ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2014 р.Справа № 924/648/13

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: головуючий - суддя Музика М.В., суддя Заярнюк І.В., суддя Субботіна Л.О. при секретарі судового засідання Дідик Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до виконавчого комітету Хмельницької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Колективного підприємства "Їдальня № 33", м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю,

до Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради

про скасування свідоцтва про право власності,

до Федерації професійних спілок Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Федерації профспілок Хмельницької області:

1) Федерації професійних спілок України, м. Київ

2) Підприємство "Навчально - культурний центр "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області, м. Хмельницький

про визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради,

Представники сторін:

позивача - Хмельницька міська рада: Крамар А.В. - за довіреністю від 13.12.2010 р. № 02-15-1299

відповідача 1 - виконком Хмельницької міської Ради : не з'явився

третьої особи - КП "Їдальня № 33": Краєвський В.М. - за довіреністю від 01.05.2013р., Дячук Г.Г. - директор

відповідача 2 - Управління ЖКГ Хмельницької міської Ради: не з'явився відповідача 3 - федерація профспілок Хмельницької області: Яковлев А.В. - за довіреністю № 01-19-90 від 14.05.2014 р.

третьої особи - Федерації профспілок України - не з'явився

третьої особи - підприємства Навчально - культурний центр "Побужжя" Федерації профспілок Хмельницької області: Іващенко П.П. - за довіреністю від 27.05.13р. № 45

за участю: Ткачук Н.С. - прокурор прокуратури міста Хмельницького

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.09.2013 року по справі №924/648/13 позов заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. Стягнуто з виконавчого комітету Хмельницької міської ради судовий збір у розмірі 1 147 грн.

Позов заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький до Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький про скасування свідоцтва про право власності задоволено. Скасовано свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000р. зареєстроване в реєстровій книзі за № 729. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради в доход державного бюджету судовий збір в розмірі 1 147 грн.

Позов заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективного підприємства "Їдальня 33" м. Хмельницький до Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Федерації профспілок Хмельницької області: Федерації професійних спілок України м. Київ, Навчально - культурного центру "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький про визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні задоволено. Визнано право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м та балансовою вартістю 559 059 грн., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. Стягнуто з Федерації профспілок Хмельницької області м. Хмельницький в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 11 181, 18 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року вказане рішення господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2014 року касаційну скаргу Федерації професійних спілок Хмельницької області задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2013 у справі № 924/648/13 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

04.06.2014 р. автоматизованою системою документообігу суду вказану справу передано на розгляд судді Музиці М.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.06.2014р. суддею Музикою М.В прийнято справу №924/648/13 до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.06.2014 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцького В.В. №228/14 від 23.06.2014р. справу №924/648/13 призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Музика М.В., суддя-Грамчук І.В., суддя - Субботіна Л.О.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду №335/14 від 05.08.2014 року у зв'язку із відпусткою судді Грамчука І.В. розгляд справи №924/648/13 призначено у наступному складі суддів: Музика М.В. - головуючий, Заярнюк І.В., Субботіна Л.О. Справу прийнято до провадження колегією суддів у вказаному складі.

Обставини справи:

прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55; скасувати свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000 року зареєстроване в реєстровій книзі за №729 та визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 м2, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначає, що відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це праве оспорюється або не визнається іншою особою. Враховуючи положення вказаної статті звертає увагу суду, що право власності територіальної громади на вищевказане приміщення оспорюється колективним підприємством "Їдальня № 33". Наголошує, що внаслідок прийняття незаконного рішення та оформлення на його підставі права власності на спірне приміщення федерацією професійних спілок Хмельницької області, з комунальної власності вибуло приміщення їдальні корисною площею 848 м2, яке Хмельницькою міською радою могло використовуватися для потреб територіальної громади.

Представник позивача - Хмельницької міської ради, позов прокурора підтримує, посилається на рішення господарського суду Хмельницької області № 16/2/6/71-Н, яким встановлено факт перебування приміщення їдальні № 33 у комунальній власності м. Хмельницького.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - колективне підприємство "Їдальня 33" в письмовій позиції та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують та із врахуванням ст.35 ГПК України зазначають, що в процесі розгляду справи № 16/2/6/71-Н господарським судом Хмельницької області встановлені факти і обставини, які свідчать про порушення прав та законних інтересів територіальної громади міста Хмельницького. Просять позов задовольнити.

Відповідач 1 - виконком Хмельницької міської Ради в судове засідання 20.10.2014 р. не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. У направленому на адресу суду відзиві на позов позовні вимоги визнає. Вказує на встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 16/2/6/71-Н обставини, які мають преюдиціальне значення.

Відповідач 2 - Управління ЖКГ Хмельницької міської ради, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, правом участі в засіданні суду не скористався, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач 3 - Федерація профспілок Хмельницької області проти позову заперечила. Підтримує подану в судовому засіданні 12.06.2013 р. заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначено, що право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею зареєстровано за відповідачем 3 у 2000 році. Вважає, що строк позовної давності сплив ще 27.03.2001р. Просить відмовити в позові за спливом строку позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - Підприємство "Навчально - культурний центр "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області у письмовому відзиві проти позову заперечила. Просить відмовити в позові за спливом строку позовної давності, зазначає, що позивач звернувся із даним позовом до суду по закінченню строку позовної давності, який встановлений ст.71 ЦК УРСР.

Представник третьої особи - Федерації профспілок України в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне:

23.02.2000 р. виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення №223-А про оформлення права власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 57 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55 за Федерацією профспілок Хмельницької області. В пунктах 2, 3 рішення зазначено: Бюро технічної інвентаризації підготувати свідоцтво про право власності і провести реєстрацію вказаних в п.1 об'єктів нерухомого майна; Управлінню житлово-комунального господарства посвідчити оформлені бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності.

28.03.2000 р. видано Свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею, яким міське виробниче управління житлово-комунального господарства посвідчило, що об'єкт, який розташований в м. Хмельницькому за адресою вул. Соборна, 55, в цілому складається з двох споруд, належить Федерації профспілок Хмельницької області на праві колективної власності. Об'єкт за адресою вул. Соборна, 55 в м. Хмельницькому зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, про що внесено запис в реєстрову книгу за №729.

Як слідує із свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А, власником даного майна визначено Федерацію профспілок Хмельницької області.

Судом встановлено, що на підставі постанови Секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.1981р. (протокол № 7) складено акт, за яким облпрофкурси передали, а Хмельницький трест їдалень прийняв приміщення їдальні з інвентарем. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 28.03.1983 року Хмельницький трест їдалень ліквідовано та створено Хмельницьке міське об'єднання громадського харчування управління громадського харчування Хмельницького облвиконкому (з правами правонаступництва). Рішенням Хмельницького облвиконкому №204 від 1989 року, міське об'єднання громадського харчування ліквідовано з передачею його функцій Хмельницькому виробничо-торгівельному об'єднанню громадського харчування, в склад якого входили всі заклади громадського харчування м.Хмельницького та області, підпорядковані Міністерству торгівлі УРСР, в тому числі відомчі (на заводах, фабриках, в державних установах, навчальних закладах, школах, в організаціях і т. п.), в тому числі і спірне приміщення їдальні. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 21.11.1991 року за № 99 "Про передачу державного майна, що перебуває у віданні Міністерства торгівлі України", передано відомчі заклади закритої мережі громадського харчування відповідним організаціям, а підприємства відкритої мережі громадського харчування передано у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади та відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому № 22 від 19.02.1992 року, обласне виробничо-торгівельне об'єднання громадського харчування ліквідовано. Рішенням виконкому від 20.02.1992 року за № 55 "Про організацію передачі державного майна в комунальну власність міста" (п. 1) надано повноваження на прийняття для розпорядження в управління комунальною власністю міста відділам і управлінням міськвиконкому. Подальше розпорядження і користування комунальною власністю міста відділам і управлінням проводити з погодженням міськвиконкому згідно додатку № 1. Відповідно до додатку № 1 до рішення № 55 від 20.02.1992 року, до складу підприємств, розпорядження і управління якими здійснювалось відділами і управліннями міськвиконкому, відносились і підприємства громадського харчування та не торгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо-торгівельного об'єднання громадського харчування.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.09.2012р. у справі №16/2/6/71-Н відмовлено у позові Фонду державного майна України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - колективного підприємства "Їдальня №33" до Федерації профспілок Хмельницької області, Навчально-культурного центру "Побужжя" Федерації профспілок Хмельницької області, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Комунального підприємства "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації", Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Федерація професійних спілок України про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55; скасування державної реєстрації права власності, здійсненої Комунальним підприємством "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28.03.2000 р. за № 729; визнання права власності за державою в особі Фонду державного майні України на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848м2, введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30.06.1980 р., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013р. дане рішення залишено без змін.

При розгляді справи № 16/2/6/71-Н судом зроблено висновок, що зазначеними рішеннями підтверджується факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади.

Також судом було встановлено, що приміщення їдальні не є профспілковим, оскільки станом на 1990 рік спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 році, приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Зважаючи на викладене прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду, згідно якого, із врахуванням зміни предмету позову просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55;

- скасувати свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000р. зареєстроване в реєстровій книзі за № 729;

- визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559 059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

У відповідності до с. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад ( п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2000 р. виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення №223-А про оформлення права власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 57 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55 за Федерацією профспілок Хмельницької області.

Судом приймається до уваги, що на підставі постанови Секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.1981р. (протокол № 7), складено акт, за яким облпрофкурси передали, а Хмельницький трест їдалень прийняв приміщення їдальні з інвентарем. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 28.03.1983 року Хмельницький трест їдалень ліквідовано та створено Хмельницьке міське об'єднання громадського харчування управління громадського харчування Хмельницького облвиконкому (з правами правонаступництва). Рішенням Хмельницького облвиконкому № 204 від 1989 року міське об'єднання громадського харчування ліквідовано з передачею його функцій Хмельницькому виробничо-торгівельному об'єднанню громадського харчування, в склад якого входили всі заклади громадського харчування м. Хмельницького та області, підпорядковані Міністерству торгівлі УРСР, в тому числі відомчі (на заводах, фабриках, в державних установах, навчальних закладах, школах, в організаціях і т. п.), в тому числі і спірне приміщення їдальні. Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 21.11.1991 року за № 99 "Про передачу державного майна, що перебуває у віданні Міністерства торгівлі України, передано відомчі заклади закритої мережі громадського харчування відповідним організаціям, а підприємства відкритої мережі громадського харчування передано у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади та відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому № 22 від 19.02.1992 року, обласне виробничо-торгівельне об'єднання громадського харчування ліквідовано. Рішенням виконкому від 20.02.1992 року за № 55 "Про організацію передачі державного майна в комунальну власність міста" (п. 1) надано повноваження на прийняття для розпорядження у управління комунальною власністю міста відділам і управлінням міськвиконкому. Подальше розпорядження і користування комунальною власністю міста відділам і управлінням проводити з погодженням міськвиконкому згідно додатку № 1. Відповідно до додатку № 1 до рішення № 55 до складу підприємств, розпорядження і управління якими здійснювалось відділами і управліннями міськвиконкому, відносились і підприємства громадського харчування та не торгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо-торгівельного об'єднання громадського харчування.

Вищевказані докази були також предметом дослідження при розгляді господарської справи №16/2/6/71-Н. На підставі вказаних обставин судом було зроблено висновок, що зазначеними рішеннями підтверджується факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади. Також судом було встановлено, що приміщення їдальні не є профспілковим, оскільки станом на 1990 рік спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 році, приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Таким чином, на момент прийняття виконавчим комітетом спірного рішення приміщення їдальні перебувало у комунальній власності і могло бути передано у власність Федерації профспілок Хмельницької області виключно на підставі рішення Хмельницької міської ради.

Згідно ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

За змістом ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Судом враховується, що спірне рішення №223-А від 23.03.2000 р. було прийнято виконавчим комітетом Хмельницької міської ради з перевищенням наданих йому повноважень та з порушенням права власності Хмельницької міської ради на приміщення їдальні, тому воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню у судовому порядку.

Щодо позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000р., зареєстрованого в реєстровій книзі за № 729, то така вимога є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, прийнятого виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, а тому зазначена вимога також є обґрунтованою.

Також прокурор в інтересах позивача просить визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Крім цього, позов про визнання права власності це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №5016/2236/2011(6/141) від 10.04.2012р., №16/2782 від 25.02.2010 р.)

На підтвердження свого права власності на будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55, прокурор і позивач подали в матеріали справи докази, що були предметом дослідження також і під час розгляду господарської справи №16/2/6/71-Н.

При цьому, в результаті дослідження зазначених доказів судом у справі № 16/2/6/71-Н було зроблено висновок, що у 1981 році приміщення їдальні вибуло із власності профспілок, у 1992 році вказане приміщення вибуло із власності держави та передано у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади. На момент прийняття спірних рішень у 2000 році, приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Судом враховується, що відповідачем 3, який оспорює право власності на спірний об'єкт, в ході судового розгляду даної справи не подано належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у останнього права власності на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м та балансовою вартістю 559059грн., що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора в частині визнання права власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Водночас, судом враховується наступне.

В судовому засіданні 12.06.2013 р. представником відповідача 3 - Федерацією професійних спілок Хмельницької області було подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначено, що право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею зареєстровано за відповідачем 3 у 2000 році, і прокуратура м. Хмельницького, як орган, що здійснює нагляд за дотриманням законодавства, повинен був дізнатись про оформлення права власності ще у 2000 році, але позов було подано лише в травні 2013 року. Вважає, що строк позовної давності сплив ще 27.03.2001р. Звертає увагу суду, що в червні 2009 року прокуратурою м. Хмельницького за зверненням КП "Їдальня № 33" проводилась перевірка за фактами, вказаними в позовній заяві. Також відмічає, що відповідно до листа № 5052-09 від 08.12.2009р. прокуратура м. Хмельницького вступила в процес по справі № 6/71-Н на стороні Фонду державного майна України. З огляду на зазначене, відповідач 3 вважає, що прокуратура мала можливість і перевірила всі матеріали, що стосуються будівництва та оформлення права власності на предмет спору у випадку виявлення порушень мала всі підстави для звернення із позовом до суду. Також, заявляючи про застосування строків позовної давності, Федерація професійних спілок Хмельницької області вказує на те, що в засіданні міськвиконкому 23.03.2000 р. (протокол № 7), де розглядалось питання про оформлення права власності на предмет спору за Федерацією професійних спілок Хмельницької області, брав участь секретар міської ради та міський голова, який і підписав протокол засідання виконавчого комітету і оспорюване рішення від 23.03.2000 р. № 223-А, що свідчить про те, що Хмельницькій міській раді було відомо про прийняття спірного рішення та порушення права ще з 2000 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Прокурор вказує, що позовна давність в даному випадку не пропущена, виходячи з того, що прокуратурі, яка подала позов, про порушення інтересів держави стало відомо в ході проведення відповідної перевірки, а Хмельницькій міській раді стало відомо про порушення її прав лише після прийняття рішення господарського суду Хмельницької області від 18.09.2012р. по справі № 16/2/6/71-Н.

У цьому зв'язку необхідно зазначити, що ст. 261 ЦК України пов'язує початок перебігу з виникненням права на позов саме у особи, право якої порушено, тобто в даному разі - у Хмельницької міської ради, а не у прокурора, який є самостійним учасником судового процесу.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Згідно з ч. 3 ст. 12 вказаного закону сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Пунктом 3 ч. 4 ст. 42 цього ж закону передбачено, що рішення ради та її виконавчого комітету підписує міський голова.

Як вбачається із протоколу № 7 від 23.03.2000р. в засіданні міськвиконкому, де розглядалось питання про оформлення права власності на приміщення їдальні за Федерацією професійних спілок Хмельницької області, брав участь секретар міської ради та міський голова, який і підписав протокол засідання виконавчого комітету та спірне рішення від 23.03.2000 р. № 223-А.

Отже, Хмельницькій міській раді стало відомо про порушення свого права ще у 2000 році.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом, тобто до 01.01.2004р. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовується правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові (ст.80 ЦК УРСР).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у позові прокурора необхідно відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.

При розподілі судового збору між сторонами судом враховуються положення п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно яких приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Крім того, відповідно до п.4.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 49 ГПК України, відмову у позові, судовий збір за подання позовної заяви стягується з позивача в дохід державного бюджету, а витрати з оплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги - на користь відповідача Федерації професійних спілок Хмельницької області.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

У позові заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до виконавчого комітету Хмельницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Колективного підприємства "Їдальня № 33", м.Хмельницький, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю, до Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради про скасування свідоцтва про право власності, до Федерації професійних спілок Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Федерації профспілок Хмельницької області: 1)Федерації професійних спілок України, м. Київ 2) Підприємство "Навчально - культурний центр "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області, м. Хмельницький про визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, відмовити.

Стягнути з Хмельницької міської ради (м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 3, код 38045529) в доход Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") судовий збір в розмірі 13 475,18 грн. (тринадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 18 коп.) за подання позовної заяви.

Видати наказ.

Стягнути з Хмельницької міської ради (м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 3, код 38045529) на користь Федерації професійних спілок Хмельницької області (м.Хмельницький, вул.Соборна, 57, код 02662662) витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5590,59 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 59 коп.), витрати по оплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 7196,39 грн. (сім тисяч сто дев'яносто шість гривень 39 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.10.2014р.

Головуючий суддя М.В. Музика

суддя І.В. Заярнюк

суддя Л.О. Субботіна