ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. | № Д27/40 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. - головуючого Глос О.І. Бакуліної С.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” |
на постанову | від 03.04.2006 |
Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Дніпропетровської області № Д27/40 |
за позовом | СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську |
до | -ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” -КРБП “Монтажник” |
про | визнання договору недійсним |
за участю представників: - позивача | не прибули |
- відповідача 1 - відповідача 2 | Кузьменко Н.О. не прибули |
ВСТАНОВИВ:
07.10.2005 Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія ”Дніпрообленерго” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції по справі №Д27/40.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2006 (суддя - Татарчук В.О.), залишеною без змін постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 (у складі головуючого судді Сизько І.А., суддів Крутовських В.І., Тищик І.В.), в задоволенні скарги ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” відмовлено.
Ухвала та постанова у справі мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження” наказ суду не був виконаний боржником в добровільному порядку, ухвала суду про розстрочку виконання рішення була виконана боржником з порушенням строків, чинним законодавством не встановлені конкретні строки винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, тому цей збір в розмірі 10% від несвоєчасно сплачених сум у січні та квітні 2005 року підлягає стягненню. Відсутні підстави для визнання недійсними постанов державної виконавчої служби про виділення виконавчого провадження зі зведеного виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження, оскільки після виділення зі зведеного виконавчого провадження за цією справою арешт накладено на кошти в межах суми 700581,48 грн. залишку боргу за рештою виконавчих документів, закінчення виконавчого провадження здійснено за заявою ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” від 13.09.2005.
Не погодившись з ухвалою та постановою у справі, Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить спірні судові акти скасувати в частині відмови у скасуванні постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції від 14.09.2005 про стягнення з боржника виконавчого збору; визнати дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.09.2005 неправомірними і скасувати цю постанову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно встановили необхідність винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки боржником заборгованість сплачена у добровільному порядку; судами неправильно застосовані положення Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема, ст. 46 названого Закону та п.п.4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в ухвалі місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27-31.03.2003 (суддя - Татарчук В.О.) позов задоволено повністю. Визнаний недійсним договір поставки №544/00 від 04.08.2000, укладений між колективним ремонтно-будівельним підприємством “Монтажник” та Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”. З колективного ремонтно-будівельного підприємства “Монтажник” на користь ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” стягнуто векселі на загальну суму 451500 грн., а з останнього в доход держави стягнуто суму 451500 грн. На виконання зазначеного рішення видані відповідні накази.
17.01.2004 відділом державної виконавчої служби Бабушкінського районного управління юстиції винесена постанова №В-8-10/04 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2003 по справі №Д27/40 про стягнення з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” на користь держави 451500 грн.
Ухвалою місцевого господарського суду від 25.02.2004 було відстрочено виконання рішення у цій справі щодо стягнення з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” на користь держави 451500 грн. до 25.08.2004, а ухвалою від 20.09.2004 його виконання розстрочено до 01.09.2005 з щомісячним погашенням по 37625 грн.
22.08.2005 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції було винесено постанову про прийняття на виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення грошових коштів з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” (далі –боржник) на користь фізичних та юридичних осіб, в межах якого 14.09.2005 цим підрозділом були прийняті:
- постанова про виділення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду від 04.12.2003 по справі №Д27/40 зі зведеного виконавчого провадження;
- постанова про закінчення виконавчого провадження щодо виконання зазначеного наказу;
- постанова про стягнення з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” виконавчого збору у розмірі 7525 грн.
Не погоджуючись з зазначеними постановами, боржник звернувся до суду зі скаргою на дії цього підрозділу в порядку ст. 1212 ГПК України, оскільки борг ним сплачувався добровільно без втручання в цей процес органу виконавчої служби.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час дії відстрочки боржник добровільно не виконував рішення суду, а розстрочені платежі здійснював з порушенням строків, що є підставою для стягнення з нього виконавчого збору.
Проте, з такими висновками погодитись не можна.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом, як це було зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2004 по примусовому виконанню наказу № Д27/40, виданого господарським судом Дніпропетровської області. Таким чином, боржнику було надано строк для добровільного виконання наказу до 24.01.2004.
Ухвалою від 25.02.2004 господарський суд Дніпропетровської області надав боржникові за його заявою від 12.02.2004 відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області до 25.08.2004, тобто, ухвала була винесена після закінчення добровільного строку для виконання, що, однак, не стало підставою для стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від загальної суми боргу 451500 грн., а, як вбачається з матеріалів справи, в т.ч. спірної постанови від 14.09.2005, стягнення виконавчого збору в сумі 7525 грн. пов’язане з несвоєчасною сплатою у січні та квітні 2005 року сум розстроченого ухвалою від 20.09.2004 до 01.09.2005 боргу з щомісячним погашенням по 37625 грн., внесення яких боржником фактично здійснено за січень - 01.02.2005, за квітень - 06.05.2005.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 46 Закону України “Про виконавче провадження”, п. 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, виконавчий збір стягується у розмірі 10 % від фактично стягненої суми, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору у разі фактичного стягнення боргу. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм виконавчий збір стягується в разі, якщо рішення було виконано примусово, та вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми. Факт не виконання рішення про стягнення суми добровільно в установлений для цього строк утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем, який після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду виконує його примусово.
Під час розгляду скарги на дії органу ДВС судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник рішення суду у цій справі виконав і сплатив заборгованість добровільно, а орган ДВС фактично не здійснював його примусового виконання.
Таким чином, дії органу ДВС по стягненню з боржника виконавчого збору є неправомірними, що також узгоджується з приписами пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, яким встановлено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України “Пре виконавче провадження” стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній, по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.
Враховуючи наведене, а також, що предметом касаційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду від 19.01.2006 та постанова суду апеляційної інстанції від 03.04.2006 в частині відмови в задоволенні скарги на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо винесення постанови від 14.09.2005 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 7252 грн., колегія суддів констатує, що спірні ухвала та постанова у справі в цій частині прийняті внаслідок неправильного застосування норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, натомість доводи касаційної скарги є законними та обґрунтованими, отже, касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 у справі господарського суду Дніпропетровської області № Д27/40 скасувати в частині відмови в задоволенні скарги ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо винесення постанови від 14.09.2005 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 7525 грн.
Визнати дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції в цій частині неправомірними.
Скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції від 14.09.2006 про стягнення з боржника виконавчого збору.
В решті ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 залишити без змін.
Касаційну скаргу ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” задовольнити.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
С.В.Бакуліна