УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 р. Справа № 132823/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання незаконною відмови у призначенні пільгової пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

21.01.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірною відмови у призначенні пільгової пенсії за вислугою років як майстру виробничого навчання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 04 червня 1983 року по даний час працює в навчальному закладі (спочатку в Бережанському технікумі механізації та електрифікації сільського господарства, який пізніше було реорганізовано в Бережанський агротехнічний коледж, а в 2000 році в Бережанський агротехнічний інститут Національного аграрного університету) на посаді майстра виробничого навчання і впродовж всього часу здійснює підготовку студентів за спеціальністю механізація сільського господарства за освітньо- кваліфікаційним рівнем - молодший спеціаліст 1-го та 2-го рівня акредитації за професією «тракторист машиніст», і хоч його стаж роботи на вищевказаній посаді складає більше двадцяти п'яти років, і він має право на призначення пільгової пенсії, однак відповідачем у призначенні такої пенсії було відмовлено по тій причині, що з 8 червня 2000 року навчальному закладу, у якому він працює, присвоєно 3-ій рівень акредитації і з цього часу його стаж роботи, як майстра виробничого навчання, не зараховується до пільгової пенсії. Вважає таку відмову безпідставною.

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 березня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області встановити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років незалежно від віку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року, як майстру виробничого навчання.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років зараховується період роботи з 04.06.1983 р. по 25.10.2001 р., що становить 18 років 4 місяці 22 дні і є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років. А період роботи з 25.10.2001 року не зараховується в спеціальний стаж для призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що інститут - це вищий навчальний заклад третього рівня акредитації.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач досягнув віку та має відповідний стаж роботи, що надає йому право на пільгову пенсію.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 04.06.1983 року постійно працював на посаді майстра виробничого навчання Бережанського агротехнічного інституту, який діє в складі Національного аграрного університету з правом юридичної особи і продовжує готувати фахівців за 1-им та 2-им рівнями акредитації, що дає йому право виходу на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу від 25 років, незалежно від віку. З відповідною заявою про призначення йому пільгової пенсії позивач 11.01.2011 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, проте в призначенні такої йому було відмовлено.

Колегія суддів вважає відповідь Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області неправомірною керуючись наступним:

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» із змінами та доповненнями від 26 вересня 2002 року та від 12 листопада 2004 року, право виходу на пенсію мають майстри виробничого навчання вищих навчальних закладів 12 рівнів акредитації при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років, незалежно від віку.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про освіту» від 4 червня 1991 року, вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації, можуть створювати різні типи навчально науково виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року за № 1074 «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» в п. 10 зазначено, що вищі навчальні заклади за погодженням з міністерствами, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть готувати фахівців за всіма освітньо-професійними програмами навчальних закладів нижчого рівня акредитації, якщо вони утворили комплекс з іншими навчальними закладами, які проводять підготовку за програмами такого рівня. Згідно п.22 Постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 20 січня 1998 року «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні», освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами 1-го рівня акредитації. Вищий навчальний заклад більш високого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад 1-го рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.

Наказом № 212 від 8 червня 2000 року Національного аграрного університету було створено Бережанський агротехнічний інститут Національного аграрного університету на базі Бережанського агротехнічного коледжу. Інститут діє в складі Національного аграрного університету з правом юридичної особи і продовжує здійснювати підготовку фахівців за 1-м та 2-м рівнями акредитації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 434 від 6 травня 2001 року встановлено, що студенти Бережанського агротехнічного коледжу, який ліквідується, продовжують навчання у Бережанському агротехнічному інституті.

Міністерством освіти України Бережанський агротехнічний інститут відповідно до рішення ДАК від 20 червня 2000 року визнано акредитованим за 1-м та 2-м рівнем, термін дії сертифіката встановлений до 1 липня 2005 року, а рішенням ДАК від 19 квітня 2005 року інституту видано сертифікат 1-го рівня акредитації, термін дії сертифіката до 1 липня 2010 року. На підставі сертифікатів Бережанському агротехнічному інституту було видано ліцензії та надано право готувати, крім спеціалістів вищої освіти, молодших спеціалістів.

Згідно з ліцензією серії АВ № 529651, виданою Міністерством Освіти і Науки України 29.06.2010 року, відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», в якому працює позивач, по цей час здійснює підготовку молодших спеціалістів, як навчальний заклад 1-го, 2-го рівнів акредитації.

Саме підготовкою молодших спеціалістів (техніків механіків) займався з 04 червня 1983 року по цей час позивач, що підтверджується Положенням майстра виробничого навчання та довідкою виданою Бережанським агротехнічним інститутом 05.01.2011 року за № 162.

Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що, управління ПФУ в Бережанському районі Тернопільської області безпідставно відмовило позивачу у зарахуванні періоду роботи з 25.10.2001 року на посаді майстра виробничого навчання до стажу для призначення пільгової пенсії за вислугу років, вищезазначені дії відповідача є неправомірними.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки права позивача порушено і вони підлягають захисту шляхом задоволення заявлених вимог.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 16 березня 2011 року у справі №2а-371/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний