Справа № 2 -86/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

02  лютого  2009 року                                                                        м. Хуст.      

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.                                               

при секретарі судового засідання Озарук О.І.

з участю представника позивача Клим В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення,- 

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми заборгованості за несплату послуг з водопостачання та водовідведення.

В судовому засіданні представник позивача Клим В.Я., що діє за дорученням позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що Хустське ВУВКГ надає послуги з водопостачання та  водовідведення відповідачу, за що відповідно до типового договору про надання послуг з централізованого водовідведення та “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України ”, які затверджені наказом Держжиткомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, відповідач повинен сплачувати за послуги один раз на місяць. Однак, відповідач не оплачує надані йому послуги Хустським ВУВКГ з водопостачання та водовідведення. Хустським ВУВКГ нарахована заборгованість відповідачу з листопада 2005 р. по листопад місяць 2008 р. і становить суму 2294,52 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача витрати по оплаті державного мита і сплачені витрати на ІТЗ.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заперечення на позовну заяву, в якому просила суд розглядати справу в її відсутності, оскільки являється особою похилого віку і не має змоги бути присутньою в судовому засіданні. Окрім того, в запереченні проти позову відповідачка частково визнала позовні вимоги на суму 920,42 грн., так як позивач нарахував  їй заборгованість до листопада 2005 року, цей період боргу вона не визнає і просить суд застосувати до вказаних вимог строки позовної давності. Звернення позивача до суду через такий тривалий період часу свідчить про безпідставність пред'явлених позовних вимог. Просить суд врахувати наведені нею обставини при вирішенні даного спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково  виходячи з  наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В судовому засіданні представник позивача навів суду докази про наявність заборгованості у відповідача за надані йому послуги підприємством по водовідведенню та водопостачанню, лише в частині пред'явленого позову.

            Як вбачається з матеріалів справи Хустське ВУВКГ надає послуги з водопостачання та  водовідведення відповідачу, за що відповідно до “Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, які затверджені наказом Держжиткомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 відповідач повинен сплачувати за послуги один раз на місяць. Однак, відповідач не проводив регулярної оплати за надані йому послуги Хустським ВУВКГ.

              З розрахунків суми заборгованості по абонентам поданих Хустським ВУВКГ вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 нарахована з  листопада 2005 року по 20 листопада 2008 року і становить суму 1220,42 грн.

В запереченнях до позову відповідач також просив суд врахувати строки позовної давності, та  сплачені нею 300 грн. в добровільному порядку.

Разом з цим, суд бере до уваги заперечення відповідача щодо суми розрахунку заборгованості, яка виходить за рамки строків позовної давності і нарахована безпідставно до листопада 2005 року.

Так, у відповідності до ст. 267 ЦК України, пред'явлення позовних вимог стороною по даному виду правовідносин після спливу строку позовної давності, яка встановлена терміном у три роки, є підставою для відмови у позові. Виходячи з обставин справи, по яких відповідач завив клопотання про застосування строків давності при вирішенні цього спору, суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, пред'явлених в межах строку позовної давності.

За поданим розрахунком позивача в межах строків позовної давності слід виходити з дати розрахунків станом на листопад 2008 року, така сума становить 1220,42 грн.

До розгляду справи в суді відповідач в добровільному порядку сплатив в рахунок погашення заборгованості 300 грн. Тому на вказану суму слід зменшити даний розмір заборгованості.

Наведена обставина дає суду підставу для часткового задоволення позовних вимог .

Крім цього, в матеріалах справи містяться в оригіналах платіжні доручення про оплату позивачем державного мита за подану позовну заяву та оплату ІТЗ, чим стверджено судові витрати позивача, понесені під час розгляду даної справи. А тому вимога представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат є обґрунтованою і відповідно до ст. 88 ЦПК України цю вимогу слід задоволити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,60,209 ЦПК України, ст.526 ЦК України,  суд -

Р   І   Ш   И   В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хустського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за надані послуги з водопостачання та водовідведення  - 920,42 грн. суми заборгованості та 81 грн., судових витрат понесених позивачем на оплату державного мита та ІТЗ.

            На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.

                                              Головуючий:                підпис                    Кемінь В.Д.

      З оригіналом вірно:

Суддя Хустського районного суду                                       Кемінь В.Д.