ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "27" січня 2009 р.                                                           Справа № 6/104-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Кузнєцовій Г.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Нестерчука А.П. -  представника за довіреністю від 26.12.2008 р.,

від відповідача: Малечка І.П. -  представника за довіреністю від 21.01.2009 р.,

  

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "11" листопада 2008 р.  у справі № 6/104-08 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ  

до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Маяк" "Теплокомуненерго "Маяк", м. Вінниця        

про  стягнення 2040741,13 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р. у справі №6/104-08 стягнуто з ДП ВАТ "Маяк" "Теплокомуненерго "Маяк" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1 грн. пені, 398906,22 грн. інфляційних, 64213,19 грн. річних, 20407,41 грн. витрат з державного мита, 118,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині зменшення суми пені, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в цій частині з прийняттям нового, про задоволення позову та стягнення пені у повному обсязі.

Як зазначає скаржник, відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання лише у виняткових випадках, а у відповідності до ст.233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. А тому, вказує позивач, господарський суд Вінницької області при прийнятті рішення щодо зменшення розміру пені повинен був об"єктивно оцінити, чи є дані випадки винятковими, причини неналежного виконання або невиконання зобов"язання.

Посилаючись на зазначене, позивач вважає, що, приймаючи рішення щодо зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, місцевий господарський суд порушив норми матеріального (ст.549-551 ЦК України) та процесуального права (ст.43,83 ГПК України).

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині зменшення суми пені як таке, що не відповідає приписам чинного законодавства та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі.

Відповідач виклав свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх.№02-01/409/09 від 27.01.2009 р.).

Представник відповідача в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

15.04.2008 р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ звернулась до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Маяк" "Теплокомуненерго "Маяк", м. Вінниця  про стягнення 2040741,13 грн., в т.ч. 1445691,18 грн. основного боргу, 131780,54 грн. пені за період з 10.10.2007р. по 10.04.2008р., 399056,22 грн. інфляційних  за період з лютого 2006р. по березень 2008р., 64213,19 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 30.12.2005 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ДП ВАТ "Маяк" "Теплокомуненерго "Маяк" (покупець) укладено договір №06/05-2225 ТЕ-1 про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (а.с.23-25, т.115).

На виконання даного договору ДК "Газ "України" передала у власність  ДП ВАТ "Маяк" "Теплокомуненерго "Маяк"  протягом січня-грудня 2006 року природний газ на загальну суму 10290984,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.31-42, т.1).

Відповідно до пункту 6.1. договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

В позовній заяві, посилаючись на розрахунок боргу відповідача за вказаним договором, позивач вказав, що ДП ВАТ "Маяк" "Теплокомуненерго "Маяк" здійснив розрахунок за отриманий природний газ частково, в сумі 8845293,00 грн., отже сума боргу на момент звернення з позовом становить 1445691,18 грн.

Разом з тим, як вбачається з наявних у справі платіжних доручень (а.с.151-163, т.1), відповідач повністю сплатив суму основного боргу (1445691,18 грн.) за отриманий природний газ у травні - липні 2008 р.

Крім того, відповідачем надано платіжне доручення №006 від 26.08.2008 р. про сплату позивачу 150,00 грн. кредиторської заборгованості по договору 06/05-2225-ТЕ-1 за 2006 р. (а.с.31, т.2), яке згідно пояснень позивача є доказом часткової сплати інших платежів по справі, зокрема, інфляційних нарахувань.

З врахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необхідності припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 1445691,18 грн. основного боргу та 150,00 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з відсутністю предмету спору у цій частині. Такий висновок суду є правильним, проте, судова колегія зауважує, що рішення щодо припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України щодо вказаної частини позовних вимог обґрунтовано в мотивувальній частині рішення, проте, в резолютивній частині рішення помилково зазначено про відмову у позові у цій частині. З урахуванням змісту мотивувальної частини рішення, судова колегія вважає, що в резолютивній частині рішення допущено описку, яка однак, не зачіпає суті рішення та може бути виправлена місцевим господарським судом у відповідності до ст.89 ГПК України.  

У відповідності до приписів ч.2 ст.49 ГПК України, правомірним є також покладення витрат з державного мита на відповідача як на сторону, неправильні дії якої спричинили виникнення спору.

Разом з тим, судовою колегією враховується, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем у справі неналежним чином виконані договірні зобов"язання перед позивачем, оскільки він фактично здійснив повний розрахунок за отриманий в 2006 році газ лише у липні 2008 р., тобто, є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи та розрахунком позивача, з врахуванням положень ст.625 ЦК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача 64213,19 грн. 3% річних та  398906,22 грн. інфляційних (враховуючи сплату 150,00 грн., щодо яких припинено провадження у справі) - є обґрунтованими, а тому правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Крім того, у відповідності до умов договору (п.7.2., п.7.5. договору) та норм чинного законодавства, позивачем заявлено вимогу про стягнення 131780,54 грн. пені, нарахованої за період з 10.10.2007 р. по 10.04.2008 р.

Так, відповідно до п.7.2. договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Водночас, судовою колегією приймається до уваги, що відповідно до ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, а також засадами на яких має ґрунтуватися зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

У відповідності до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;  не  лише  майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд при розгляді даного господарського спору встановив та прийняв до уваги те, що:

- відповідач надає послуги з теплопостачання підприємствам, організаціям, бюджетним установам, населенню. Згідно довідки Виконавчого комітету Вінницької міської ради частка населення (споживачі 1 категорії) серед споживачів послуг теплопостачання, що надає ДП "Теплокомуненерго "Маяк" складає 93% від загальної кількості спожитих послуг (а.с.27, т.2);

- ДП "Теплокомуненерго "Маяк" укладено 945 договорів реструктуризації заборгованості боржників - фізичних осіб щодо послуг теплопостачання, спожитих у 2006 р., на загальну суму 2030377,22 грн.

Отже, саме несвоєчасність розрахунків з відповідачем безпосередніми споживачами газу спричинила неможливість своєчасного виконання зобов’язань відповідача перед ДК "Газ України". Проте, незважаючи на неможливість одержання коштів від безпосередніх споживачів, ДП "Теплокомуненерго "Маяк" у повному обсязі оплатив газ, поставлений на виконання договору №06/05-2225-ТЕ-1 від 30.12.2005 р.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних покриває збитки кредитора - позивача у зв"язку з несвоєчасним виконанням зобов’язання боржником - відповідачем.

А тому, врахувавши обставини справи, які мають істотне значення та  підтверджуються матеріалами справи, діючи у відповідності з положеннями ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, місцевий господарський суд обґрунтовано зменшив розмір пені до 1,00 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним та матеріалами справи, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р. у справі №6/104-06 є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                                

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 11.11.2008 р. у справі №6/104-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  - без задоволення.

2. Справу №6/104-08 повернути до господарського суду Вінницької  області.   

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд