РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

12 березня 2008 року     №2-133/08р.

Кремінський районний суд, Луганської області у складі:

головуючого     Костроба Ю.Ю.

при секретарі     Бурковської Н.М.

за участю адвоката ОСОБА_1 В.1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна

цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_2 до Кремінської міської ради про поновлення на роботі.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом у якому пояснив, що він працював на посаді керівника Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства відповідно до контракту, укладеногої 1, 06.1999р. з подальшим його продовженням, між ним та Кремінською міською радою. Строк дії зазначеного контракту закінчився 14 вересня 2007 року. Розпорядженнями голови Кремінської міської від 10.10.2007р. та від 24.12.2007р.він був звільнений з посади у зв'язку з закінченням строку контракту. Він вважає розпорядження незаконними, оскільки відповідач, згідно з п.5.5 контракту був повинен за 2 місяці повідомити його про наміри розірвати трудовий договір. Такі ж вимоги на його думку закріплені у ст.49-2 КЗпП України. Він не отримував ніяких повідомлень про звільнення тому він вважає, що згідно ст.39-1 КЗПп України, трудові відношення між сторонами спору були фактично продовжені та контракт вважається продовженим на невизначений строк. Крім того розпорядження голови від 10.10.2007р. було видано у той момент, як він знаходився нестаціонарному лікуванні з 1.10.2007р. по 15.12.2007р., чим порушена ст.40 КЗпП України. При підписанні розпорядження голова міської ради перевищив свої повноваження, оскільки його звільнення, згідно з вимогами ст. 21 КЗпП України повинно здійснюватись на засіданні сесії чи виконкому.

Позивач просить суд визнати його звільнення з 24.12.2007р. розпорядженнями від 10.10.2007р. та 24.12. 2007р. з посади начальника Кремінського ВУ ВКГ - незаконним, та поновити його на роботі на посаді начальника Кремінського ВУ ВКГ з 24.12.2007р.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнала та суду пояснила, що вона вважає позовну заяву ОСОБА_2 до Кремінської міської ради про поновлення на роботі безпідставною, недоведеною та необгрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за останній рік керівництва Кремінським ВУ ВКГ позивачем ситуація з водопостачанням в місті стала критичною (що є загальновідомим фактом) та більшу половину 2007 року позивач знаходився на лікарняних та у відпустці.

Оскільки відповідач з 10 вересня по 09 жовтня 2007 року знаходився у відпустці, з метою дотримання трудового законодавства, яке забороняє звільнення працівників в період відпустки, 10 жовтня 2007 року головою Кремінської міської ради було прийняте розпорядження № 91/5-2, згідно якого позивача було звільнено з займаної посади відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору) з 10 жовтня 2007 року (першим днем виходу на роботу після відпустки). Вказане розпорядження отримане Кремінським ВУ ВКГ згідно штампу вхідної кореспонденції Кремінського ВУ ВКГ № 646/27 від 10 жовтня 2007 року. В подальшому з'ясувалось, що відповідач знаходився на лікарняному з 01 жовтня 2007 року, про що Кремінська міська рада повідомлена не була, хоча майже весь час знаходився на роботі. З метою дотримання трудового законодавства, яке забороняє звільнення працівників в період тимчасової непрацездатності, розпорядженням голови Кремінської

міської ради від 24 грудня № 104/5-2 були внесені зміни в розпорядження № 91/5-2 від 10.10.2007 року, якими змінена дата звільнення з 10 жовтня 2007 року на 24 грудня 2007 року (першим днем після виходу на роботу після лікарняного та використаної відпустки). Вказане розпорядження доведене до відома відповідача особисто.

Посилання позивача на ст. 46 КЗпП України, в якій йдеться про відсторонення працівників від роботи в разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, відмови або     ухилення     від     обов'язкових     медичних     оглядів,     навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в даній позовній є незрозумілими та недоречними, оскільки в даному випадку має місце не відсторонення - а звільнення. Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює листоношею на ділянці де мешкає позивач, приблизно у середині вересня 2007р. вона передавала сусіду позивача, ОСОБА_4 рекомендованого листа. Позивач сам її просив всю пошту при його відсутності дома вручати ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він на прохання позивача отримував для нього пенсію та всю пошту яка надходила до його квартири. Він не може вказати точно які листи та коли він отримував для позивача, але він заявляє з усією відповідальністю, що всю почту він передавав позивачу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги необхідно залишити без задоволення за їх необґрунтованістю за наступними обставинами. Згідно копії контракту /а. с.7-8/ сторони у справі 11.07.1999р. уклали контракт.

Згідно рішення виконкому Кремінської міської ради №174 від 14.09.2006р. контракт продовжений до 14.09.2007р. /а. с.9/.

Згідно розпоряджень Кремінського міського голови /а. с. 10, 11/ від 10.10.2007р. та 24.12.2007р. позивач звільнений з займаної посади відповідно п.2 ст.36 КЗпП України з 24.12.2007р.

Згідно листів відповідача /а. с.28, 30/ відповідач сповістив позивача про намір припинити дію контракту після спливу строку його дії.

Згідно копії книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень /а. с.42/ позивач отримав рекомендованого листа позивача від 12.09.07р.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є закінчення строку договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

п. 5.5. контракту передбачає, що за два місяця до закінчення строку дії він може бути за згодою сторін укладений на новий строк. Даний пункт контракту не зобов'язує відповідача персонально попередити за два місяця позивача про його звільнення. Кремінська міська рада не мала наміру продовжувати трудовий договір з позивачем, таким чином відсутність пропозиції, за два місяці до закінчення контракту, продовжити контракт вже є повідомленням для позивача про те що контракт з ним буде розірвано за закінченням терміну його дії. Тим більше, що п.5.2 контракту передбачає підставою припинення контракту: - закінчення строку його дії.

Кремінська міська рада листом від 10.09.2007 року за № 543/2-10 повідомила позивача про припинення контракту, термін дії якого закінчувався 14 вересня 2007 року. Доказами отримання даного повідомлення відповідачем є:

·     штамп вхідної кореспонденції Кремінського ВУ ВКГ про отримання зазначеного повідомлення № 592/27 від 11.09.2007 року /а. с.30/;

·     лист Кремінської міської ради від 12.09.2007 року № 546/2-10 про направлення повідомлення про припинення строкового трудового договору (контракту) з позивачем на домашню адресу позивача, докази відправлення зазначеного листа (квитанція пошти) та повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого позивач отримав вказане повідомлення особисто 13.09.2007 року /а. с.28/, який, як встановлено у судовому засіданні позивач отримав від ОСОБА_4

В позовні заяві позивач посилається на ст. 49-1 КЗпП України яка, начебто, порушена Кремінською міською радою, проте: - ст. 49-1 КЗпП України не могла бути порушена Кремінською міською радою, оскільки її виключено на підставі Закону України „Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України" від 05.07.1995 року № 263/95-ВР;

- крім того, виходячи зі змісту п. 1 ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП України про звільнення працівник має попереджатись не менш ніж за два місяця до звільнення а власник довести до відома

державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії,

спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці у випадку змін в організації виробництва і праці,

в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Ці обставини стосуються лише розірвання трудових договорів, укладених на невизначении строк та строкових договорів до закінчення строку їх чинності. В даному конкретному випадку, як було зазначено вище, строк дії контракту закінчився 14 вересня 2007 року.

В позовній заяві позивач вказує на неправомірність прийняття розпоряджень про звільнення міським головою, оскільки зазначені рішення має приймати виконавчий комітет або сесія відповідної ради, проте ці твердження не відповідають дійсності, оскільки:

·     відповідно до п. 20 ч.3 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україн" сільський, селищний, міський голова наділений правом видавати розпорядження в межах своєї компетенції;

·     відповідно до п. 10 ч.3 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

Оскільки Кремінське ВУ ВКГ є комунальним підприємством Кремінської міської ради, у голови ради є всі правові підстави призначати та звільняти з посади керівника даного підприємства.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач жодним чином не порушив права позивача, а звільнення останнього проведено з дотриманням всіх вимог трудового законодавства.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.11. 2 ст. 36, 232 Кодексу законів про працю України, п. п. 10, 20 ч.3 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кремінської міської ради про поновлення на роботі - відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.