ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2009 р. Справа № 38/329-08
вх. № 9248/5-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Назарук Д.А. довіреність № 368 від 19.08.08 року, відповідача - не з"явився.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків
до ТОВ "Альфа-буд", м. Харків
про стягнення 156639,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР”, позивач, м. Харків, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-буд” м. Харків борг в розмірі 108944,22 гривні, суму інфляційніх втрат в розмірі 217,45 гривні, суму пені за прострочку виконання грошового зобов”язання в розмірі 6662,01 гривня; річні у розмірі 3% за прострочення виконання грошового зобов”язання на 20 днів у суміі 179,08 гривень; річних у розмірі 30% за прострочення виконання грошового зобов”язання понад 20 днів у сумі 6536,65 гривень, а також суму договірних збитків в розмірі 34317,42 гривень за прострочення виконання грошового зобов”язання понад 30 днів та судові витрати.
Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані документи господарським судом не надав, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР» (далі за текстом – Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Альфа-Буд” (далі за текстом – Відповідач) було укладено Договір поставки №Б-040/07 від 17.12.07 року (далі за текстом – Договір). Згідно умов Договору Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача, по замовленню останього, товар – бетоні суміши різних марок, а відповідач зобов’язався сплатити вартість поставленного товару на умовах Договору.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № Б-040/07 від 17.12.2007 року; видаткові накладні: №РН-0003435 від 04 жовтня 2008 року; № РН-0003365 від 30 вересня 2008 року; № РН-0003351 від 29 вересня 2008року; № РН-0003324 від 26 вересня 2008 року; № РН-0003334 від 27 вересня 2008 року; № РН-0003272 від 25 вересня 2008 року; копії банківської виписки за 07.07.08; довіренностей: серії ЯПМ № 194106 від 03 жовтня 2008 року; серії ЯОЖ № 078495 від 02 вересня 2008 року.
Протягом вересня-жовтня 2008 року Відповідачу було поставлено товару на загальну суму 116759,34 гривень (сто шістнадцять тисяч сімсот п”ятдесят дев”ять гривень 34 копійки), що підтверджується видатковими накладними, але відповідач, в порушення умов Договору, не сплатив повної вартості отриманного товару.
Відповідно до умов п. 6.2. Договору покупець сплачує вартість товару на умовах його попередньої оплати, але постачальник має право відвантажити товар без його попередньої оплати, в такому разі, покупець зобов”язаний сплатити отриманий товар протягом 5-ти банківських днів з моменту його поставки .
Заборгованість Відповідача за отриманий товар складає 108726,77 гривень (сто вісім тисяч сімсот двадцять шість гривень 77 копійок).
Оскільки Відповідач лише частково виконав свої зобов’язання за Договором та прострочив виконання, на суму прострочених зобов’язань позивачем були нараховані штрафні фінансові санкції.
Відповідно до п. 6.2 Договору поставки покупець, що прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити постачальнику : суму боргу с урахуванням індексу інфляції; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки; 3% річних з суми боргу, якщо прострочка виконання до 20 днів, при прострочці більш ніж 20 днів – 30% річних., якщо прострочка виконання грошового зобовязання перебільшує 30 днів – покупець зобовязаний відшкодувати збитки у розмірі 0,5 % за кожен день прострочки.
Згідно з умовами п. п. 6.2. Договору поставки, укладеного між сторонами передбачено, що відповідач у разі порушення своєчасного виконання грошових зобов’язань у визначені договором строки повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Статею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним з правових наслідків порушення зобов’язань є сплата неустойки.
За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за вимогою кредитора, боржник повинен сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Пунктом 6.2 Договору поставки саме й передбачено, що покупець, що прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити постачальнику 3% річних з суми боргу, якщо прострочка виконання до 20 днів, при прострочці більш ніж 20 днів – 30% річних.
Щодо обґрунтованості розміру 30% річних, сторони скористувались правом сторін визначити в договорі погоджений розмір збитків, зазначеним у ч.5 ст.225 Господарського кодексу України. Згідно вказаної норми, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Суд вважає, що сторони, при укладанні договору поставки, надали свою згоду на встановлення господарських санкцій та погодили розмір договірних збитків, зазначених у Договорі, які вони повинні компенсувати в разі порушення виною стороною господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з приписами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.
Відповідно до п. 5 ст. 255 Господарського кодексу України сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами.
В п. 6.2 Договору поставки сторони домовились, що у разі прострочення покупцем виконання грошового зобов’язання строком понад 30 днів, другий стороні спричиняються збитки у розмірі 0,5% за кожен день прострочки. Наявність цих збитків зумовлена особливостями господарської діяльності позивача таких як, постійна потреба в фінансових ресурсах, внаслідок звичаїв, що склалися на ринку будівельних матеріалів, коли позивач отримує сировину від постачальників на умовах попередньої оплати, а реалізує готову продукцію на умовах товарного кредиту; необхідність мати великі об’єми виробничих запасів для безперебійної роботи підприємства; необхідність сплати податків, відсотків за користування кредитними ресурсами та таке інше.
Керуючись вищенаведеним, сторони Договору, маючи на увазі, що затримка з розрахунками більш ніж на 30 днів беззаперечно спричиняє постачальнику збитки в розмірі не менш ніж 0,5 % від суми простроченого грошового зобов’язання, погодили саме такий розмір компенсації. Така домовленість між сторонами визначає мінімальний розмір збитків, що завдаються потерпілій стороні та звільняє її від доказування факту цих збитків.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% та 30% річних за прострочення оплати до 20 днів та понад 20 днів відповідно,спричинених збитків у розмірі 0,5% за кожен день прострочки якщо вона складає більш ніж 30 днів, приймаючи до уваги той факт, що мало місце винне прострочення виконання основного зобов”язання, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР” , м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-буд” м. Харків, в частині стягення заборгованість в розмірі 108944,22 гривні, суми інфляційніх втрат в розмірі 217,45 гривні, суми пені за прострочку виконання грошового зобов”язання в розмірі 6662,01 гривня; річних у розмірі 3% за прострочення виконання грошового зобов”язання на 20 днів у суміі 179,08 гривень; річних у розмірі 30% за прострочення виконання грошового зобов”язання понад 20 днів у сумі 6536,65 гривень; а також суму договірних збитків в розмірі 34317,42 гривень за прострочення виконання грошового зобов”язання понад 30 днів, такими що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Судові витрати належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Буд” (адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 12 код 32031066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЗБМ АСТОР» ( 61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код 32359553) 108944 грн. 22 коп. основного боргу, 217 грн 45 коп. втрат від інфляції, 6662 грн. 01 коп. пені, 179 грн. 08 коп. 3% процентів річних, 6536 грн. 65 коп. 30% річних, 34317 грн 42 коп. збитків, 1566 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судоваого процесу.
Видати наказ.
Суддя