УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2006р.                                                                               м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого               Шишка А.І.,

суддів                          Вакарук В.М., Девляшевського В А.,

секретаря                   Пилипчук Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ТзОВ „Надвірнянський завод молочних продуктів" на рішення Надвірнянського районного суду від 29 вересня 2006 року, -

встановила:

Рішенням Надвірнянського районного суду від 29 вересня 2006 року стягнуто з ТзОВ „Надвірнянський завод молочних продуктів" на користь ОСОБА_1 666 грн. 50коп. заборгованості по зарплаті за січень, лютий, березень 2006 року та 400 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ТзОВ „Надвірнянський завод молочних продуктів" посилається на те, що суд не врахував, що позивачка пропрацювала у січні чотири дні, у лютому -10 днів, у березні - 5 днів за що їй нараховано зарплату. Суд не врахував, що з 24.05.2006 року позивачка на роботу не виходить і причину цього не пояснює. Не довела вона і того, що їй заподіяно моральну шкоду з вини відповідача, а суд безпідставно стягнув на її користь 400грн. Апелянт просить рішення скасувати, а в позові відмовити.

Вислухавши доповідача, позивачку, яка заперечила доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як встановив суд, позивачка працювала у відповідача сироробом з посадовим окладом на 2006р. у сумі 465 грн. У січні - березні цього року відповідач не забезпечував позивачку роботою і виплатив їй заробіток за ці місяці тільки за відпрацьовані дні.

Згідно ст. 111 КЗпП України при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. При цьому заробітна плата не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого окладу.

Допитані судом свідки ствердили, що позивачку представники адміністрації відповідача не допускали до роботи у ті дні, коли не можна було забезпечити її роботою.

Отже, суд правильно визначив суму не виплаченої позивачці зарплати за січень-березень 2006 року.

Стягуючи на користь позивачки моральну шкоду суд обґрунтовано виходив з вимог ст.237¹ КЗпП України, оскільки з вини відповідача порушено законні права позивачки, що потягло моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків, які вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

На думку колегії суддів, присуджена судом сума 400грн. моральної шкоди є найбільш приближеною на повне її відшкодування.

Справа № 22-ц-1482/2006р.                                    Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д.В.

Категорія 41                                                          Доповідач Шишко А.І.

2

Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його обґрунтованості не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТзОВ „Надвірнянський завод молочних продуктів" відхилити, а рішення Надвірнянського районного суду від 29 вересня 2006 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                                                     А.І. Шишко

Судді:                                                                                                 В.М. Вакарук

                                                                                                                                                  В.А. Девляшевський

ВІРНО: