ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 р. | № 32/491 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Форт” |
на постанову Дніпропетровського апеляційного | від 21.03.2006 господарського суду |
за позовом | Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Форт” |
до | 1)Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Даск” з іноземними інвестиціями 2)Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” |
про | витребування майна |
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від позивача: Панченко О.В. дов. від 12.07.06 №15, Гарасимів О.І. дов. від 12.07.06 №14;
від відповідача 1: Коптєлова Н.Л. дов. від 10.10.05 №2;
від відповідача 2: Коптєлова Н.Л. дов. від 26.12.05 б/н.
Закритим акціонерним товариством страхова компанія “Форт” у жовтні 2005 заявлений позов, з урахуванням змін, до Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Даск” з іноземними інвестиціями та Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” про відшкодування 63602 грн. збитків, завданих знаходженням у незаконному володінні майна. Позовні вимоги обґрунтовані доводом про безпідставність знаходження у відповідачів майна на суму 63602 грн., яке є власністю позивача. Позивач посилався на те, що відповідачі своїми незаконними діями позбавили його права володіння, користування і розпорядження власним майном.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2005, ухваленим суддею Васильєвим О.Ю., в задоволенні позову відмовлено з огляду на приписи статті 217 Цивільного кодексу УРСР про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки, уклавши угоду від 31.12.2002 сторони вирішили питання відшкодування витрат позивача на придбане майно.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі суддів: Неклеси М.П. /головуючого/, Логвиненко А.О. та Павловського П.П. постановою від 21.03.2006 перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Форт” залишив без задоволення. В постанові зазначено про недоведеність факту знаходження спірного майна у відповідачів на час звернення з позовом.
Закрите акціонерне товариство страхова компанія “Форт” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову у справі, як ухвалену з порушенням приписів матеріального і процесуального права, та задовольнити позов. За твердженням скаржника, судом порушені приписи статтей 42, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України, статтей 41, 55 Конституції України, статті 50 Закону України “Про власність”, статті 319 Цивільного кодексу України. Заявник наголошує на тому, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності представників позивача. При цьому скаржник посилається на те, що в судовому засіданні 23.02.2006 було оголошено перерву, про яку, також, представника позивача не повідомлено. Скаржник вважає хибним висновок суду про недоведеність факту знаходження спірного майна у відповідачів, оскільки, на його думку, судом належно не оцінені такі докази як: угода від 28.02.2002, інвентаризаційний опис від 29.12.2003, та помилково оцінена угода від 31.12.2002. Товариство звертає увагу колегії суддів на те, що відповідачі своїми незаконними діями позбавили його права володіння, користування і розпорядження власним майном.
Від Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Даск” з іноземними інвестиціями і Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” надійшли відзиви на касаційну скаргу, у якій товариства просять залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У забезпечення цієї засади судочинства статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім сторонам у справі відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування та відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень на сторони. Сторони, які беруть участь у справі, активно впливають на судову діяльність, оскільки їхні розпорядчі волевиявлення можуть бути обов’язковими для суду. При розгляді даної справи судом апеляційної інстанції ці вимоги процесуального законодавства не дотримані. Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2006 позивачем було подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи (на 125 аркуші справи). Клопотання мотивоване неможливістю представників позивача бути присутніми у судовому засіданні, призначеному на 23.02.2006, оскільки договірні стосунки з одним фахівцем ще не оформлені, а інший фахівець перебуває на лікарняному. Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Суд апеляційної інстанції викладене не врахував, клопотання Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Форт” про відкладення розгляду справи та наведені в ньому мотиви не розглянув, а апеляційну скаргу розглянув без участі представника позивача в судовому засіданні. При цьому рішення приймалося після оголошеної у справі перерви. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесу перегляду справи апеляційна інстанція за заявленими у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Таким чином, відмовляючи стороні, що подала апеляційну скаргу, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість обізнаного фахівця представляти його інтереси у суді, суд порушив процесуальні права позивача у справі. Окрім того, судова колегія бере до уваги, що постанова апеляційної інстанції у справі приймалася не в день, на який призначено розгляд спору ухвалою, котра скеровувалася позивачеві. Розгляд справи судом за відсутності сторони не повідомленої належно про час і місце засідання суду є безумовною підставою для скасування судових актів, прийнятих судом, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, пунктом 2 статті 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 у справі №32/491 скасувати. Справу скерувати для нового розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства страхової компанії “Форт” задовольнити частково.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич