ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/56262/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства будівельно-монтажної фірми «Майстер» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства будівельно-монтажної фірми «Майстер» до Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, голови Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», про скасування рішення ради, -

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство будівельно-монтажна фірма «Майстер» звернулось до суду з позовом до Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, голови Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», про скасування рішення ради.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 25 травня 2012 року позов задоволено.

Скасовано рішення Вересівської сільської ради 17(18) сесії четвертого скликання

від 28 грудня 2004 року «Про безкоштовне прийняття у комунальну власність об'єкту невиробничого призначення».

Зобов'язано голову Вересівської сільської ради зняти з балансу Вересівської сільської ради об'єкт невиробничого призначення незавершене будівництво «Інженерні мережі в житловому мікрорайоні Смоківка» одноповерхову споруду по вулиці Княгині Ольги, 26, вартістю 14531 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 25 травня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, приватне підприємство будівельно-монтажна фірма «Майстер» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що програмою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС на 1990-1995 роки передбачалось будівництво інженерних мереж в селищі для переселенців

с. Смаківка Житомирського району, обов'язки замовника якого рішенням Житомирського облвиконкому від 29 березня 1991 року №86 покладено на юридичну особу Коростенський відділок залізниці (на даний час відокремлений підрозділ залізниці без статусу юридичної особи), фінансування планувалось вести за рахунок коштів Мінчорнобиля.

У зв'язку з припиненням фінансування наказом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» від 21 жовтня 2004 року незакінчене будівництво об'єкту (будівля магазину) «Інженерні мережі с. Смаківка» вартістю 14.5 тисяч грн. безкоштовно передано у комунальну власність Вересівської сільської ради Житомирського району.

Рішенням Вересівської сільської ради від 28 грудня 2004 року прийнято від Коростенської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» у комунальну власність сільської ради безкоштовно незакінчене будівництво об'єкту (будівля магазину) «Інженерні мережі с. Смаківка».

Передача об'єкта проведена згідно з актом прийому - передачі основних та оборотних фондів, в якому зазначено, що Вересівська сільська рада Житомирського району прийняла безкоштовно на баланс об'єкт невиробничого призначення незавершене будівництво «Інженерні мережі с. Смаківка» одноповерхову споруду по вул. Княгині Ольги, 26.

Вважаючи, що рішення Вересівської сільської ради від 28 грудня 2004 року про безкоштовне прийняття у комунальну власність об'єкту невиробничого призначення є протиправним та порушує його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Положеннями статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Так, судами встановлено, що приватним підприємством будівельно-монтажна фірма «Майстер» 03 березня 1998 року з Коростеньським відділком залізниці укладено договір оренди недобудованого нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: с. Вереси,

вул. Будівельників 78, умовами якого передбачено, що у разі зміни орендодавця, договір оренди залишається чинним і орендар має право запропонувати нові зміни даного договору новому орендодавцю за згодою сторін.

Відповідно до пункту 5.7 доповнень до вищезазначеного договору, внесених до договору оренди 03 жовтня 2000 року, в разі несплати замовником або територіальною громадою вартості робіт за договором підряду від 04 березня 1998 року, нежиле приміщення переходить у власність приватного підприємства будівельно-монтажна фірма «Майстер».

Разом з тим, укладений між позивачем та Коростеньським відділком залізниці договір підряду від 04 березня 1998 №2 не містить предмету підряду, адреси та назви об'єкту.

Документи, які б свідчили про право власності позивача на об'єкт, прийнятий рішенням Вересівської сільської ради від 28 грудня 2004 року у комунальну власність сільської ради, у приватного підприємства будівельно-монтажна фірма «Майстер» відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що при внесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та оскаржуваним рішенням права позивача не порушені.

З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємства будівельно-монтажної фірми «Майстер» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства будівельно-монтажної фірми «Майстер» до Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, голови Вересівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», про скасування рішення ради - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: