ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2009 Справа№ 14/5-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шуби І.К.
суддів: Сизько І.А. (доповідач), Кузнецової І.Л.
секретар судового засідання Савін В.Ю.
представники сторін:
від позивача: Бєкоєв С.Е. юрисконсульт, довіреність №51 від 07.12.08;
від відповідача: Бондар К.П. представник, довіреність №34 від 01.01.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.08р. у справі №14/5-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсервіс”, м.Дніпропетровськ
до приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 53877 грн. 89 коп.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Трейдсервіс”, м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ про стягнення на підставі договору поставки №933/32 від 16.02.2006 року основного боргу в сумі 44695, 20грн., пені в сумі 6910,35грн., інфляційних втрат в сумі 1425, 34грн., три відсотка річних в сумі 847,00грн. та судових витрат.
25.12.2008 року до господарського суду позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно, майнові права приватного підприємства “Реарді” у сумі боргу, а саме, 53 877, 89грн.
Заява мотивована тим, що у позивача виникли сумніви щодо можливості стягнення з відповідача суми коштів за поставлений товар; існує вірогідність відчуження відповідачем свого майна та переведення коштів на інші рахунки; відповідач не виконує свої зобов’язання по сплаті боргу згідно договору поставки та ухиляється від сплати боргу; за останні роки погіршився фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується несвоєчасним розрахунком з позивачем.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2008 року №14/5-09 заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсервіс” про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти приватного підприємства “Реарді” в банківських установах в межах суми позову –53 877, 89грн. до винесення рішення у справі №14/5-09.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, приватне підприємство “Реарді” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2008 року по справі №14/5-09 про накладення арешту на грошові кошти приватного підприємства “Реарді” у сумі 53 877, 89 грн.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивач не надав жодного доказу наявності фактичних обставин для вжиття арешту грошових коштів відповідача; наявність у позивача сумнівів щодо неможливості стягнення з відповідача суми коштів за поставлений товар не може бути обґрунтуванням накладення арешту, оскільки сумніви не є доказами; суд не обґрунтував яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, та на підставі яких доказів існує така ймовірність; господарський суд не здійснив належну оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2008 року по справі №14/5-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи, що відповідач за останній рік неодноразово змінював юридичну адресу, отриманий товар відповідачем не оплачено, на рахунках відповідача відсутні грошові кошти, а нерухоме майно відповідача не є його власністю.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Всупереч положенням ст. 66 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду не обґрунтована та не містить даних, на підставі яких можна зробити висновок про необхідність вжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову. Суд першої інстанції при винесенні ухвали не з’ясував питання та не навів фактичних обставин щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду при задоволені позову.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Наведені позивачем в заяві про забезпечення позову факти нічим не підтверджені. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.
За змістом ст.32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів –фактичних даних.
Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.
З урахуванням наведеного та з огляду на неправильне застосування місцевим господарським судом приписів ст.66 Господарського процесуального кодексу України ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2008 року по справі №14/5-09 слід скасувати, а в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсервіс” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно, майнові права відповідача - відмовити.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2008 року у справі №14/5-09 скасувати.
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдсервіс” від 25.12.2008 року №02 про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на банківські рахунки, рухоме та нерухоме майно, майнові права приватного підприємства “Реарді” в сумі боргу 53877,89грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.К Шуба
Суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова