Справа № 646/7942/14-к

№ провадження 1-кп/646/492/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 р. м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого: Чудовського Д.О.,

суддів: Білінської О.В., Благої І.С.,

секретаря судового засідання: Косовій Т.М.,

за участю прокурора: Максюк О.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників обвинувачених: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілого: ОСОБА_8,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у судовому засіданні обвинувальний акт, складений 27.06.2014 р. заступником начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Ковальовим А.В. та затверджений 27.06.2014 р. прокурором відділу 21/1 прокуратури Харківської області Фільчаковим О.В., що надійшов до суду 21.07.2014 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220140001199 від 25.10.2013 року складеного відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Червонозаводського районного суд знаходиться вищевказана кримінальна справа.

Відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.10.2014 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених, посилаючись на необхідність запобігання процесуальним ризикам, передбачені ст.177 КПК України та на ту обставину, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити правильної процесуальної поведінки обвинувачених.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора та просив продовжити строки запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник просили змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він не вважає себе винним у вчинені інкримінованого йому злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, у зв'язку з тим, що злочинів він не вчиняв, та посилаючись на погіршення стану здоров'я і відсутність процесуальних ризиків, а також те, що досудове розслідування у справі закінчено.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник також просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт, посилаючись на наявність постійного місця проживання обвинуваченого, наявність постійного місця роботи, заохочення по роботі, перебування у незареєстрованому шлюбі та відсутність судимостей.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт посилаючись на відсутність процесуальних ризиків.

Вислухавши осіб, що приймають участь у розгляді кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.263, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.3 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_2 - у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.263, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_3 - у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_4 - у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України.

У даному випадку наявна обґрунтована підозра у вчиненому обвинуваченими інкримінованих їм злочинів, без попереднього висновку про їх винуватість.

При цьому, злочин, передбачений ст.257 КК України, є особливо тяжким злочином, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років з конфіскацією майна.

Злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, є злочином середньої тяжкості, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Злочин, передбачений ч.3 ст.146 КК України, є тяжким злочином, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України, є особливо тяжким злочином, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Злочин, передбачений ч.3 ст.289 КК України, є особливо тяжким злочином, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна або без такої.

При цьому злочин передбачений ч. 4 ст. 187 КК України є насильницьким, а злочини, що передбачений ст. 257 КК України є злочином проти суспільної безпеки.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Враховуючи, що обвинувачені підозрюються у вчиненні декількох злочинів, серед яких є особливо тяжкі злочини, суд приходить до висновку, що обвинувачені можуть вчинити інші злочини, а також незаконно вплинути на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні тому більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігти процесуальним ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

При цьому суд враховує особисту ситуацію кожного з обвинувачених.

Так, ОСОБА_1 не одружений, не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, не працює та не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання.

ОСОБА_2, не одружений, не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, не працює, не перебуває за фактичним місцем проживання на реєстраційному обліку у встановленому законом порядку, при цьому суд зауважує, що станом на 21.10.2014 року, відсутні відомості щодо неможливості його лікування в умовах слідчого ізолятору або в інших медичних установ Державної пенітенціарної служби України.

ОСОБА_3 не одружений, не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей чи інших не працездатних осіб, не працює, не перебуває за фактичним місцем проживання на реєстраційному обліку у встановленому законом порядку, при цьому суд наголошує, що доказів на підтвердження поновлення ОСОБА_3 на посаді працівника міліції, а також перебування його у незареєстрованому шлюбі у судовому засіданні не надано.

В свою чергу, ОСОБА_4 не одружений, не працює, Обставини на які він посилався щодо наявності на його утриманні неповнолітньої дитини нічим не підтверджені.

Вказані обставини щодо кожного із обвинувачених свідчать про відсутність міцних соціальних зв'язків, які є однією з гарантій належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинувачених, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальними рішеннями у справі та запобігання процесуальних ризиків незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більше вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Таким чином, проаналізувавши всі вищевказані обставини у їх сукупності та взаємозв'язку суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обвинувачується в тому числі у вчиненні насильницьких злочинів, суд приходить до висновку, що підстав для визначення застави обвинуваченим не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314 - 317, 331, 342-345, 369, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинувачених під вартою - задовольнити.

2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - продовжити до двох місяців, тобто до 30.12.2014 року.

2. Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 під вартою - до 30 грудня 2014 року включно.

3. У задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.О. Чудовський

Судді О.В. Білінська

І.С. Блага