ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. | № 2-26/1058-2006 (2-26/15984-05) |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. - головуючого Глос О.І. Бакуліної С.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Фонду майна АР Крим |
на постанову | від 04.04.2006 |
Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду АР Крим № 2-26/1058-2006 |
за позовом | ТОВ “Компанія “Універсалінвест” |
до 3-тя особа без самостійних вимог | Фонду майна АР Крим Представництво Фонду майна АР Крим в місті Алушті |
про | спонукання укласти договір оренди |
за участю представників: - позивача | Шеховцової С.І. |
- відповідача | Яппароваїої І.А. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2006 (суддя Пронина О.Л.), залишеним без змін постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 (у складі головуючого судді Горошко Н.П., суддів Видашенко Т.С., Лисенко В.А.), позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” до Фонду майна Автономної Республіки Крим про спонукання укласти договір оренди нерухомого майна та підписати акт прийому-передачі цього майна задоволені.
Суд зобов'язав Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - нежитлових приміщень 2-1, 2-6, 2-7, 3-9, 3-15, 5-3, 5-4, 5-5, 5-6, 6-5, 6-6, 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5, 7-8, 7-9, розташованих на 1-му, 2-му та 3-му поверхах будівлі по вул. Московській, 3 у місті Ялта, літера Б, що знаходяться на балансі Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта на умовах, запропонованих товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” в проекті договору, та підписати акт прийому-передачі цього нерухомого майна.
Ухвалою від 07.03.2006 господарський суд роз'яснив рішення від 10.02.2006, вказавши, що Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язаний укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - нежитлових приміщень 2-1, 2-6, 2-7, 3-9, 3-15, 5-3, 5-4, 5-5, 5-6, 6-5, 6-6, 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5, 7-8, 7-9, розташованих на 1-му, 2-му та 3-му поверхах будівлі по вул. Московській, у місті Ялти, Літера Б, що знаходиться на балансі Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта на умовах, запропонованих товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” в проекті договору, копія якого додана до матеріалів справи, та передати майно в оренду товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” за відповідним актом прийому-передачі.
Не погодившись з рішенням та постановою у справі, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати спірні судові акти у справі, як прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не було прийнято до уваги, що нерухоме майно - будівля, яка розташована за адресою: вул. Московська, З, місто Ялта, є майном, яке належить Автономної Республіці Крим і знаходиться у сфері управління Фонду майна Автономної Республіки Крим та в оперативному управлінні (на балансі) Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта, право на яке згідно ст. 137 Господарського кодексу України захищається законом як право власності, тому в передачі цього майна в оренду має бути відмовлено на підставі ч.4 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Крім того, скаржник зазначає, що запропонований позивачем проект договору оренди не відповідає Типовому договору та суперечить ч.1 ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
ТОВ “Компанія “Універсалінвест” надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення, оскільки вважає, що скаржник не довів імовірне використання спірного майна для власних потреб і підстави для відмови у наданні йому цього майна в оренду відсутні.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, в зв’язку опублікуванням 29.03.2005 в газеті “Кримська газета” № 56 оголошення про ліквідацію Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Ялта, товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Універсалінвест” (далі –позивач) листом від 26.05.2005 №26 звернулось до Фонду майна Автономної Республіки Крим (далі –відповідач) з пропозицією про передачу в оренду нежитлових приміщень, які будуть вивільнятись Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Ялта, для організації складу, вбиральні та розміщення офісу, додавши до вказаного листа необхідний пакет документів, в т.ч. проект договору оренди в 3 примірниках.
У відповідь на вказану пропозицію Фонд майна Автономної Республіки Крим листом від 20.07.2005 за № 08-10/5469 повідомив позивача, що вирішення питання щодо укладення договору оренди буде можливе лише після закінчення процедури ліквідації Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Ялта і у випадку наявності вільних приміщень, повернувши пакет документів.
З повторною пропозицією про укладення договору оренди позивач звернувся до відповідача листом від 15.09.2005 № 57 з додатками за текстом, однак, не отримавши будь-якої відповіді, що вважає порушенням Фондом приписів ч.3 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вимагає примусового передання йому спірних приміщень в оренду на умовах запропонованого ним проекту договору, оскільки наказом № 763 від 29.08.2005 “Про передачу майна, розташованого за адресою: місто Ялта, вул. Московська, 3, з балансу Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Ялта на баланс Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим міста Алушта” Фонд майна Автономної Республіки Крим розпорядився майном не на користь позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява позивача про укладення договору оренди була надіслана орендодавцеві згідно ч.1 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” з переліком документів, визначеним наказом Фонду державного майна України від 17.04.2001 №649, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.06.2001 за №504/5695, підстав для відмови у передачі об’єктів в оренду, вичерпний перелік яких унормовано у ст. 9 зазначеного Закону, не існує, а імовірне використання спірного майна для власних потреб відповідач не довів і не заперечив, що частина спірних приміщень перебуває в оренді, запропонований позивачем проект договору оренди відповідає умовам Типового договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774.
Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, встановивши і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно ст. 1 ГПК України підприємства і організації мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 84 ГПК України встановлено, що у мотивувальній частині рішення вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, а у спорі про спонукання укласти договір в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, що кореспондується з ч. 2 ст. 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі передачі спору на розгляд суду, арбітражного суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду, арбітражного суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
Проте, в порушення зазначених вимог і приписів судами попередніх інстанцій не встановлено які саме права або охоронювані законом інтереси позивача порушив відповідач.
Колегія суддів зазначає, що судами не враховані доводи відповідача і не зазначено з яких підстав ці доводи відхилено, зокрема, відносно статусу спірного нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, знаходиться у сфері управління Фонду майна Автономної Республіки Крим і в оперативному управлінні (на балансі) Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим у м. Алушта, і відповідно до п. 11.2 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або переданим до її сфери управління, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.04.1999 № 459-2/99 міністерства, республіканські комітети та інші органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим використовують майно, що знаходиться на їх балансах, відповідно до цілей, завдань і напрямків діяльності, визначених відповідними положенням, на підставі права оперативного управління, яким згідно ст. 137 Господарського кодексу України є речове право суб'єкта господарювання, що володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної діяльності у межах, встановлених власником майна (уповноваженим ним органом), і таке право захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності, тобто відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України Фонд майна Автономної Республіки Крим, як і власник, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, тому, використовуючи своє таке право, в передачі в оренду цього майна може відмовити.
Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що частина умов проекту договору оренди є спірними, зокрема, щодо компенсації вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, відсутності умов про забезпечення виконання орендарем зобов’язань, вартості майна, а, зобов’язуючи сторони укласти договір оренди, суд, в порушення ч.3 ст. 84 ГПК України, в резолютивній частині не вказав свого рішення з кожної спірної умови договору і не виклав умов цього договору.
Отже, рішення та постанова у справі прийняті внаслідок не повного встановлення обставин справи, порушення норм процесуального і незастосування норм матеріального права, в зв’язку з чим судові акти у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване та законне судове рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 у справі господарського суду АР Крим № 2-26/1058-2006 та рішення господарського суду АР Крим від 10.02.2006 у цій справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Касаційну скаргу Фонду майна АР Крим задовольнити частково.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
С.В.Бакуліна