АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2006 року                                                                                   М.Луцьк

Колегія суддів судової палати   у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -           судді Завидовської О.Г.

суддів             -           Данилюк В.А., Мудренко Л.І.

при секретарі -          Грицюк О.П.

з участю позивача ОСОБА_1представника позивача ОСОБА_2 відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 представника відповідачів ОСОБА_6 представника відповідача ВАТ «ЛуАЗ» ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ВАТ «ЛуАЗ», відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб м.Луцька про виселення, вселення та зняття з реєстрації за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2006 року,

встановила:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2006 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1Постановлено виселити ОСОБА_3, ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб м.Луцька зняти з реєстрації ОСОБА_4 в кімнаті АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_1 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 в кімнату АДРЕСА_1

В позові в частині вимог про виселення ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 по 8 гривень 50 коп, судових витрат з кожного.________________________________________________________________________________

Справа № 22 - 559 / 06 Категорія   28

Головуючий у 1 інстанції Шептицька Н.В.

Доповідач         Мудренко Л.І.

Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави 8 гривень 50 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представник ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали, просили скаргу задовольнити.

Позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, просилаи скаргу відхилити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

При розгляді справи з досліджених наявних в матеріалах справи доказів судом першої інстанції встановлено, що спірне жиле приміщення, а саме кімната АДРЕСА_1 перебуває у колективній власності ВАТ «ЛуАЗ». Позивачу ОСОБА_1 1 червня 1998 року був виданий спеціальний ордер НОМЕР_1 на проживання разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 в кімнаті АДРЕСА_1. На підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 29.03.2004 року в справі за позовом ОСОБА_9 ОСОБА_1разом з неповнолітньою дитиною була виселена з даного жилого приміщення. 19.10.2005 року ухвалою Луцького міськрайонного суду рішення суду від 29.03.2004 року було скасовано за нововиявленими обставинами і позов ОСОБА_9 залишено без розгляду (а.с.5-13).

Згідно вимог ст.ст. 128,129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Оскільки позивач ОСОБА_1разом з неповнолітньою дитиною вселилась, проживала і користувалась спірним жилим приміщенням на законних підставах, а рішення суду про її з дочкою виселення скасовано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення її позовних вимог про вселення в кімнату АДРЕСА_1 так як вона набула право користування цією жилою площею відповідно до вимог ст.ст. 128,129 ЖК України.

Доводи апелянта про незаконність виселення його з сім'єю із спірного приміщення не заслуговують на увагу, оскільки договір купівлі-продажу, за яким він придбав дане приміщення рішенням суду визнаний незаконним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити. Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.