Справа № 167/1623/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С.П.

Провадження № 22-ц/773/1563/14 Категорія: 59 Доповідач: Лівандовської-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Лівандовської - Кочури Т.В.

суддів - Веремчук Л.М., Антонюк К.І.

при секретарі Кирилюку О.О.

з участю:

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до відділу Державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування реституції, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_7 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року в позові ОСОБА_7 відмовлено в повному об'ємі.

Не погоджуючись із вищезгаданим рішенням суду позивач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим через неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному об'ємі.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав правильну правову оцінку, що 07.05.2010 року державним виконавцем ВДВС Рожищенського РУЮ Кисільом Д.В. на виконання рішення Рожищенського районного суду про стягнення з ОСОБА_7 на користь АТ «ОТП Банк» 207247, 14 боргу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 6, т. 1).

Спірний автомобіль знаходився згідно договору від 04.02.2008 року у заставі ЗАТ «ОТП Банк» і прийнятий виконавчою службою для реалізації в рахунок погашення боргу перед стягувачем ЗАТ «ОТП Банк» згідно виконавчого листа.

05.07.2010 року цим же державним виконавцем, в ході здійснення виконавчих дій, за заявою стягувача АТ «ОТП Банк», було проведено опис та арешт автомобіля марки Mitsubishi L200, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1., що належить боржнику (а.с.119-120 зворот, т. 1 ).

03.02.2012 року державним виконавцем рухоме майно вилучено у боржника ОСОБА_7 та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_1

На підставі постанови державного виконавця від 27.07.2011 року визначено суб'єкта оціночної діяльності. Вказане рухоме майно було оцінено та визначено його ринкову вартість в розмірі 84 500 грн., про що подано звіт про оцінку колісного транспортного засобу (а.с. 126, 117 т.1).

Відповідно до генерального договору від 06.01.2012 року, договору №03-0162/13 від 12.03.2013 року уповноваженим органом щодо реалізації автомобіля є ТзОВ «Укрспецторг групп» в особі Волинської філії (а.с. 145-159, т.2).

Встановлено, що 12.09.2013 року ТзОВ «Укрспецторг групп» на відповідному веб-сайті розмістило оголошення щодо продажу з аукціону під лотом №988803 автомобіля «Mitsubishi L200» за ціною 59150,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги по реалізації арештованого майна боржника двічі не відбулись у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців.

30.09.2013 року за наслідками проведеного ТзОВ «Укрспецторг групп» аукціону щодо продажу автомобіля марки Mitsubishi L200, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 згідно протоколу №1/03-0162/13 переможцем аукціону визначена третя особа ОСОБА_8

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що підстави для визнання протоколу прилюдних торгів по реалізації належного позивачу рухомого майна, відсутні, оскільки при їх проведені не було допущено порушень законодавства, норми якого регулюють порядок проведення прилюдних торгів.

Висновки суду відповідають встановленим в справі обставинам та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст.1, 2, 6, 12 Закону).

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець має в першу чергу з метою задоволення вимог стягувача заставодержателя за зазначеним кредитним договором описати та накласти арешт на транспортний засіб, який є предметом застави.

Проведення аукціону щодо реалізації рухомого майна регулюється Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом міністерства юстиції України 15.07.1999 року № 42/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.1999 р. за № 480/3773. Відповідно до п. 2.2 Тимчасового положення та п. 2.3 Порядку прилюдні торги та аукціон - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, котрий під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно із ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно з законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Оскільки об'єктом прилюдних торгів було рухоме майно боржника, заставлене ним стягувачу, то організація і проведення цих торгів повинна відбуватися з урахуванням вимог Закону України «Про заставу» (далі - Закон). Згідно змісту ст.ст.19-20 цього Закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 21 Закону визначено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів). Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону. Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У разі якщо заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено договором.

Згідно п.п. 3.6. Порядку організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням, на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити: а) найменування, опис і характеристику майна; б) місцезнаходження майна; в) стартову ціну; г) строки сплати та суму гарантійного внеску учасникааукціону, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; ґ)порядок та строки розрахунку за придбане на аукціоні майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; д) дату, час та місце ознайомлення з майном; е) дату, час та місце проведення аукціону; є) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить аукціон; ж) кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні. Інформація може містити інші відомості, потрібні для проведення аукціону.

Згідно 5.4 Порядку повторний аукціон проводиться не пізніше 30 днів після складання акта уцінки майна та дати інформаційного повідомлення про проведення аукціону. Якщо майно не було продане або якщо аукціон не відбувся, то майно знімається з аукціонних торгів.

Позивачем у відповідності до ст. 60 ЦПК України не було доведено факту порушення відповідачами чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів по примусовій реалізації рухомого майна, що йому належало, тоді як поклилання на порушення строків проведення повторного аукціону не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки не є настільки суттєвими, щоб могли вплинути на порядок та результат проведення прилюдних торгів та призвести до порушення прав останнього.

Не заслуговують на увагу колегії суддів і покликання на закінчення терміну дії звіту про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу від 26 вересня 2012 року. Матеріалами справи об'єктивно встановлено, що скарги з приводу непроведення повторної оцінки арештованого майна на відділ ДВС не надходили.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації арештованого майна проводять спеціалізовані організації. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, і такі дії державного виконавця в ході вищезгаданого виконавчого провадження ні стягувачем, ні боржником оскаржені не були.

З врахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин справи, відсутності доказів, які б підтверджували наявність підстав відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання недійсним протоколу прилюдних торгів №1/03-0162/13 по реалізації належного позивачу ОСОБА_7 рухомого майна автомобіля марки Mitsubishi L200, чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову останнього.

Доводи позивача про те, що державний виконавець порушив вимоги чинного законодавства при реалізації автомобіля, який за умовами договору від 04.02.2008 року перебуває в заставі банку, за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет застави є безпідставними.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Тобто, вищенаведеною нормою Закону передбачено реалізацію предмета застави з прилюдних торгів за відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет застави в порядку примусового виконання рішення про стягнення заборгованості в користь стягувача-заставодержателя, як це мало місце в розглядуваному випадку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду і висновків суду, викладених в рішенні, вони не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді