Справа №1-4 2006р.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„28" грудня 2006 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Іванів О.Й.,
судді Флісака Р.Й.,
народних засідателів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретарів Карпець О.А., Іванюк Л.Є.,
за участю прокурорів Римарука І.В., Левенець Я.І.,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську
кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, громадянина України,
за ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 296 ч.3, 263 ч.1 КК України,
ОСОБА_11,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, громадянина України, за ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України, -
2
встановив:
Підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11, будучи в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб спричинили потерпілому ОСОБА_12 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб з хуліганських спонукань, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.
ОСОБА_10, крім того, з особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив хуліганство групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які присікали хуліганські дії, а також придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Злочини вчинені підсудними за наступних обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_10 протягом дня в смт. Перегінське Рожнятівського району вживав спиртні напої. Приблизно о 22 годині ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов в кафе-бар „Бровар", що по вул. Сагайдачного, 8, у смт. Перегінське, де продовжив розпивати спиртне.
Біля барної стійки кафе ОСОБА_10, замовляючи каву, познайомився з підсудним ОСОБА_11, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Через деякий час ОСОБА_10, вийшовши з кафе на вулицю, почув розмову між ОСОБА_13 та ОСОБА_14, в ході якої зрозумів, що у ОСОБА_14 прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_3". Демонструючи п'яну хвацькість, ОСОБА_10 під надуманим приводом, що ніби-то три роки тому особа з таким прізвиськом вчинила спробу зґвалтування його родички ОСОБА_15, почав висловлювати претензії з цього приводу ОСОБА_14. Присутній при цьому ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_10, що спробу зґвалтування його родички міг вчинити батько ОСОБА_14 - ОСОБА_12, який також має прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_3".
Висловлюючи на адресу ОСОБА_12 погрози побиття в неконкретизованій формі ОСОБА_10, побачивши ОСОБА_11, який вийшов з кафе, запитав останнього чи не знає він де проживає ОСОБА_12, оскільки йому необхідно переговорити з ним з приводу того, що ОСОБА_12 декілька років назад хотів зґвалтувати його родичку. ОСОБА_11 повідомив, що не знає де проживає ОСОБА_12, але це може сказати ОСОБА_16, в якого ОСОБА_12 часто перебуває.
Приблизно о 23 годині, ОСОБА_11 з ОСОБА_10, зайшовши на подвір'я ОСОБА_16, дізнались де проживає ОСОБА_12 та направились до місця його проживання.
Пройшовши приблизно 200 метрів, підсудні зайшли на подвір'я ОСОБА_12, що по АДРЕСА_3. Підійшовши до господарських споруд, постукали в двері стодоли, звідки вийшов
з
ОСОБА_12, підсудні запропонували йому пройти разом з ними до воріт, на що останній погодився.
Знаходячись біля воріт, ОСОБА_10 висловив ОСОБА_12 претензії з приводу спроби зґвалтування його сестри ОСОБА_15 Не отримавши на це відповіді, ОСОБА_10, реалізовуючи раптово виниклий умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, з хуліганських спонукань, під надуманим приводом, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість, виражаючи явну неповагу до суспільства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно наніс ОСОБА_12 три удари руками в голову, від яких останній впав на землю.
Підсудний ОСОБА_11, маючи на меті докласти свої зусилля до дій ОСОБА_10 для умисного спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12, діючи в групі з ОСОБА_10, безпричинно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість, виражаючи явну неповагу до суспільства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виламав з дерев'яних воріт кусок штахетини, якою став наносити лежачому на землі ОСОБА_12 чисельні удари по голові, животі та грудній клітці.
Не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в групі осіб, діючи як співвиконавці для досягнення єдиного злочинного результату - спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, умисно продовжили наносити ОСОБА_12 удари ногами в голову та по тулубу, внаслідок чого спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м'які мозкові оболонки, в м'які покриви голови, забійної рани голови, що спричинило смерть потерпілого.
З червня 2005 року, приблизно о 12 год., підсудний ОСОБА_10 та особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшли на територію Перегінської ЗОШ 1-3 ступенів №2, по вул. Радова Права, 28, що в смт. Перегінське, де, ігноруючи встановлені в суспільстві правила поведінки та моральності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи групою осіб, стали перешкоджати проведенню дискотеки серед учнів 1-4 класів. Пошкодили шкільне майно, директору школи Попівняку М.І. та заступнику директора школи ОСОБА_9, які припиняли хуліганські дії, чинили опір, висловлювались нецензурно в їхню адресу, а також висловлювали погрози фізичної розправи. Після того як вчителі школи спільними зусиллями виштовхали хуліганів з приміщення на подвір'я, підсудний ОСОБА_10 спричинив потерпілій ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, нанісши їй удар ногою по нозі, вдарив рукою в обличчя та пошкодив одяг.
4
Не припиняючи хуліганських дій, ОСОБА_10 та особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, в'їхали на подвір'я школи підводою, запряженою кіньми, та знову почали вриватись в приміщення школи, де закрились вчителі разом з учнями. ОСОБА_10 залізним ломом, який взяв з підводи, намагався вибити закриті вхідні двері школи, пошкодивши їх. Не зумівши проникнути в приміщення школи, ОСОБА_10 та особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, покинули територію навчального закладу.
В травні 2005 року ОСОБА_10 в смт. Перегінське неподалік кафе „Затишок" знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилось 73 патрони калібру 5,6 мм, які відносяться до бойових припасів, приніс їх до свого будинку АДРЕСА_1, де 23 патрони заховав у кімнаті в шафу, а 50 патронів - на горищі та зберігав без передбаченого законом дозволу.
25 червня 2005 року працівниками Рожнятівського РВ УМВС під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 виявлено та вилучено вказані бойові припаси.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні хуліганства та заподіянні у зв'язку з цим ОСОБА_12 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого визнав частково, у вчиненні хуліганства, пов'язаного з опором громадянам, які присікали хуліганські дії та в незаконному поводженні з бойовими припасами свою вину визнав повністю та пояснив, що 30 травня 2005 року біля 22 год. знаходився в кафе „Бровар", що в смт. Перегінське, вживав спиртне. В кафе познайомився з ОСОБА_11 Коли вийшов з кафе, почув у розмові між чоловіками, які стояли неподалік, прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_3". Згадавши, що особа з таким прізвиськом декілька років тому намагалась зґвалтувати його родичку, запитав у ОСОБА_14 чи це не він. У відповідь почув, що це може бути батько ОСОБА_14, який теж має таке прізвисько.
Коли з кафе вийшов ОСОБА_11, запитав у нього чи не знає де живе „ІНФОРМАЦІЯ_3", сказав, що хоче з ним переговорити з приводу зазначених подій. ОСОБА_11 погодився показати місце, де може бути ОСОБА_12 і повів його до господарства ОСОБА_16 На запитання ОСОБА_11 ОСОБА_16 вказав їм дорогу до житла ОСОБА_12 Разом з ОСОБА_11 зайшли на подвір'я потерпілого, викликавши його з приміщення стодоли до воріт. Він (ОСОБА_10) запитав у ОСОБА_12 чому той хотів зґвалтувати його родичку, але потерпілий нічого не відповів. Розізлившись на нього, правою рукою наніс йому три удари в обличчя. В цей момент почув тріск дерева і побачив, що з лівої сторони підійшов ОСОБА_11 і наніс ОСОБА_12 дерев'яною штахетиною удар по голові зверху, від чого той впав на землю. ОСОБА_11, пригнувшись, продовжував наносити удари потерпілому по голові та бив його ногами в різні частини тіла. Всього ОСОБА_11 наніс потерпілому приблизно 15 ударів. Він (ОСОБА_10) стояв неподалік і спостерігав як ОСОБА_11 наносив удари потерпілому, не зупиняв його, оскільки не думав, що можуть наступити такі тяжкі наслідки, як смерть. Сам більше ударів ОСОБА_12
5
не наносив. Через деякий час сказав ОСОБА_11, що вже досить, забрав його від потерпілого, а також прослухав пульс в останнього, ОСОБА_12 був живим. Залишивши потерпілого на його подвір'ї, пішли в магазин, де придбали пляшку горілки і направились до будинку його (ОСОБА_10) дружини. На подвір'ї випили з ОСОБА_11 по 100 грам горілки, після чого той пішов, забравши з собою недопиту пляшку. Наступного дня дізнався про смерть ОСОБА_12.
Зазначив, що він усвідомлював той факт, що від такої кількості тілесних ушкоджень, які спричинені потерпілому, може наступити смерть, однак, з огляду на фізичний стан ОСОБА_12 розраховував, що останній не може померти. В час досудового слідства добровільно написав з'явлення зі зізнанням, оскільки мучила совість за те, що сталось з потерпілим. Розкаюється в тому, що наніс ОСОБА_12 три удари і не надав допомоги потерпілому, не викликавши до нього швидку допомогу.
Також пояснив, що 3 червня 2005 року протягом дня вживав спиртні напої разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_18, роз'їжджаючи підводою по селищу. Почувши, що в школі лунає музика, зайшли на її подвір'я, де знаходились учні та вчителі. Він разом з ОСОБА_17 намагався розбити музичний центр, ввірвались всередину школи, де пошкодили майно. Потерпілій ОСОБА_9 наніс удар рукою в обличчя, бо вчителі виштовхували їх з приміщення надвір. Не заперечує, що міг ще нанести удари потерпілій, але не пам'ятає, бо був нетверезим. Потім заїхали на територію школи підводою, залізним ломиком наносив удари по дверях школи, які були зачинені.
Пояснив, що на початку травня 2005 року біля кафе-бару „Затишок", що в смт. Перегінське, знайшов поліетиленовий пакет, в якому була горілка і закуска. Забрав пакет додому, де виявив, що в ньому ще є малокаліберні патрони, частина - в паперовій, а частина - в поліетиленовій упаковці. Паперову коробку з патронами заховав на горищі свого будинку, а решту склав у пластмасову коробку та заховав у кімнаті в шафі.
У вчиненні зазначених злочинів розкаюється.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою у вчиненому не визнав та пояснив, що 30 травня 2005 року працював на будові, спиртного не вживав, лише випив пляшку пива, п'яним не був. В приміщення кафе-бару „Бровар" увечері не заходив, був біля нього. Пізніше пояснив, що таки заходив у кафе за безалкогольним пивом. Коли вийшов надвір, чув якісь розмови серед чоловіків і почув прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_3". До нього підійшов ОСОБА_10, який був нетверезим і запитав чи знає він де живе „ІНФОРМАЦІЯ_3", бо хоче з ним переговорити, з приводу чого не казав. Знаючи, що ОСОБА_12 по прізвиську „ІНФОРМАЦІЯ_3" може бути у ОСОБА_16, пішли до нього. На подвір'ї ОСОБА_12 не було, ОСОБА_10 зайшов туди сам, а він чекав біля воріт за 40-50 м від будинку. Повернувшись, ОСОБА_10 сказав, що знає де живе ОСОБА_12, попросив його піти з ним та викликати потерпілого надвір, оскільки сам цього не зробить, бо ОСОБА_12 його боїться. Він зайшов на подвір'я потерпілого, побачив згорілий будинок, шукав ОСОБА_12 у стайні та стодолі. Потерпілий вийшов зі стодоли, він передав йому слова ОСОБА_10, що один хлопець хоче розпити з ним
6
пляшку горілки і разом пішли до воріт, де стояв ОСОБА_10 Останній запитав ОСОБА_12 про якусь подію, але про що саме не чув. ОСОБА_10 вдарив потерпілого кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю. Він (ОСОБА_11) відійшов у сторону по своїх природних потребах і десь на відстані 15 м почув тріск дерева. Через 2-3 хвилини повернувся і побачив, що ОСОБА_10 стрибає на голову ОСОБА_12 Він став відтягувати ОСОБА_10, однак той вирвався і почав наносити ногами удари по голові та тілу потерпілого. Вдруге відтягнув ОСОБА_10 від потерпілого, а сам зігнувся та прослухав пульс на руці ОСОБА_12 Після цього пішли з місця події. Так як по дорозі ОСОБА_10 приставав до якоїсь дівчини, вирішив провести його додому. На подвір'ї будинку своєї дружини ОСОБА_10 пригощав його горілкою, яку купив в магазині. Скориставшись тим, що присутні зайняті розмовою, він (ОСОБА_11) горілки не пив, вилив її на землю. Потім пішов додому, недопиту пляшку горілки з собою не забирав. Про смерть потерпілого дізнався через три дні, однак про те, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_4 року в міліцію не заявляв, бо боявся помсти з боку ОСОБА_10.
