Справа № 11а-36- 2007 р.                                         Головуюча в суді 1-ї інст. Солопов Ю.А.

Категорія ст. 186 ч.2 КК України                                Доповідач в апел. інст. Письменний Г.О.

Апеляційний суд Кіровоградської області

УХВАЛА

 Іменем України

10 січня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Письменного Г.О.,

суддів Новіцького Е.Й, і Савіних О.П., за участю прокурора Голубенко Г.П., адвоката ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора м. Кіровограда, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_1, на вирок Кіровського районного суду від 07 листопада 2006 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Печи Бортнянського району, Чернігівської області, українець, громадянин України, житель м. Кіровограда, не працюючий, судимий: 13.07.2005 року за ст. 186 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, засуджений за ст.   186  ч.2  КК України на 4  роки  позбавлення волі,  а із застосуванням ст.  71   КК України за сукупністю  вироків  - на п'ять років позбавлення волі.

                                         ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і уродженець і житель м. Кіровограда, не працюючий, не судимий, засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Суд.визнав винними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в тому, що вони 09 червня 2006 року, близько 11.30 год., знаходячись у парку 50-років Жовтня м. Кіровограда, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 повторно, скоїли відкрите, поєднане з насильством яке не є небезпечним для здоров'я потерпшої,  викрадення в  ОСОБА_4  мобільного телефону,  завдавши їй матеріальної шкоди на суму 968,00 грн.

В апеляціях на цей вирок суду прокурор, не оспорюючи вірність висновків суду про винність засуджених та кваліфікації їх дій, просить вирок змінити і, з врахуванням особистості засудженого ОСОБА_3, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Засуджений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_1 просять також змінити вирок суду і призначити покарання без позбавлення волі з випробуванням, вказуючи на те, що судом призначено надто суворе покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного ним злочину і не враховано, що він раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, розкаявся у скоєному.

Засуджений ОСОБА_2, просить змінити вирок суду та пом'якшити призначене йому покарання, вказуючи на те, що судом не враховано, що він повністю визнав свою вину і розкаявся у скоєному злочині.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та залишення вироку суду стосовно ОСОБА_2 без зміни, пояснення засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також адвоката ОСОБА_1, які підтримали свої скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, судова палата вважає, що апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у скоєні відкритого викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, при вказаних у вироку суду обставинах, обґрунтований дослідженими судом доказами, являється вірним і ніким не оспорюється.

Разом з тим, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3, суд недостатньо врахував, що він вперше притягуються до кримінальної відповідальності, в цілому характеризуються позитивно, потерпілій ОСОБА_4 шкода заподіяна злочином відшкодована, що він проживає з матір'ю та бабусею і являється єдиним працездатним членом сім'ї, що на думку колегії суддів, дає можливість звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд врахував у відповідності з вимогами статті 65 КК України, що він не працює, має непогашену судимість за аналогічний злочин, на шлях виправлення не став, а тому обґрунтовано дійшов до висновку про можливість його виправлення позбавленням волі в призначений строк.

За таких обставин, колегія суддів судової палати зважаючи на те, що суд призначив ОСОБА_2 покарання в межах діючого закону, не вбачає підстав вважати його занадто суворим.

Керуючись статтями 362, 365 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора м. Кіровограда, засудженого ОСОБА_3 і його захисника - адвоката ОСОБА_1 - задовольнити, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2006 року, стосовно ОСОБА_3 - змінити.

На підставі статті 75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому два роки іспитового строку, на протязі якого він зобов'язаний періодично з'являтись для реєстрації та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 скасувати і звільнити його з-під варти негайно.

В решті цей вирок залишити без зміни.