11-сс/775/161/2014(м)

263/9588/14-к

Головуючий у 1-й інстанції: Кулик С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Гришина Г.А., Шигірта Ф.С.

секретаря Ушакової О.В.

за участю прокурора Ворони І.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у м.Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Касянівка Володарського району Донецької області, громадянина України, працюючого водієм-охоронником мобільної групи реагування в ТОВ «Фірма А.В.Т.», не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

06 вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо ОСОБА_2, про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (кримінальне провадження № 22014050000000179).

13 вересня 2014 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області, за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Згідно клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що в останніх числах липня 2014 року по 04 вересня 2014 року, діючи умисно, увійшов для здійснення терористичної діяльності до структурного підрозділу терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР») - терористичної групи, створеної у м.Маріуполі ОСОБА_4, та діючи у складі терористичної групи, на виконання незаконних наказів ОСОБА_4, здійснював з метою дестабілізації суспільно - політичної обстановки в м.Маріуполі та втрати авторитету органів державної влади України, сприяв діяльності терористичної організації ДНР, свідомо вчиняв умисні дії з метою зміни меж території та Державного кордону України, надаючи допомогу незаконним збройним формуванням ДНР, шляхом встановлення місця дислокації військових частин Збройних Сил України та інших збройних формувань України, здійснював візуальне спостереження за місцями розташування військових частин Збройних Сил України, що беруть безпосередню участь в антитерористичної операції у Донецькій області, для передачі даної інформації ОСОБА_4 для подальшої її передачі останнім невстановленим представникам терористичної організації ДНР у м.Донецьку.

13 вересня 2014 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області було задоволено клопотання слідчого, та щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нове рішення, яким застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою. Вважає судове рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам провадження, судом істотно були порушені вимоги кримінального процесуального закону. Судом та слідчим не було доведено жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України, на які послався слідчий у клопотанні, суд керувався лише припущеннями. До того ж, слідчим суддею не було надано належної оцінки даним щодо особи підозрюваного, а саме тим обставинам, що останній має постійне місце мешкання, у нього є родина і неповнолітні та хворі утриманці, він має постійне місце роботи, де позитивно характеризується, раніше не судимий. Крім того, зазначає, що слідчий суддя не звернув уваги, що в порушення вимог ст.208 КПК України слідчим не був складений відповідний протокол про затримання підозрюваного ОСОБА_2, який фактично був затриманий 04 вересня 2014 року, та з цієї саме дати повинен обчислюватися строк тримання під вартою останнього. Вважає, що слідчий суддя мав усі підстави обрати ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки з боку прокурора жодним чином не обґрунтовано та не доведено обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.176-178,183,184,194 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є найбільш суворою мірою запобіжного заходу і застосовується виключно в разі, якщо є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, та якщо прокурором буде доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, пов'язаним з переховуванням від органів досудового розслідування або суду; перешкодою здійсненню кримінального провадження в будь-яких формах; незаконного впливу на потерпілого, свідка, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; знищення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років, а тому до нього згідно ч.1 ст.258-3 КПК України, може бути застосовано такий запобіжний захід як тримання під вартою. Зазначена підозра є обґрунтованою, так як матеріали провадження містять достатні дані з приводу цього, а саме копії слідчих та оперативно-розшукових дій.

Крім того, в клопотанні старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, слідчим доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, переховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слідчим суддею були в повній мірі досліджені і правильно оцінені дані щодо особи підозрюваного, наявність неповнолітніх дітей, що у своїй сукупності не перешкоджає застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосуються доводів апеляційної скарги захисника в частині того, що слідчим були порушені вимоги ст.208 КПК України, так як ОСОБА_2 було затримано раніше визначеної ним дати та не складено відповідний протокол, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджуються наданими до суду матеріалами провадження.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років, колегія суддів вважає, що слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обгрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону, на думку колегії суддів усі вони обґрунтовано покладені в висновок слідчого судді про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів, як це вказано у апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 є необґрунтованими.

З врахуванням обставин і тяжкості самого кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, даних щодо особи останнього, наявності зазначених обставин і ризиків, передбачених ст.ст.177,178 КПК України, слідчий суддя обгрунтовано застосував положення ч.4 ст.183 КПК України та не визначив підозрюваному розмір застави.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали колегія суддів не вбачає. Тому доводи апеляційної скарги захисника у цій частині не є слушними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182,183,193,405,407 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області