Зазначив, що будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 особисто не наносив. Сліди крові потерпілого на його одязі могли утворитися в процесі відтягування ОСОБА_10 від лежачого ОСОБА_12.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_10, на заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_11 їхня винуватість у вчиненому підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів.
По епізоду хуліганства та заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до смерті ОСОБА_12:
· показаннями потерпілої ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_12 після звільнення з місць позбавлення волі зловживав спиртними напоями. В березні 2005 року пішов з дому та став проживати сам в господарстві своєї матері. Претензій ні матеріального, ні морального характеру до підсудних не пред'являє, просить їх не карати;
· показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що 31 травня 2005 року їй повідомили про смерть брата. Прийшовши на подвір'я покійної матері, побачила, що ОСОБА_12 лежить на землі біля дерев'яних воріт, на обличчі були тілесні ушкодження. Неподалік від потерпілого лежав кусок зламаної дерев'яної штахетини. Заявлений цивільний позов підтримує частково, просить стягнути з підсудного ОСОБА_11 1250 гривень спричиненої матеріальної шкоди. До підсудного ОСОБА_10 не має ні матеріальних ні моральних претензій, так як його родичами все відшкодовано. Суворої кари підсудним не бажає;
показаннями свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що 30 травня 2005 року приблизно о 22 годині в кафе-бар „Бровар", де вона працює барменом, заходив ОСОБА_10, вживав спиртні напої. Біля барної стійки в кафе ОСОБА_10 познайомився з ОСОБА_11 Після того, як ОСОБА_10 вийшов з кафе, ОСОБА_11 сів за столик пити пиво. Через деякий час ОСОБА_11 також пішов з приміщення.
7
Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року приблизно після 22 години, коли вийшов з кафе „Бровар", ОСОБА_13 покликав його, звернувшись на прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_3" та почав розмову з приводу роботи. До них підійшов ОСОБА_10 і запитав чи це він той „ІНФОРМАЦІЯ_3", який хотів зґвалтувати його сестру. Він заперечив це, а ОСОБА_13 сказав, що це міг зробити його батько ОСОБА_12, у якого таке ж прізвисько. ОСОБА_10 висловився, що якби зустрів „ІНФОРМАЦІЯ_3", то б „дав йому". Зміст даної фрази та її інтонація не стривожили його (свідка), хоча мова йшла про батька.
Свідок ОСОБА_13 повністю підтвердив в судовому засіданні дані показання, зазначивши, що ОСОБА_10 реальних погроз на адресу потерпілого не висловлював.
Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року, пізно увечері до нього на подвір'я зайшло двоє хлопців, які питали де живе „ІНФОРМАЦІЯ_3". Він вказав їм, що потрібно йти в напрямку церкви. Розмова відбувалась біля приміщення літньої кухні за 30 м від воріт.
Свідок ОСОБА_20 дала суду показання про те, що 30 травня 2005 року після 23 години додому прийшов чоловік її сестри - ОСОБА_10, який був з ОСОБА_11 З собою принесли пляшку горілки, яку стали розпивати на подвір'ї. Після того як ОСОБА_21, який був у неї в гостях, повідомив її сестрі, що ОСОБА_11 лікувався в психоневрологічному диспансері, та прогнала останнього з подвір'я. ОСОБА_11 пішов, прихопивши з собою пляшку недопитої горілки.
Свідок ОСОБА_21 дав суду аналогічні показання, ствердивши, що і ОСОБА_10 і ОСОБА_11 прийшли додому до ОСОБА_20 вже будучи нетверезими.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що навесні 2005 року був затриманий по підозрі у вчиненні крадіжки, утримувався разом з ОСОБА_10 в одній камері. ОСОБА_10 розповідав, що разом з хлопцем на ім'я ОСОБА_23 побили якогось чоловіка за те, що той кілька років тому приставав до його сестри. ОСОБА_10 сказав, що першим наніс удар потерпілому в обличчя, а ОСОБА_23 виламав штахетину з огорожі і нею наносив багато ударів лежачому на землі чоловікові, також бив його ногами. ОСОБА_10 відтягнув ОСОБА_11 від потерпілого і сам теж наніс потерпілому ногами декілька ударів по голові та інші частини тіла. ОСОБА_10 говорив, що не бажав смерті потерпілого, а лише хотів побити його за сестру.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що ніколи не мала розмови зі своїм родичем ОСОБА_10 щодо замаху на її зґвалтування потерпілим ОСОБА_12, оскільки такого факту не було і потерпілого взагалі не знала.
Згідно листа Рожнятівського РВ УМВС від 05.10.2005р. повідомлень про вчинення на протязі 2002-2005 pp. ОСОБА_12 замаху на зґвалтування ОСОБА_15 в Рожнятівський РВ УМВС не поступало (а.с. 209 т.1).
8
Законний представник підсудного ОСОБА_11 - ОСОБА_24 пояснила, що в ніч на 31 травня 2005 року син прийшов додому близько 2-ої години ночі, сказав, що був з хлопцями. Після затримання сина дізналась, що його підозрюють у нанесенні ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, однак син це категорично заперечив, ствердивши, що потерпілого бив лише ОСОБА_10
Вина підсудних у вчиненому також підтверджується:
· даними протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що на подвір'ї по АДРЕСА_3, біля дерев'яного паркану, безпосередньо за воротами виявлено труп ОСОБА_12, на тілі якого та поруч з ним виявлені дерев'яні бруски та дерев'яні відщепи, в ділянці голови - залишки дерев'яної тирси. На дерев'яних воротах , через які здійснюється вхід на подвір'я, 7-ма штахетина у верхній третині зламана, сліди зламу свіжі (а.с. 33-35, т.1);
· висновком судово-трасологічної експертизи, згідно з яким шість кусків деревини, вилучених з місця події, раніше складали одне ціле (а.с. 185-186, т.3);
- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи НОМЕР_1, з якого
вбачається, що на відщепах деревини та куску дерев'яної штахетини,
вилучених з місця події, знайдена кров людини, що може належати
потерпілому ОСОБА_12 (а.с. 175 т.3);
- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи НОМЕР_2
встановлено, що в слідах на джинсових штанах ОСОБА_11 (об'єкти
1-4) знайдена кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_12
(а.с. 121-122 т.3).
За даними висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи НОМЕР_3 смерть ОСОБА_12 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м'які мозкові оболонки, в м'які покриви голови, забійною раною лобної ділянки, яка ускладнилася набряком та набуханням головного мозку. Кількість та характер тілесних ушкоджень голови дає можливість рахувати, що тілесні ушкодження, які потягнули смерть, спричинені не менше як від 10-12 ударів по голові.
Закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під м'які мозкові оболонки, в м'які покриви голови, забійною раною лобної ділянки має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення; перелом кісток спинки носа має ознаки легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я; решта тілесних ушкоджень відносяться до легких.
Кількість та розташування тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_12 дає можливість вважати, що йому було нанесено не менше 10-12 ударів по голові, 1 удар - по грудній клітці, один - по животі та по правій кисті.
Виявлені тілесні ушкодження спричиненні дією тупих твердих предметів, якими могла бути як дерев'яна штахетина, нога так і інший предмет.
9
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи НОМЕР_4 ОСОБА_12 після отримання тілесних ушкоджень міг жити нетривалий проміжок часу (від декількох хвилин до декількох десятків хвилин) (а.с. 39 т.3).
Допитані в судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 підтвердили, що ОСОБА_12 після отримання тілесних ушкоджень міг жити до ЗО хвилин і що тілесні ушкодження, які потягнули смерть потерпілого, могли бути спричинені саме сукупністю ударів, нанесених як ногами, так і штахетиною. Також зазначили, що такі тілесні ушкодження в принципі можуть бути спричинені і внаслідок стрибків на голову, однак в даному випадку ознак, характерних для стрибка, виявлено не було.
Наведеними показаннями спростовується показання підсудного ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_10 в його присутності двічі стрибнув на голову ОСОБА_12.
Показання підсудного ОСОБА_11 про те, що причину розшуку потерпілого ОСОБА_10 йому не повідомляв, що на подвір'я ОСОБА_16, щоб вияснити де живе ОСОБА_12 не заходив, що він один без ОСОБА_10 заходив на подвір'я ОСОБА_12, щоб викликати його зі стодоли, що чув тріск дерева, коли відлучався з місця події по природній потребі, що ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не наносив ні штахетиною, ні ногами, що біля будинку дружини ОСОБА_10 горілки не вживав, суд вважає надуманими і до уваги не приймає, оскільки вони не узгоджуються з об'єктивними обставинами справи і спростовуються наведеними вище доказами, послідовними в цій частині показаннями підсудного ОСОБА_10, а також протоколом відтворення обстановки та обставин події за його участю (а.с. 243-245, т.2), під час якого останній чітко вказав на розташування господарських споруд на подвір'ї ОСОБА_12 та на двері, в які вони з ОСОБА_11 стукали, і з яких вийшов потерпілий. Крім того, у з'явленні зі зізнанням (а.с. 208-209, т.2) ОСОБА_11 нічого не згадував про те, що чув тріск дерева, коли відходив в туалет з місця події. В даному з'явленні зі зізнанням вказував, що на подвір'ї будинку дружини ОСОБА_10 випив 50 грам горілки.
Показання підсудного ОСОБА_10 про те, що не наносив потерпілому ОСОБА_12 ударів в голову та по тілу ногами, суд також не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, зокрема: показаннями ОСОБА_11, які в цій частині узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_22, та висновками судово-медичних експертиз.
У зв'язку з наведеним, показання ОСОБА_11 щодо непричетності до вчинених злочинів та показання ОСОБА_10 про те, що наніс потерпілому лише три удари рукою в обличчя, суд розцінює як їх спосіб захисту та намагання з боку ОСОБА_11 уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, а з боку ОСОБА_10 -намагання пом'якшити свою участь у вчиненому.
За даними висновків стаціонарних судово-психіатричних експертиз підсудний ОСОБА_10 виявляє ознаки розумової відсталості - олігофренії в степені легкої дебільності з психопатизацією особи, який в даний час не
10
досягає рівня психічного захворювання чи недоумства, підсудний ОСОБА_11 виявляє ознаки епілепсії з різкими параксизмальними розладами по типу трансів та нерізко вираженими змінами особи по епілептичному типу, що не позбавляє їх здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Ні підсудний ОСОБА_10, ні підсудний ОСОБА_11 психічними захворюваннями не страждають і не страждали на момент вчинення інкримінованих їм дій, не виявляли будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, могли усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто були і є осудними. По епізоду хуліганства в Перегінській ЗОШ №2 1-3 ступенів:
- показаннями потерпілої ОСОБА_9 про те, що 3 червня 2005 року
о 12 год., на подвір'я школи, де проводилась дискотека для учнів 1-4 класів,
зайшли нетверезі ОСОБА_10 і ОСОБА_17 Висловлюючись нецензурно
вони намагались розбити музичний центр, однак перешкодила їм у цьому.
Тоді вони зайшли в приміщення школи, де ногами і руками били по стінах та
стендах, ОСОБА_17 розбив скло у вікні. На вимогу вчителів припинити
хуліганські дії не реагували. Коли вона виштовхувала ОСОБА_10 з
приміщення, він наніс їй удар ногою по нозі і рукою в праве око, розірвав
рукав кофти. Зазначила, що неправомірними діями хуліганів був порушений
розпорядок роботи школи.
Завдані діями ОСОБА_10 збитки їй повністю відшкодовані, просить не карати його суворо;
· показаннями свідків ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 про обставини спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 та про те, що ОСОБА_10 заїхав на територію школи підводою з кіньми;
· показаннями свідка ОСОБА_31 та оголошеними показаннями свідка ОСОБА_32 (а.с. 42 т.2) про те, що на вимогу припинити хуліганські дії ОСОБА_10 і ОСОБА_17 не реагували, висловлювались нецензурно, погрожуючи розправою вчителям. Коли вчителі з учнями закрились всередині школи, чули удари якимось предметом знадвору по дверях школи. Свідок ОСОБА_31 також пояснив, що бачив через вікно школи як ОСОБА_10 ставив на підводу залізний лом. Діями ОСОБА_10 і ОСОБА_17 було зірвано розпорядок роботи школи;
· показаннями свідка ОСОБА_33 про те, що 3 червня 2005 року, почувши сильний шум у школі, телефоном викликала працівників міліції. Вибита в ході хуліганства шибка вікна вставлена ОСОБА_17, тому претензій матеріального характеру школа до ОСОБА_10 не має;
· оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що 3 червня 2005 року разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_17 випили півпляшки горілки, після чого ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_17 заїхати підводою на територію школи (а.с. 28-29, т.2).
