ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09                                                                                           Справа№ 11/270

Суддя  І.А.Сало

При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.

   По справі за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства „Львівський завод збірних конструкцій”, м.Львів

   До відповідача: Державного підприємства „Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України”, м.Львів

   Про стягнення 21153,00грн.

   В судовому засіданні взяли участь Представники:

   Від позивача: Майорчак-пом.прок. посвідчення № 22, Долінська-предст.доручення № 10 від 12.01.2009року.

   Від відповідача: Коломієць-предст.доручення № ю/1 від 02.07.2008року

   Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

   Суть позову:

   Розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення із Державного підприємства „Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України” 21153,00грн. боргу.

   Ухвалою господарського суду від 11.12.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.01.2009року.

   Позивач позовні вимоги підтримав частково.

   Відповідач долучив докази здійснення часткової оплати боргу.

   Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

 В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

   Військовий прокурор Львівського гарнізону звернувся в Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України та п. 2 ст.5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави у суді, у випадках, визначених законом.

На підставі п. 6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави. Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, а формою такого представництва є звернення до суду з позовами або заявами.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, який звертається до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 ГПК України від 08.04.1999 року № З-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законне надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 р. № 1752/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" та Законом України "Про джерела фінансування органів державної влади", до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Згідно Указу Президента України "Про затвердження положень про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України" від 21 серпня 1997 року № 888/97, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

    Відповідно до Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

    Державні підприємства, установи, організації МОУ є складовою частиною Збройних Сил України, які згідно розділу IX Декларації "Про державний суверенітет України" та ст. 17 Конституції України, є гарантом незалежності та суверенітету Держави Україна.

Основні фонди та обігові кошти установ є державною власністю, перебувають у сфері управління МО України і закріплені за ним на праві повного господарського відання.

Державне підприємство МОУ „Львівський завод збірних конструкцій”  (в подальшому ДП МОУ „ЛЗЗК”) є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади -Міністерства оборони України, користується, розпоряджається закріпленим за ним майном відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства. Майно ДП МОУ „ЛЗЗК” є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського управління

В ході перевірки встановлено, що в період з вересня по жовтень 2008року ДП „Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України (в подальшому відповідач) отримав від ДП МОУ „ЛЗЗК” (в подальшому позивача) продукцію на загальну суму 52675,08грн., що підтверджується:

   - накладною № 2660 від 24 вересня 2008року на загальну суму 1522,08грн.,;

   - накладною № 2672 від 25 вересня 2008року на загальну суму 23488,92грн.;

   - накладною № 2725 від 01 жовтня 2008року на загальну суму 6832,08грн.;

   - накладною № 2753 від 06 жовтня 2006року на загальну суму 20832,00грн.

Внаслідок того, що відповідачем здійснено лише часткову оплату в розмірі 31522,08грн. (по накладній № 2660 та № 2672 -сплачено повну суму, по накладній № 2725 недооплатив 321,00грн.) позивач звернувся до суду із позовом про стягнення неоплаченої вартості товару, що становить 21153,00грн.

Дана сума і є предметом позову.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню частково з огляду на наступне:

     Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі накладних:

    -  № 2660 від 24 вересня 2008року на загальну суму 1522,08грн.,;

    -  № 2672 від 25 вересня 2008року на загальну суму 23488,92грн.;

    -  № 2725 від 01 жовтня 2008року на загальну суму 6832,08грн.;

    -  № 2753 від 06 жовтня 2006року на загальну суму 20832,00грн.

     Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою -отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується відповідними накладними. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і взагальному становить 52675,08грн.

     Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких Державне підприємство „Львівський завод збірних конструкцій” виконало постачання товару, а Державне підприємство „Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України”” зобов'язалось провести оплату, при цьому строк оплати сторонами визначений не був.

     Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     08.12.2009рокупозивач звернувся із позовом в суд про стягнення недоплаченої суми, що становить 21153,00грн.

     Відповідач проти позову не заперечує.

     В судове засідання відповідачем подано докази оплати заборгованості в розмірі 2000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 05 грудня 2008року.

     Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. боргу. Решту суми позову підлягає до стягнення.

     Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки 2000,00грн. було оплачено до подання позову до суду.

     Керуючись ст. 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-84, 116 ГПК України,

позовом.      

      в и р і ш и в :

             Позов задоволити частково.

     Стягнути з Державного підприємства „Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України”, м.Львів, вул.В.Великого, 10 (реквізити відповідача суду не відомі) на користь Державного підприємства „Львівський завод збірних конструкцій”, м.Львів, пл.Соборна, 6, м.Львів, вул.Городоцька, 222 (код ЄДРПОУ 08006864) 19153,00грн. боргу.

    Стягнути з Державного підприємства „Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України”, м.Львів, вул.В.Великого, 10 (реквізити відповідача суду не відомі)  в доход державного бюджету 191,53грн. державного мита та 107,38грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     В рештій частині позову провадження у справі припинити.

     Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя