ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2009 р. Справа № 14/122-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача: Мудрої Л.В. - представника за довіреністю від 29.01.2009р.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод", смт. Теплик Вінницької області
на ухвалу господарського суду Вінницької області
від "14" листопада 2008 р. у справі № 14/122-08 (суддя Залімський І.Г.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Буди Тростянецького району Вінницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод", смт. Теплик Вінницької області
про стягнення 47837,49 грн. (вжиття заходів до забезпечення позову).
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.11.2008р. у справі №14/122-08 задоволено заяву Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( с. Буди Тростянецького району Вінницької області) про вжиття заходів до забезпечення позову.
Накладено арешт на грошові кошти в межах заявлених вимог на суму 47837,49грн., що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" ( смт. Теплик Вінницької області).
Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, відповідач (ТОВ "Теплицький молокозавод") звернувся до апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з підстав, наведених у скарзі.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним:
- судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи;
- висновки, викладені в ухвалі, не відповідають обставинам справи, а саме: позивач не обґрунтував, які саме обставини та докази є підтвердженням його припущень з приводу того, що грошові суми, які є у ТОВ "Теплицький молокозавод" на момент пред'явлення позову до нього, можуть, зокрема, зникнути на момент виконання рішення, а господарським судом вказане не було взято до уваги;
- вжиті ухвалою заходи забезпечення позову можуть призвести до порушення відповідачем договірних зобов'язань перед третіми особами, збитків та зупинення його господарської діяльності, оскільки суд першої інстанції наклав арешт на всі рахунки боржника та не звернув уваги на незначне прострочення боргу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, надала пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що ухвала від 14.11.2008р. винесена з порушенням норм процесуального права, є незаконною та необґрунтованою. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати з підстав, наведених у скарзі.
Позивач не скористався наданим йому ч.1 ст.96 ГПК України правом подання до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Підприємець ОСОБА_1 в засідання суду не з"явилась.
Однак, враховуючи, що копії ухвали апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. про призначення судового засідання на 29.01.2009р., були надіслані на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією 12.12.2008р., про що свідчить відповідний реєстр відправки Житомирського апеляційного господарського суду, тобто сторони, у т.ч. позивач належним чином повідомлені про місце засідання, апеляційний суд розглянув скаргу по суті без участі представника позивача.
Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Матеріали справи свідчать, що підприємець ОСОБА_1 подала до господарського суду Вінницької області позовну заяву до ТОВ "Теплицький молокозавод" про стягнення 47837,49 грн. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.11.2008р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №14/122-08.
Разом з матеріалами позовної заяви позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу (а.с.38-39).
В своїй заяві про вжиття заходів до забезпечення позову підприємець ОСОБА_1 вказує наступне: відповідач заборгувавши значну суму коштів не реагує на листи та звернення позивача щодо проведення належної до сплати суми; факт перебування цілісного майнового комплексу відповідача у заставі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.11.2008р. задоволено заяву Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти в межах заявлених вимог на суму 47837,49грн., що належать відповідачу.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення ( п.3 Роз"яснення ВАСУ від 23.08.94 р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" ).
Згідно із ст.67 ГПК України позов забезпечується:
- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом першої інстанції застосовано такий захід до забезпечення позову як накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.
Слід зазначити, що позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено, що грошові суми, які є у ТОВ "Теплицький молокозавод" на час розгляду справи можуть, зокрема, зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
В заяві ТОВ "Теплицький молокозавод" не обґрунтовано припущення про вищенаведене.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов"язано вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Фактично письмовими та належними доказами позивач свої вимоги, викладені у відповідній заяві , не підтвердив. Позивачем не доведено суду достовірно встановлені факти, що свідчили б про недобросовісну поведінку відповідача та не надано докази щодо високого ступеня вірогідності такої поведінки. Слід також зазначити, що прострочення відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг та отриманої продукції було незначним, оскільки послуги позивачем надавались протягом серпня - вересня 2008р., молоко було здано відповідачу у вересні 2008р., а позов заявлено у листопаді 2008р.
Відповідно до пп.1.1 (абз.2) п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З зазначеного випливає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.
Отже, незважаючи на можливість оскарження ухвали про застосування заходів до забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному обсязі.
Однак суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням вищевказаного.
Місцевий суд в своїй ухвалі не вказав, яке достатньо обґрунтоване припущення того, що грошові кошти, які є у відповідача на час розгляду справи можуть, зокрема, зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, має місце у даному випадку, що могло б бути умовою застосування заходу до забезпечення позову.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Вінницької області безпідставно їх застосував.
Підсумовуючи наведене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду від 14.11.2008р. підлягає скасуванню як така, яка винесена з порушенням норм процесуального права, а апеляційна скарга - задоволенню.
У задоволенні заяви ТОВ "Теплицький молокозавод" про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи, що провадження у справі №14/122-08 порушено, а по суті рішення ще не прийнято, справу слід передати на розгляд до господарського суду Вінницької області.
Керуючись ст.ст.101,103-105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (смт. Теплик Вінницької області) - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.11.2008р. у справі №14/122-08 скасувати.
У задоволенні заяви Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (с. Буди Тростянецького району Вінницької області) про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
3. Справу №14/122-08 передати на розгляд до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Ляхевич А.А.
судді::
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
Віддрук. 4 прим.:
-------------------------
1 - до справи, 2,3 - сторонам,
4 - в наряд.