Справа № 341/1267/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2057/2014

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Мелінишин Г.П.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2, представника - ОСОБА_3, представника відповідачів - Раврика І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Рибгосп Галицький», товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський» про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 21 серпня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1983 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, а з 2001 року працював на посаді капітана-механіка. Наказом №12-к від 14.05.2014 року його звільнили з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з припиненням діяльності підприємства. Вважає, що таке звільнення є незаконним, оскільки проведене без попередньої згоди профспілкової організації. Просив поновити його на роботі на посаді капітана-механіка ДП «Рибгосп Галицький», стягнути з відповідача на його користь середньомісячну зарплату за час вимушеного прогулу та 10000грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 25.06.2014 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ТзОВ «Рибгосп Бурштинський».

Рішенням Галицького районного суду від 21 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що в березні 2014 року отримав письмове попередження, підписане директором господарства, що на підставі наказу Фонду Державного майна України в особі регіонального відділення в Івано-Франківській області від 03.02.2014 року №49 «Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу ДП «Рибне господарство «Галицький», штатного розпису, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України та наказу Державного агентства рибного господарства України від 27.02.2014 року №77 «Про припинення діяльності ДП «Рибне господарство «Галицький», що його буде вивільнено за п.1 ст.40 КЗпП України з 06.05.2014 року.

Апелянт також вказує, що суд не взяв до уваги вимоги ч.3 ст. 36 КЗпП України, згідно яких, в разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників. Вважає, що в даному випадку мало місце припинення діяльності підприємства шляхом його реорганізації через приєднання до ТзОВ «Рибгосп Бурштинський», як орендаря цілісного майнового комплексу державного підприємства. До його звільнення змін у штатному розписі, скорочення чисельності або штату працівників в ДП «Рибне господарство «Галицький» не відбулося.

Крім того, суд не врахував, що згідно ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п. 1,2-5,7 ст. 40 і п.п. 2,3 ст.41 цього кодексу може бути проведено лише за згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Однак адміністрації підприємства цього не дотрималася.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просили про їх задоволення.

Представник відповідачів скаргу заперечив, вважає її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 1983 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, а з 2001 року працював на посаді капітана-механіка. Наказом №12-к від 14.05.2014 року його звільнили з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з припиненням діяльності підприємства.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем правомірно, у відповідності до вимог п. 1 ст. 40 КЗпП України, позивача звільнено з роботи.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, наказом №49 Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 03 лютого 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський» передано в оренду цілісний майновий комплекс державного підприємства «Рибне господарство «Галицький». У зв'язку з цим наказом №06 від 10 лютого 2014 року всіх працівників державного підприємства «Рибне господарство «Галицький» попереджено про звільнення з роботи. 06 березня 2014 року ОСОБА_2 повідомлено про можливе звільнення з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Повідомлення про можливе звільнення з роботи позивач отримав рекомендованим листом 11 березня 2014 року, що підтверджується його підписом (а.с.35). Договором оренди та актом №1 приймання-передачі державного майна від 25 лютого 2014 року передано цілісний майновий комплекс.

Наказом Державного агенства рибного господарства України №77 від 27.02.2014 року "Про припинення діяльності ДП "Рибне господарство "Галицький", вирішено припинити діяльність ДПРГ "Галицький" шляхом його реорганізації через приєднання до ТзОВ "Рибгосп Бурштинський", як орендаря цілісного майнового комплексу ДПРГ "Галицький" і створено комісію про припинення діяльності юридичної особи ДП «Рибне господарство «Галицький» (а.с.32,33).

Інформацію про припинення діяльності юридичної особи ДП «Рибне господарство «Галицький» внесено до Державної реєстраційної служби України (а.с.63).

Згідно ч.ч.1,2 ст.492 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

За змістом ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, звільнення ОСОБА_2 було обумовлене реорганізацією ДП "Рибне господарство "Галицький" через приєднання до орендаря.

З матеріалів справи також вбачається, що ДПРГ "Галицький" направляло листа ТзОВ "Рибгосп Бурштинський" з переліком працівників для вирішення питання про працевлаштування переводом працівників господарства, серед яких є і ОСОБА_2 (а.с.36). У відповідь на даний лист товариством було направлено перелік вільних посад згідно штатного розпису та працівників, котрих мають намір працевлаштувати. Посади капітана-механіка на даному підприємстві не було (а.с.37).

За змістом ч.2 ст.40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у п.п.1,2,6 цієї ж статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Із довідки ДПРГ "Галицький" вбачається, що на даному підприємстві немає профспілкової організації, а інтереси трудового колективу представляє обраний колективом на загальних зборах голова трудового колективу ОСОБА_5 (а.с.39). Останньому було направлено листа із переліком працівників, посади яких було скорочено, з проханням надати згоду на їхнє звільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Даний список було погоджено головою трудового колективу (а.с.40).

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В таких випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Оскільки вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від вимоги про поновлення на роботі, то відповідно такі вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином суд повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам та постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає вимогам п. 1 ст. 40 КЗпП та роз'ясненням, які викладені в пп. 18, 19 постанови N 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів", підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 21 серпня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

Г.П. Мелінишин