ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 12/2-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників:

заявника скарги - не з'явився,

боржника - не з'явився,

комітету кредиторів - не з'явився;

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області (вх. №3123С/2-8) на ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.14 у справі №12/2-10

за заявою в.о. голови правління ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" Долгопол С.П.

до Відкритого акціонерного товариства "Тростянецький машинобудівний завод", м. Тростянець Сумської області

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.06.2014 р. у справі №12/2-10 (суддя Костенко Л.А.) в задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" у розмірі 38883,49 грн. у справі №12/2-10 відмовлено.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак, на заявлені вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 вказаної статті. За вказаних обставин вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області в розмірі 38883,49 грн. не підлягають задоволенню, оскільки не мають характеру поточних та виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі не погодилось з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2014 р. у справі №12/2-10, прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 38883,49 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 за червень 2013 р.- травень 2014 р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що відповідно до ч. 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, а пенсії призначаються в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Також скаржник зазначає, що заборгованість ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з червня 2013 р. по травень 2014 р. включно складає 38883,49 грн. та підтверджується розрахунками сум фактичних витрат, наданих управлінням, які виникли безпосередньо у період ліквідаційної процедури банкрута.

Заявлені до стягнення суми є витратами Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За таких обставин, на думку заявника апеляційної скарги, місцевим господарським судом невірно застосовано приписи ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.10.2014 р.

Сторони та ліквідатор були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 09.10.2014 р., а також повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, проте, вони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та не направили своїх представників в дане судове засідання.

Скаржник надіслав заяву (вх. №9297 від 21.10.2014 р.), в якій зазначає про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та в зв'язку з неможливістю прийняття участі в судовому засіданні 23.10.2014 р. просить здійснити розгляд справи за відсутності його представника.

Ліквідатор ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" надіслав клопотання (вх. №9398 від 23.10.2014 р) про розгляд справи без його участі в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання за сімейними обставинами.

Ліквідатор надіслав відзив на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області (вх. №9397 від 23.10.2014 р.), в якому зазначає, що господарський суд першої інстанції правомірно відмовив управлінню в задоволенні його заяви, та просить суд залишити ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2014 р. без змін, а апеляційну скаргу УПФУ в Тростянецькому районі у визнанні поточних кредиторських вимог в сумі 38883,49 грн. - без задоволення.

Враховуючи належне повідомлення сторін, ліквідатора про час та місце засідання суду, клопотання ліквідатора та заявника скарги, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги встановлений ч. 2 ст.102 ГПК України 15-денний термін для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи заявника, та заперечення у відзиві ліквідатора на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2010 р. порушено провадження у справі №12/2-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тростянецький машинобудівний завод" відповідно до норм ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введена процедура розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Усенка М.П., введена процедура санації ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" та призначено керуючого санацією в.о. голови правління Долгопол С.П.

Постановою господарського суду від 10.02.2011 р. Відкрите акціонерне товариство "Тростянецький машинобудівний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Усенка М.П. та покладено на нього обов'язки виконання дій по ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

05.06.2014 р. до місцевого господарського суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області з заявою про визнання поточних кредиторських в сумі 38883,49 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за спискам №№1, 2 за червень 2013 р. - травень 2014 р. та включення їх до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тростянецький машинобудівний завод".

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що внаслідок порушення боржником пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділу 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, боржник зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати за червень 2014 р. на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2 за червень 2013 р. - травень 2014 р. у розмірі 38883,49 грн .

Місцевим господарським судом встановлено, що ліквідатору кредитором були надіслані листи з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 за червень 2013 р. - травень 2014 р. ( т.9 а. с. 91-102, 115-145).

23.06.2014 р. господарським судом Сумської області було винесено оскаржувану ухвалу про відмову в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області до боржника Відкритого акціонерного товариства "Тростянецький машинобудівний завод", м. Тростянець Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Статтею 5 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на час порушення справи) унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Норми спеціального закону - Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у справах про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Предметом розгляду в цій справі є визнання та включення до реєстру вимог кредиторів поточних кредиторських вимог Управління Пенсійного Фонду в Тростянецькому районі Сумської області, які виникли під час ліквідаційної процедури.

З аналізу наведених норм Закону про банкрутство вбачається, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурі банкрутства за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Отже, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Заявою про визнання поточних кредиторських вимог від 26.05.2014 р. зареєстрованою місцевим господарським судом 05.06.2014 р., підтверджується, що заборгованість з виплати та доставки пільгових пенсій за списками №№1 та 2 утворилась за червень 2013 р. - травень 2014 р., тобто, після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Сумської області від 10.02.2011 р.

Однак, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 р. №3-4гс14, від 18.03.2014 р. № 3-5гс14, від 08.04.2014 р. №3-6гс14.

З огляду на зазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2014 р. у справі №12/2-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в Тростянецькому районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2014 р. у справі №12/2-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 28.10.2014 р.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.