ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

"22" жовтня 2014 р. Справа № 924/1282/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ" м. Хмельницький

про порушення справи про банкрутство (заява ПАТ "УніКредит Банк" про зобов'язання передати транспортні засоби)

Представники сторін:

від кредитора: Рачок Н.М.- представник ПАТ "УніКредитБанк" згідно довіреності від 18.12.2013р.;

від боржника: не з'явився;

за участю розпорядника майна: не з'явився.

08.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ", м. Київ звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість у сумі 478792,47грн.

Ухвалою суду від 28.10.2013р. порушено провадження у справі №924/1282/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 23/1, кв. 2; ідентифікаційний код 32774741). Визнано вимоги кредитора - ТОВ "АВТОЦЕНТР КИЇВ", м. Київ в розмірі 478792,47грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ліцензія НОМЕР_2 від 23.04.2012р.; свідоцтво НОМЕР_3 від 21.02.2013р.; E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1). Зобов'язано розпорядника майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду; разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість, провести інвентаризацію майна боржника не пізніше 16.12.2013р. Попереднє засідання призначено на 30.12.2013р.

В газеті "Урядовий кур'єр" від 07.11.2013р. №205 (5091) ініціюючим кредитором розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький.

Ухвалою суду області від 25.02.2014р. повноваження арбітражного керуючого Головачева І.М. як розпорядника майна у справі №924/1282/13 припинено, розпорядником майна ТОВ "Євро Лізинг" у справі №924/1282/13 призначено арбітражного керуючого Моісеєва Ю.О.

05.03.2014р. до господарського суду Хмельницької області надійшли апеляційній скарги на ухвалу суду області від 25.02.2014р. у даній справі, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено, а матеріали справи направлені до суду апеляційної інстанції. Ухвалою господарського суду від 08.09.2014 року провадження по справі поновлено, оскільки 04.08.2014р. матеріали справи №924/1282/13 повернулися до господарського суду Хмельницької області.

23.09.2014р. на адресу суду заявник - ПАТ "УніКредит Банк", м. Київ надіслав заяву, у якій просить суд зобов'язати ТОВ "Євро Лізинг" передати заявнику транспортні засоби в загальній кількості 289 одиниць, які є предметом застави за Договором застави від 01.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2408 з наступними змінами та доповненнями. Як на підставу задоволення вимог вказує, що відповідно до положень договору застави (п.п. 3.1. та 4.1.) передбачено у разі настання будь-якого випадку невиконання відповідно до умов кредитного договору, наступає випадок невиконання за договором застави і у банка виникає право одержати у володіння предмет застави з метою його захисту та забезпечення прав банку за цим договором застави.

На адресу суду 13.10.2014р. арбітражний керуючий Моісеєв Ю.О. надав письмові пояснення щодо заяви ПАТ "УніКредит Банк" про зобов'язання передати транспортні засоби, у яких вказав, що згідно системного аналізу ч.ч. 2, 3 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та діючого законодавства України, передача у володіння заставодержателя предмета застави можлива лише у поєднанні із процедурою звернення стягнення на предмет застави та є невід'ємною її частиною. Окрім того, звертає увагу на положення ч.3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими введено обмеження на час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак усі дії, що направлені на звернення стягнення на заставне майно неможливі.

Представник кредитора (заявника)- ПАТ "УніКредит Банк" в судовому засіданні підтримує подану ним заяву, просить суд її задовольнити та зобов'язати боржника передати ПАТ "УніКедит Банк" транспортні засоби, які є предметом застави за договором застави від 01.04.2008р. згідно договору у володіння банку для збереження.

Боржник в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 26.09.2014р. та від 13.10.2014р. не виконав, про причини неявки та неподання витребуваних ухвалою суду письмових пояснень не повідомив.

З огляду на викладене, оскільки неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши заяву з вимогами до боржника, матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Положеннями ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 28.10.2013р. порушено провадження у справі №924/1282/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ" м. Хмельницький.

Згідно матеріалів справи, 27.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Банк", правонаступником по усіх правах та обов'язках якого є Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (позичальник) було укладено кредитний договір №101-СВ з наступними змінами, внесеними відповідними Додатковими угодами з №1 по №43 в період з 09.01.2009р. по 28.02.2013р. За умовами кредитного договору банк зобов'язався надати боржнику кредитну лінію з загальною сумою кредиту 12000000 Євро, з можливістю отримувати даний кредит в доларах СІІІА або Євро та з терміном дії кредиту до 30.04.2013р.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кредит надається з метою фінансування/рефінансування придбання нових автомобілів, вантажних автомобілів, будівельних та вантажних машин, складського обладнання (надалі - предмет лізингу) для надання в фінансовий лізинг.

01.04.2008р. між ТОВ "Євро Лізинг" та ПАТ "УніКредит Банк", з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за договором кредиту, було укладено договір застави, з наступними змінами та доповненнями, внесеними договорами про внесення змін та доповнень з №1 по №8 в період з 29.04.2008р. по 28.01.2010р.

Відповідно до п. 1.3. договору застави (в ред. про внесення змін договором №7 від 25.09.2008р.) боржником було передано в заставу банку автомобілі, відповідно до переліку, вказаного у договорі про внесення змін та доповнень №1 до цього договору, що належать заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, що також у Додатку №1, а також всі існуючі та майбутні складові частини, запасні частини, вдосконалення, аксесуари та інше. Обладнання належить заставодавцю на дату цього договору застави відповідно до виписки із балансу заставодавця №742 від 29.04.2008р., включаючи, у тому числі без обмежень, усі існуючі та майбутні конструкції, деталі та інші частини, з яких складається обладнання, та усі існуючі та майбутні права та доходи, перелік яких визначений в додатку №1 до цього договору загальною кількістю 289 штук.

Згідно п. 2.2. (іі) договору заставодавець підтверджує, що предмет застави належить заставодавцю та він має всі права володіння, розпорядження ним та його використання.

Пунктом 3.1. договору застави передбачено, що у разі настання будь-якого випадку невиконання відповідно до умов кредитного договору, наступає випадок невиконання за договором застави.

Відповідно до п.4.1. (іі) договору застави банк на свій вибір, у будь-який час в день або після настання випадку з урахуванням обмежень, матиме право здійснювати будь-які дії, які банк розумно буде вважати необхідними для захисту інтересів банку, зокрема, але не обмежуючись: одержувати у володіння предмет застави з метою його захисту та забезпечення прав банку за цим договором застави.

Згідно наявного у матеріалах справи договору застави №101-СВ/РR майнових прав від 31.03.2008р., між ТОВ "Євро Лізинг" та ПАТ "УніКредит Банк", який було укладено з метою належного виконання зобов'язань за кредитним договором №101-СВ від 2 .03.2008р., з наступними змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковими угодами з №1 по №6 в період з 29.04.2008р. до 07.08.2008р., боржник надав банку в заставу майнові права, в тому числі грошової природи, які випливають з договорів фінансового лізингу, укладених з третіми особами, згідно наведеного в договорі застави переліку.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору, якщо боржник (згідно переліку у п. 1.3. договору) до виконання забезпеченого зобов'язання виконає свої зобов'язання за контрактами, все отримане при цьому заставодавцем стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя та оформити відповідні документи за вимогою банку.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобовязання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 9 Закону України "Про заставу" встановлено, що законом чи договором передбачається перебування заставленогом майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Судом враховано, що позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів, що транспортні засоби знаходяться в володінні боржника. Крім того, відсутність транспортних засобів у володінні ТОВ "Євро Лізинг" підтверджує в судових засідання, зокрема в судовому засіданні від 13.10.2014р., розпорядник майна боржника.

Крім того, як вбачається із наявних в матеріалах справи договору застави від 01.04.2008р. та договору застави №101-СВ/РR майнових прав від 31.03.2008р. предмет застави водночас є предметом договорів фінансового лізингу.

Згідно ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника та лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Таким чином, на основі аналізу викладених правових норм встановлено право лізиногоодержувача на володіння предметом лізингу, яке полягає у можливості мати його у своєму віданні, у сфері свого фактичного господарського впливу, що захищає від посягань інших осіб.

Судом враховано, що заставне майно, а саме транспортні засоби, згідно договорів фінансового лізингу, вибули із володіння боржника та знаходиться у володінні третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Статтею 2 Закону України "Про заставу" визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Крім того, статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, наведено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Таким чином, заставодержатель, подавши заяву про зобов'язання передати транспортні засоби, які є предметом застави за договором застави від 01.08.2008 року у відповідності до п.4.1. (іі) одержавши їх у володіння, не реалізовує своє право щодо забезпечення виконання зобов'язання на заставлене майно, передбачене ст. 20 Закону України "Про заставу" та Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Положеннями ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Судом враховано, що ухвалою суду від 28.10.2013р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань боржника.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ПАТ "УніКредит Банк" про зобов'язання ТОВ "Євро Лізинг" передати транспортні засоби в кількості 289 одиниць, які є предметом застави за Договором застави від 01.04.2008 року відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 10, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції), ст.ст. 4-1,12, 16, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 14-А, ідентифікаційний код 21753123) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 23/1, кв.2) передати транспортні засоби в кількості 289 (двісті вісімдесят дев'ять) одиниць, які є предметом застави за Договором застави від 01.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2408 з наступними змінами та доповненнями, відмовити.

Копію ухвали надіслати на адреси: заявника, кредиторів, боржника та розпорядника майна.

Суддя Крамар С.І.

Віддруковано 19 прим.: 1- до справи; 2 - ініціюючому кредитору (просп. Перемоги, б. 67, Святошинський р-н, м. Київ, 03062)(надісл. простим); 3 - боржнику (АДРЕСА_4(наділ.простим);4 - ФОП ОСОБА_6 (02222, АДРЕСА_5)(надісл. простим); 5 - ОСОБА_7 (АДРЕСА_6, 02166)(надісл. простим);6 - ТОВ "АвтоАльянс Київ" (м. Київ, Бульвар Л.Українки, 5)(надісл. простим);7 - ПАТ "УкрСиббанк" (м. Харків, пр. Московський, 60 та м. Київ, вул. Андріївська, б. 2/12)(надісл. простим); 8 - ПАТ "Перший український міжнародний банк" (м. Донецьк, вул. Універсальна, 2-А, та м. Київ, вул. Андріївська, 4)(надісл. простим); 9 - ЧАНЕРО ЛІМІТЕД (CHANERO LIMITED) (м. Київ, вул. Маршала, вул. Жукова, б. 24, кв. 145)(надісл. простим); 10 - ТОВ "Консалтингова компанія "СІДКОН" (м. Київ, пр. Перемоги 121-Б, оф. 224)(надісл. простим); 11- ТОВ "КАН" (вул. Богатирська, б. 11, м. Київ, 04209)(надісл. простим); 12 - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"(вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01034)(надісл. простим); 13 - ПАТ "УніКредит Банк" (вул. Ярославів Вал, буд. 14-А, м. Київ, 01034); 14 - ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038)(надісл. простим) ;15 - ТОВ "Таєрс Асістанс" (вул. Печенізька, б. 8, Шевченківський р-н, м. Київ, 04107)(надісл. простим);16 - ОСОБА_9 (АДРЕСА_7, 021192)(надісл. простим); 17 -ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (м. Київ, вул. Верховинна, 9)(надісл. простим); 18 -ТОВ "СОЛО-ІНВЕСТ" (бульвар 50-річчя Перемоги, буд.86, м. Біла Церква, Київська область, 09100)(надісл. простим); 19- арбітражному керуючому Моісеєву Ю.О. (АДРЕСА_2 (4 поверх))(надісл. простим).