Справа № 202/7031/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 серпня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шофаренка Ю.Ф.,

при секретарі Калюжній В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зус трічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту , додаткових угод та додатків до нього, визнання недійсним договору поруки

в с т а н о в и в:

позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» мотивований тим, що 26 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11322219000, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 70 000 доларів США , а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором .

Одночасно з укладенням кредитного договору, для забезпечення його виконання, між позивачем, та ОСОБА_2 було укладено договір поруки відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за несвоєчасне повернення кредиту.

Посилаючись на те, що умови договору відповідачами не виконуються, виникла заборгованість яка не погашена і на неї нараховані проценти, пеня та штрафні санкції, позивач відповідно до умов договору споживчого кредиту, а також умов договору поруки, яким передбачена солідарна відповідальність поручителя та боржника перед кредитором, вимагає стягнення солідарно з відповідачів виниклої заборгованості.

У зустрічному позові ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що укладений договір про надання споживчого кредиту між нею та ПАТ комерційний банк УкрСиббанк , та додаткових угод до нього, відповідно до якого вона отримала грошові кошти в розмірі 70 000 дол.США, не відповідають чинному законодавству, оскільки, спірний договір містить несправедливі умови, з стислим описом відмінностей між існуючими формами кредитування , перевагами та недоліками запропонованих схем кредитування , перевагами та недоліками варіантів погашення кредиту банк не ознайомлював, чим порушив Постанову Правління НБУ № 168 від 10.05.2007р. Тому просить визнати договір з додатками до нього та договір поруки - недійсними.

В судовому засіданні представник банку свій позов підтримав, зустрічний позов не визнав, суду пояснив, що при укладенні договору та додатків до нього між сторонами була досягнута домовленість по всіх істотних умовах договору і банк повністю виконав взяті на себе обов'язки, відповідачка також тривалий час виконувала умови договору, що свідчить про її згоду, щодо всіх умов договору та додатків до нього.

Представник ОСОБА_1 позов банку не визнав, зустрічний позов ОСОБА_1 підтримав, посилаючись на те, що умови договору не відповідають чинному законодавству, а при погашенні кредиту банком не проводилися всі платежі, що вплинуло на збільшення розміру заборгованості.

З урахуванням позиції представника відповідача судом на сторони було покладено обов'язок щодо проведення звірки.

Банком був підготовлений відповідний акт, але ні ОСОБА_1 ні його представник для проведення звірки не з'явилися, на направлений до їхньої адреси акт відповіді не представили, тому суд розглянув справу на підставі представлених доказів.

Заслухавши сторони, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позов Банку підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 26 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11322219000, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 70 000 доларів США , а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором .

Строк користування кредитом встановлено до 25.03.2019 року.

Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язується проводити погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом.

У позичальника станом на 17.03.2014 року виникла заборгованість в розмірі 17 194.58 дол. США , з яких 16 519.24 дол. США- сума заборгованості за кредитом, 675.34 дол. США заборгованість за процентами.

578.57 дол. США( що по курсу НБУ на 17.03.2014 року 5 554.67 грн.) пені..

Позивач та відповідачі при укладені договору досягли згоди по всіх істотних умовах, передбачили відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Укладений договір повністю відповідає вимогам законодавства.

Позивач направляв претензією відповідачам щодо необхідності виконання взятих на себе зобов'язань, але вимоги не було виконано.

Ст.. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору

Ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином на ОСОБА_2, як на поручителя, покладається солідарна відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і на боржника.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до укладеного договору банк зобов'язувався надати позивачу кредит в розмірі 70 000 доларів США., а позивач зобов'язувався повернути та сплатити відсотки за користування кредитом з остаточним терміном погашення кредиту до 25.03.2019 р.

Відповідач (банк) свої зобов'язання за договором виконав, надав позивачу кредитні кошти в іноземній валюті. На момент укладення договору не існувало заборони , яка б перешкоджала позивачу отримати грошові кошти в іноземній валюті.

З умовами договору про надання споживчого кредиту позивач ознайомлений, що підтверджується його підписом. Тому твердження позивача щодо невідповідності умов кредитного договору законодавству України є цілком безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавстві України.

В забезпечення кредитного договору був укладений договір поруки.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити відсотки та інші платежі передбачені кредитним договором.

Крім того, відповідно до п14.Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин» При вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052, 1054-1055), статті 18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ч. 1 ст.215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п'ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою ( правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.

Таким чином, при підписанні договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства, на що позивач посилається у своїй позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для визнання договорів недійсними, оскільки вони укладені відповідно до норм чинного законодавства, позивач добровільно погодився на його укладення, підписавши договір про надання споживчого кредиту, сторони прийшли згоди стосовно всіх умов та позивачем виконувалися.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 317, 319, 368, 369, 533,625,1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 203, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 17 194.58 доларів США та 5 554.67 грн, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 706.34 грн..

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту від 26 березня 2008 року , додаткових угод та додатків до нього, визнання недійсним договору поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий