№ 202/8076/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді Шофаренка Ю.Ф.

при секретарі Калюжній В.Ю.

за участю прокурора Ляшенко В.О.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1

у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2014 року приблизно о 14-30 годині, ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_1, на шиї якої був золотий ланцюжок, з ціллю відкритого викрадення чужого майна підійшов до потерпілої і з її шиї, шляхом ривку, зірвав золотий ланцюжок, вартістю 1900 гривень, з золотим хрестиком, вартістю 800 гривень і з метою придушення спроб опору, штовхнув останню в область правої лопатки, від чого потерпіла впала чим заподів насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.

Обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення втік.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину не визнав суду пояснив, що він любить відпочивати у спальних районах міста Дніпропетровська тому 16 червня 2014 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин відпочивав біля будинків по пер. Фестивальному - пр. Миру у м. Дніпропетровську сидячі на лавці де до нього підійшла потерпіла та її син і почали вимагати повернути золотий ланцюжок, він перелякавшись намагався втекти, але син потерпілої, із застосування фізичного насильства, затримав його і передав співпрацівникам міліції. Будь якого відношення до викрадення у потерпілої ланцюжка він не має.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 16 червня 2014 року приблизно о 12 годині вона вигулювала собаку і звернула увагу на раніше незнайомого їй чоловіка( зараз їй відомо, що це ОСОБА_2), якій пройшов їй на зустріч, приблизно через дві години вона знову вийшла на вулицю і побачила цього ж чоловіка сидячого на лавці, через деякий час вона відчула як хтось рукою взявся за золотий ланцюжок, який був на її шиї, повернувшись вона знов побачила цього чоловіка, він ривком зірвав ланцюжок, а її штовхнув в область правої лопатки, від чого вона впала та вдарилася пальцем об землю.

Вона добре розгледіла цього чоловіка і зателефонувала сину ОСОБА_3, з яким почали обходити територію мікрорайону, між будинками по пер. Фестивальний, 4 та пр. Миру 4 «а», на лавці, побачила нападника і вказала на нього сину. Син висловив на його адресу претензії і запропонував повернути ланцюжок, ОСОБА_2 все заперечував і намагався втекти, між ним та сином зав'язалася боротьба, незабаром до них підійшли працівники міліції і затримали ОСОБА_2.

При огляді місця події, на місці, де відбувалась боротьба між сином та ОСОБА_2 був знайдений фрагмент її ланцюжка.

Вона була присутня у відділку міліції коли допитували ОСОБА_2, будь якого фізичного чи психологічного тиску на нього здійснено не було.

Під час досудового слідства з нею проводилося впізнання і серед інших чоловіків вона впізнала саме ОСОБА_2, як особу, яка зірвала з неї ланцюжок, що оформлено відповідним протоколом, який досліджено в судовому засіданні.

В судовому засіданні потерпіла підтвердила, що вона впевнена в тому, що саме ОСОБА_2 викрав в неї ланцюжок, бо добре його запам'ятала.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 16 червня 2014 року приблизно о 14.30 годині йому зателефонувала мати і сказала, що з неї, у них у дворі зірвали золотий ланцюжок, він вийшов на вулицю і вони разом почали обходити територію мікрорайону, між будинками по пер. Фестивальний, 4 та пр. Миру 4 «а», на лавці мати побачила нападника і вказала на нього. Підійшовши до нього запропонував повернути ланцюжок, але, ОСОБА_2 заперечував, що це він зірвав ланцюжок і намагався втекти, між ними зав'язалася боротьба, оскільки поруч був відділок міліції то до них підійшли працівники міліції і затримали ОСОБА_2.

При огляді місця події, на відстані в півметра від того місця де відбувалась боротьба був знайдений фрагмент ланцюжка, який належав його мамі.

Він був присутнім у відділку міліції коли допитували ОСОБА_2, будь якого фізичного чи психологічного тиску на нього здійснено не було.

Відповідно до протоколу огляду місця події- території мікрорайону, між будинками по пер. Фестивальному, 4 та пр. Миру 4 «а» в м. Дніпропетровську - де було затримано обвинуваченого, був знайдений фрагмент золотого ланцюжка, що належить потерпілій, який був оглянутий та приєднаний до справи як речовий доказ.

В протоколі огляду місця події була виявлена описка щодо часу його складання, а саме: початок огляду 12 год. 30 хв., закінчення 12 год. 54 хв., у той час як злочин вчинено у 14.30 год., суд вважає, що ця описка не є такою, що може привести до недопустимості протоколу як доказу в кримінальному провадженні, оскільки вона є явною і не може свідчити про фальсифікацію доказу, оскільки і потерпіла і свідок вказують, що фрагмент ланцюжка було виявлено у їх присутності і саме в тому місце, що вказано в протоколі.

Суд критично відноситься до доводів обвинуваченого щодо недозволених методів з боку працівників міліції при його затриманні та заподіяння йому тілесних ушкоджень, оскільки вони спростовуються показами потерпілої та допитаного свідка, яка пояснили, що затримання та допит обвинуваченого здійснювалося у їх присутності і будь якого тиску на затриманого не здійснювалося, щодо тілесних ушкоджень у обвинуваченого, то це наслідок боротьби між ним та свідком при за триманні.

Будь яких підстав для обмовлення обвинуваченого ні з боку потерпілої ні з боку свідка не встановлено.

Суд допитав обвинуваченого, потерпілу, свідка, дослідив представлені докази та матеріали, що характеризують ОСОБА_2 і прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у грабіжі доказана повністю.

ОСОБА_2 повинен нести кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

При обранні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання , суд не знаходить.

З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На думку суду саме таке покарання відповідно до ч.2 ст. 50 та ч.2 ст. 65 КК України є не тільки карою за вчинений злочин, а буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з 16 червня 2014 року

Запобіжний захід- тримання під вартою, обраний Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська - до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Речовий доказ- фрагмент золотого ланцюжка, що знаходиться на зберіганні у потерпілої- залишити потерпілій.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя