ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.09 Справа№ 11/280
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.
По справі за позовом: Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Червонорад
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми 2М, м.Червоноград
Про стягнення 1190,32грн.
В судовому засіданні взяли участь Представники:
Від позивача: Дохняк - предст. доручення б/н від 02.02.2009року
Від відповідача: не з’явився
Суть спору:
Ухвалою господарського суду від 24.12.2008року порушено провадження у справі за позовом Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю фірми 2М 1190,32грн. боргу з яких 1154,78грн.-основна заборгованість, 10,13грн.-річні та 25,41грн. інфляційні.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Позивач позовні вимоги підтримав частково та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2008року по 28.10.2008року відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 1154,78грн.Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано 10,13грн.річних та 25,41грн.штрафу.
Дослідивши представлені суду докази,заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги не підтвердженими матеріалами з огляду на наступне:
Як вбачається із представленого позивачем акту звірки взаєморозрахунків за період 01.06.2008року по 28.10.2008року позивач поставляв відповідачу продукцію.
Однак, жодних доказів отримання такої продукції відповідачем суду представлено не було, хоча ухвалою господарського суду від 24.12.2008року вимагалося представлення таких доказів.
Крім цього, акт звірки розрахунків, який є єдиним доказом наявності заборгованості у відповідача підписаний позивачем одноособово.
В судове засідання відповідачем надіслано докази погашення ним заборгованості платіжним дорученням № 332 від 19.12.2008року на суму 1154,78грн., з чого можна зробити висновок, що відповідач визнав суму основної заборгованості, сплативши її ще до моменту звернення позивача до суду із позовом.
Із викладеного, можна зробити висновок, що позов в частині задоволення суми основної заборгованості підлягає припиненню.
Щодо нарахованих позивачем 10,13грн. річних та 25,41грн. інфляційних, то суд залишає вимоги в цій частині без розгляду.
Стаття 625 ГПК України у п.2 визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
В даному випадку, позивач не представив суду достатньо підстав для нарахування інфляційних та річних (відсутні докази отримання відповідачем продукції, відсутні підстави поставки продукції та умови на яких повинен був здійснюватися розрахунок за отриману продукцію).
Після усунення умов, які послужили обставинами для залишення без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку.
Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про стягнення інфляційних та річних.
Судові витрати залишити за позивачем, оскільки відповідачем оплачено суму основної заборгованості до звернення позивача із позовом, а в рештій частині позов залишено без розгляду.
Керуючись ст. 49, п.1.1 ст.80, ст.-ст. 82-84 ГПК України,
суд,-
в и р і ш и в :
Припинити провадження у справі за позовом Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю фірми 2М 1154,78грн. боргу.
В рештій частині позов залишити без розгляду.
Суддя Сало І.А.