За даними висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого ока, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с. 67, т.2).
11
Згідно листа №33 від 6.06.2005 року, за підписом директора Перегінської ЗОШ 1-3 ступенів №2, вбачається, що заподіяна в ході хуліганських дій школі майнова шкода повністю відшкодована (а.с. 70 т.2).
По епізоду незаконного поводження з бойовими припасами:
· показаннями свідків ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 про те, що 25 червня 2005 року ними під час проведення обшуку по місцю проживання підсудного ОСОБА_10 було виявлено 73 патронів калібру 5,6 мм;
· показаннями свідків ОСОБА_37, ОСОБА_38 про те, що в шафі у кімнаті в пластмасовій коробці під час обшуку було виявлено 23 патрони, а 50 патронів знайшли на горищі будинку;
· протоколом обшуку, згідно з яким за місцем проживання ОСОБА_10 в будинку АДРЕСА_1 виявлено і вилучено 73 патрони калібру 5,6 мм (а.с. 148 т.2);
· даними висновку судово-балістичної експертизи, з якого вбачається, що 73 патрони, вилучені за місцем проживання ОСОБА_10, є боєприпасами - цільовими гвинтівочними патронами кільцевого спалаху калібру 5,6 мм, промислового виробництва і призначені для стрільби (а.с. 166 т.2)
За наведених обставин, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні пред'явлених злочинів доведена повністю і їхні дії у заподіянні групою осіб ОСОБА_12 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинені з хуліганських спонукань, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинені групою осіб , слід кваліфікувати за ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України.
Також дії підсудного ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ст. 296 ч.3 КК України, оскільки він групою осіб вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Умисні дії підсудного ОСОБА_10, які виразились у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу підлягають кваліфікації за ст. 263 ч. 1 КК України.
Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особи, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що обтяжують покарання підсудним суд відносить вчинення ними злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_10 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.3, 263 ч.1 КК України, добровільне відшкодування потерпілим завданих злочинами збитків.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_11 суд визнає вчинення ним злочинів у неповнолітньому віці.
12
Також суд враховує позитивні характеристики обох підсудних, стан їхнього здоров'я і те, що до кримінальної відповідальності притягаються вперше, враховує суд і думку потерпілих щодо непризначення підсудним суворого покарання.
Заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов до підсудного ОСОБА_11 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1250 гривень підлягає до задоволення в повному об'ємі, оскільки сума понесених нею матеріальних витрат підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 296 ч.3, 263 ч.1 КК України та призначити покарання:
· за ст. 121 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі;
· за ст. 296 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі;
· за ст. 296 ч.3 КК України - чотири роки позбавлення волі;
· за ст. 263 ч. 1 КК України - два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання - сім років шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.2, 296 ч.2 КК України та призначити покарання:
· за ст. 121 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі;
· за ст. 296 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання - сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_10 залишити попередній -тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати йому з 4 червня 2005 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_11 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту та взяти його під варту із зали суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з 28 грудня 2006 року, зарахувати в строк відбування покарання перебування його під вартою з 10 по 17 червня 2005 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити. Стягнути із засудженого ОСОБА_39 на користь ОСОБА_7 1250 (одну тисячу двісті п'ятдесят) гривень матеріальної шкоди.
13
Стягнути із засудженого ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 82 гривні 62 копійки за проведення балістичної експертизи.
Речові докази: одяг засудженого ОСОБА_10 та засудженого ОСОБА_11 (а.с. 194, 196, 197 т.2) - повернути родичам засуджених: одяг потерпілого ОСОБА_12, штахетину та відщепи деревини (а.с. 246, 255 т.3) - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через Апеляційний суд Івано-Франківської області протягом одного місяця учасниками судового розгляду з моменту його проголошення, засудженими -в той же строк, з часу вручення їм копії вироку.
Головуючий О.Й. Іванів
Суддя Р.Й. Флісак
Народні засідателі: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія відповідає оригіналу: