ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 р. | № 20/406 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” |
на постанову Дніпропетровського апеляційного | Господарського суду |
від | 23.03.2006 |
у справі | №20/406 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” |
про | стягнення 5808,09 грн. |
В судове засідання представники сторін не з’явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Вітал” у листопаді 2005 заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” 5461,48 грн. боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №5 від 02.01.2004 та 346,61 грн. пені. Позивач посилався на невиконання відповідачем зобов’язань зі сплати вартості поставленого товару за названим договором.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2006 року, ухваленим суддею Пархоменко Н.В., позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ “Ніктранс” на користь ТОВ “Вітал” 5461,48 грн. боргу і 346,61 грн. пені. Господарський суд дійшов висновку про наявність заборгованості зі сплати вартості поставленого товару за договором купівлі-продажу №5 від 02.01.2004.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі головуючого-судді Ясир Л.О., та суддів Пруднікова В.В., Герасименко І.М. постановою від 23 березня 2006 року перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу ТОВ “Ніктранс” залишив без задоволення. При цьому апеляційним судом враховано те, що позовна заява підписана безпосередньо керівником підприємства. В задоволенні клопотання про призначення криміналістичної експертизи відмовлено через недоведеність потреби у її проведенні.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить судові акти у справі скасувати, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, а матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги, товариство посилається на ненадання позивачем доказів в підтвердження повноважень посадової особи, яка підписала позовну заяву. Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що справа господарським судом першої інстанції розглянута за участю представника позивача, який не мав повноважень на представництво інтересів останнього. Такий висновок заявник робить з того, що у судовому засіданні 12.01.2006 був присутній представник позивача –Губенко О.О. за довіреністю №1 від 11.01.2006, проте названа довіреність виписана на ім’я Гусенко О.О. Ця довіреність, на думку заявника, має ознаки підробки. Водночас товариство звертає увагу колегії суддів на те, що судом помилково прийнята і залучена до матеріалів справи заява представника позивача –Гусенко О.О. про збільшення позовних вимог, оскільки копія такої заяви не скерована відповідачеві, державне мито не доплачено та заява підписана особою за довіреністю, що викликає сумнів в достовірності. Скаржник вважає також помилковою і відмову суду в задоволенні клопотання про призначення криміналістичної експертизи, метою якої є встановлення достовірності підписів посадових осіб позивача та обізнаність його з питань представництва у суді з розглянутого спору.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал” відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., перевіривши правильність застосування господарським судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вітал” - продавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” –покупцем 02.01.2004 було укладено договір купівлі-продажу №5. За умовами укладеного договору продавець зобов’язаний передати у власність покупця товар, а останній, в свою чергу, прийняти і сплатити його вартість. Покупець здійснює оплату товару упродовж 20 банківських днів після його відвантаження. Пунктом 7.2 договору передбачена пеня за невчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 0,04 % від суми боргу, але не більше подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки. На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 5461,48 грн., що підтверджується накладними №РН-0000015 від 18.01.2005, №РН-0000035 від 11.02.2005, довіреностями №211292 від 18.01.2005 і №211364 від 11.02.2005. Факт отримання товару відповідачем підтверджується довідкою №01-бух. від 11.01.2006. Позивачем було пред’явлено до відповідача претензію №3/11 від 03.11.2005 з вимогою сплатити борг, яка залишена відповідачем без задоволення. Господарськими судами також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заборгованість відповідача за поставлений товар за договором купівлі-продажу №5 від 02.01.2004 становить 5461,48 грн. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не зачіпають суті прийнятих судових рішень щодо наявності і стягнення боргу, а стосуються процесуальних порушень та спростовуються матеріалами справи. Так, позивачем було надано судові довідку ЄДРПОУ №4472, на 38 аркуші справи, згідно якої керівником ТОВ “Вітал” є Скворцов В.М. Твердження скаржника про помилковість прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог не може бути підставою для скасування переглянутої постанови у справі через те, що наявна в матеріалах справи заява позивача на 48 аркуші справи є лише конкретизацією періодів зробленого розрахунку. Вимога про стягнення 346,61 грн. пені позивачем заявлялась ще в позовній заяві. Посилання скаржника на незадоволення його клопотання про призначення криміналістичної експертизи також не може бути підставою для скасування постанови у справі. Наведені доводи не спростовують висновку суду про відсутність підстав для проведення такої експертизи, виходячи з мотивів заявленого клопотання та предмету позову.
За таких встановлених обставин, переглянута постанова у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 у справі № 20/406 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніктранс” залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич