Справа № 444/941/14 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.
Провадження № 22-ц/783/4980/14 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія: 39
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.
секретар: Глинський О.А.,
за участі представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 23 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третьої особи: Жовківської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
в с т а н о в и л а :
ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 23 травня 2014 року з метою забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третьої особи: Жовківської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, на час розгляду справи в суді та до вступу рішення в законну силу, накладено арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дану ухвалу оскаржила ОСОБА_2
В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Вважає ухвалу незаконною, такою, що порушує її право власності та такою, що постановлена без наявності для того підстав. Зазначає, що суд в ухвалі покликався на те, що позивачу стало достовірно відомо про те, що відповідачі мають намір відчужити будинок. Однак, відповідачами ніколи не вчинялися дії щодо відчуження належного їм на праві спільної сумісної власності будинку. Безпідставними є мотиви суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до завдання позивачу значних збитків, оскільки не підтверджені жодними доказами у справі та не відповідають законодавству України. Також, зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає приписам ч.3 ст. 151 ЦПК України, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову, а саме накладення арешту на будинок жодним чином не можуть забезпечити позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В судове засідання окрім представника відповідача ОСОБА_2 решта осіб, що беруть участь у справі (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що особи, що беруть участь у справі були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, причин неявки (неявки представників) не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, зважаючи на ч.2 ст. 305 ЦПК України, те, що інтереси відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні захищав представника, а від третьої особи Жовківської державн нотаріальної контори до суду надійшов лист з проханням про розгляд справи у відсутності їх представника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в їх сукупності в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
Відповідно до змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вжиття згаданих заходів забезпечення позову обґрунтовував тим, що позовною вимогою є визначення додаткового строку для прийняття спадщини покійного ОСОБА_6, якому на час смерті належав житловий будинок, про накладення арешту на який просить позивач. Те, що відповідачі можуть розпорядитись спірним будинком та відчужити його на користь третіх осіб, про що є всі підстави вважати позивачу, на думку суду, зробить неможливим виконання рішення суду та невжиття таких заходів може призвести до завдання значних збитків позивачу.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими та такими, що зроблені судом без повного дотримання вимог згаданих вище норм процесуального закону.
Так, як вбачається із позовної заяви єдиною позовною вимогою заявленою позивачем є визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_6 протягом трьох місяців з моменту набрання рішенням законної сили. Інших вимог не заявлено.
Зважаючи на вказану вимогу у випадку задоволення позову позивачу лише буде надано право на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті її сина, що теоретично може створити передумови для позивача набуття в порядку спадкування житлового будинку, що належав синові, спору про який на даний час немає. Зважаючи на вказане накладення арешту на будинок, що належав на час смерті синові позивача жодним чином не може забезпечувати даний позов про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи вказане дана ухвала, що постановлена без суворого дотримання вимог процесуального закону підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Вказаним слід задовольнити апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 23 травня 2014 року - задовольнити.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 23 травня 2014 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: В.Я. Бакус
Т.А. Гірник