня 2010 року залишено без розгляду.

10 червня 2013 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду вищезазначену ухвалу Комсомольського міського суду від 08.02.2010 року скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 за період з 21.10.2009 року по 20.04.2010 року. В цій частині справу направлено до Комсомольського міського суду Полтавської області на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження. В іншій частині ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.02.2010 року по справі № 1612/2-а-860/11 залишено без змін.

23 червня 2014 року ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області було відкрито скорочене провадження у адміністративній справі за період з 21.10.2009 р. по 20.04.2010 р.

Виходячи із досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. Відповідно до ч.2ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.97 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше ".

Вважаю, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги щодо здійснення доплати до пенсії за 2007 рік, виходячи з наступного аналізу норм чинного законодавства.

Так, відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст.62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області мало б нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни " з 09.07.07 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України " ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.07 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Відносно вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому за 2008 рік щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, вважаю такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.08 року УПФУ в м. Комсомольську Полтавської області повинне було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни " в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому за 2009 рік щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, вважаю такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".

Керуючись ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 за №6-рп2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 за №10-рп2008 року, п.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 26.12.11р. № 20-рп/2011, ст. 6-14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167, ч.1ст.256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області в період з 21 жовтня 2009 року по 31 серпня 2010 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з з 21 жовтня 2009 року по 31 серпня 2010 року включно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позов - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду через Комсомольський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: підпис Таранкова І.М.

Копія: вірно

Суддя Таранкова І.М.