22-ц/775/1523/2014(м)
264/6654/14-ц
Головуючий у 1-й інстанції Литвиненко Н.В.
Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 59
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Сорока Г.П.,
суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л.,
при секретарі - Одінцові Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий Дім Азовзагальмаш» на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2014 року по справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибірська метанольна хімічна компанія» про визнання та приведення у виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті Російської Федерації від 07 березня 2014 року по справі №1072013 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Торговий Дім Азовзагальмаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибірська метанольна хімічна компанія» суми боргу,-
В С Т А Н О В И Л А :
24 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сибірська метанольна хімічна компанія» (далі за текстом ТОВ «Сибметахім») звернулось до суду з клопотанням про визнання та приведення у виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті Російської Федерації від 07 березня 2014 року по справі № 1072013 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Торговий Дім Азовзагальмаш» (далі за текстом ПрАТ «ТД Азовзагальмаш») на користь ТОВ «Сибметахім» загальної суми боргу у розмірі 5772,85 доларів США.
У клопотанні зазначив, що у зв'язку із неналежним виконанням гарантійних обов'язків з постачання товарів ТОВ «Сибметахім» звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промислової палаті Російської Федерації (далі за текстом МКАС при ТПП РФ) із позовом до ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» про стягнення витрат на усунення недоліків поставленого товару в розмірі 8841,11 доларів США. Відповідач ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» забезпечив явку представника, який брав участь у судових засіданнях в арбітражному суді. Рішенням МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі №107/2013 позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на користь ТОВ «Сибметахім» суму основного боргу в розмірі 3540,62 доларів США, суму арбітражного збору в розмірі 913,08 доларів США, а також витрати, пов'язані з веденням справи у розмірі 1319,15 доларів США, всього 5772,85 доларів США. Посилаючись на положення ст.ст. 390, 392, 393, 398 ЦПК України, ст.7,8 Угоди «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 20.03.1992р., ратифікованої Постановою Верховної Ради від 19.12.1992р., просив задовольнити подане клопотання про визнання та приведення у виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі № 1072013.
Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2014 року клопотання ТОВ «Сибметахім» про визнання та приведення у виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі № 1072013 про стягнення з ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на користь ТОВ «Сибметахім» суми боргу задоволено.
Визнано рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі № 1072013 про стягнення з ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на користь ТОВ «Сибметахім» суми основного боргу в розмірі 3540,62 доларів США, суми арбітражного збору в розмірі 913,08 доларів США, а також витрат, повязаних із веденням справи в розмірі 1319,15 доларів США, всього 5772,85 доларів США.
Надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі №1072013 про стягнення з ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на користь ТОВ «Сибметахім» суми основного боргу в розмірі 3540,62 доларів США, суми арбітражного збору в розмірі 913,08 доларів США, а також витрат, пов'язаних із веденням справи в розмірі 1319,15 доларів США, всього 5772,85 доларів США.
Не погодившись з ухвалою суду, ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «Сибметахім» про визнання та приведення у виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі №1072013, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у порушення ст.8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року стягувачем разом з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду виконавчого документу надано не було, що є підставою для повернення без розгляду відповідного клопотання згідно ч.4 ст.394 ЦПК України. Але суд першої інстанції розглянув клопотання по суті, неправильно пославшись на положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», які не підлягають застосуванню до рішення іноземного суду, та ст.398 ЦПК України. Клопотання суд розглянув у першому судовому засіданні у відсутності представника ПрАТ «ТД Азовзагальмаш», залишивши без задоволення його клопотання про відкладення розгляду справи через встановлений режим простою на підприємстві, чим порушив п.2 ч.1 ст.169 ЦГІК України, позбавивши останнього права на участь в судовому засіданні та права на захист.
Представники ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» та ТОВ «Сибметахім» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання уповноваженою особою ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» 16.10.2014 року судового виклику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та звітом від 16.10.2014 року про отримання факсимільного повідомлення ТОВ «Сибметахім». Керівник ТОВ «Сибметахім» направив суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника, просив апеляційну скаргу відхилити. ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки його представника суду не повідомив, заву про відкладення розгляду справи не подав. Тому, виходячи з положень ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності вказаних осіб без фіксації судового засідання технічними засобами фіксації згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Задовольняючи клопотання ТОВ «Сибметахім», суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні не встановлено обставин та підстав, передбачених законом та міжнародними угодами, для відмови у задоволені клопотання заявника, а також про такі обставини не було заявлено відповідачем ПрАТ «Торговий Дім «Азовзагальмаш» у своїх запереченнях, не надані суду і докази на можливість їх існування. Тому, керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 7, 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992р., ратифікованої Постановою Верховної Ради від 19.12.1992р., ст.ст. 10, 60, 390, 396, 398 ЦПК України, суд визнав клопотання законним та обґрунтованим та задовольнив його.
З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.
Згідно ст.ст.1,81 ЗУ «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом. В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до ст.390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі, якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно з ст. 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно винесене, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується.
Відповідно до ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або у порядку встановленому міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 394 ЦПК України передбачені вимоги до такого клопотання. Згідно ч.2 даної статті до клопотання додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтями 7 та 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради від 19.12.1992 року, передбачено, що Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності.
Рішення, винесені компетентними судами однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, мають бути виконаними на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.
Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав у частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними законодавством цієї держави.
Виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони.
До клопотання додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої Сторони про процес; виконавчий документ.
Відповідно до статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) у визнанні та приведенні у виконання іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено у випадку, якщо сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд, або з інших причин не могла надати свої пояснення. За положеннями ст. 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання Сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця Сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопочується виконання рішення, докази того, що: а) судом держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, що запитується, раніше винесене рішення, яке набуло законної чинності у справі між тими самими Сторонами, про той самий предмет і на тій самій підставі; б) є визнане рішення компетентного суду третьої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав або держави, що не є членом Співдружності, по спору між тими ж Сторонами, про той же предмет і на тій же підставі; в) спір згідно з цією Угодою вирішений некомпетентним судом; г) інша Сторона не була повідомлена про процес; д) закінчився трирічний термін давності подання рішення щодо примусового виконання. Аналогічні положення передбачені ст.396 ЦПК України. Відповідно до статті 398 ЦПК України видача виконавчого листа за рішенням здійснюється судом загальної юрисдикції лише після прийняття ухвали про надання дозволу на його примусове виконання.
Звертаючись до з клопотанням про визнання та приведення до виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі №107/2013, ТОВ «Сибметахім» у відповідності з вимогами наведеного законодавства до клопотання долучив копію рішення суду, довідку про набрання рішенням законної сили, документи, що підтверджують належне повідомлення ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» про час та місце розгляду справи, документи щодо статусу стягувача як юридичної особи, довіреність на представництво заявника.
Зі справи вбачається, що рішенням МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі №107/2013 були частково задоволенні позовні вимоги ТОВ «Сибметахім» та стягнуто з ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на користь ТОВ «Сибметахім» суму основного боргу в розмірі 3540,62 доларів США, суму арбітражного збору в розмірі 913,08 доларів США, а також витрати, пов'язані з веденням справи у розмірі 1319,15 доларів США, всього 5772,85 доларів США.
З матеріалів справи також вбачається, що справа арбітражним судом розглядалася за участю представника ПрАТ «ТД «Азовзагальмаш». Рішення арбітражного суду набрало законної сили та у добровільному порядку боржником не виконано. Дані обставини не оспорювалося представником ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» у письмових запереченнях на клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Сибметахім» про надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі №107/2013.
Посилання представник ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на те, що до клопотання не долучено виконавчий лист, суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими, оскільки відповідно до положень ст.398 ЦПК України суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом, лише на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили. Крім того, відповідно до статті 8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року, статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 року, ч.2 ст.396 ЦПК України відсутність виконавчого листа не може бути підставою для відмови у визнанні та приведення до виконання рішення іноземного суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд у порушення цивільного процесуального права розглянув справу у відсутності представника ПрАТ «ТД Азовзагальмаш», не прийнявши до уваги його клопотання про відкладення розгляду справи, на думку колегії суддів не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції тому, що відповідно до положень ч.3 ст.395 ЦПК України за заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, але неявка належним чином повідомленої сторони не тягне за собою обов'язкове відкладення розгляду справи, як це передбачено в п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України. Зі справи вбачається, що ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» був належдним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, представник товариства надав суду письмові заперечення на клопотання про визнання рішення іноземного суду, які були дослідженні судом першої інстанції і наведеним в них доводам судом дана відповідна правова оцінка. В апеляційній скарзі представник ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» ніяких нових обставин, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків суду першої інстанції, не навів та ніяких нових доказів не надав.
З урахуванням наведеного, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності з обставинами справи та вимогами матеріального та процесуального права, тому апеляційних підстав для її скасування та відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Сибметахім» про визнання та приведення у виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 07 березня 2014 року по справі № 1072013 про стягнення з ПрАТ «ТД Азовзагальмаш» на користь ТОВ «Сибметахім» суми боргу не має, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий Дім Азовзагальмаш» відхилити.
Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Сорока Г.П.
Судді : Баркова Л.Л.
Гаврилова Г.Л.