Судове рішення 5016/1284/2012(5/45) від 24.10.2014

Судове рішення #39164505

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 5016/1284/2012(5/45)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Щит-М", м. Миколаїв

на ухвалувід 20.06.2014 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 5016/1284/2012(5/45) господарського суду Миколаївської області

про банкрутство публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", м. Миколаїв

ліквідаторХайло М.В., м. Одеса

в судовому засіданні взяли участь представники:

арбітражний керуючийЄрохін О.П.;

ПАТ "СК "Укррічфлот"Алексюк М.І., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2012 порушено провадження у справі № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 01.11.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.02.2014 (суддя Міщенко В.І.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Щит-М" (далі -кредитор) з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1 675 498,30 грн. задоволено частково. Визнано поточні грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 260 000 грн. основного боргу, 4 250,64 грн. 3% річних та 1 147 грн. судового збору; заяву в частині вимог на суму 427 251,5 грн. залишено без розгляду; у визнанні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2014 (судді Аленін О.Ю. - головуючий, Жеков В.І., Сидоренко М.В.) апеляційну скаргу кредитора повернуто без розгляду на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права, зокрема ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство), ст. 93 ГПК України. Скаржник, зокрема, вказує, що ним не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали, який почав перебіг з моменту підписання її повного тексту, та направлено апеляційну скаргу ліквідатору боржника, який наділений повноваженнями щодо розгляду грошових вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.02.2014 була подана скаржником 21.02.2014, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження, проте без клопотання про його відновлення.

Кредитор у касаційній скарзі вказує на те, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущено, оскільки повний текст ухвали від 11.02.2014 було підписано 17.02.2014, а відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України у такому випадку процесуальний строк повинен обчислюватись саме з дати підписання повного тексту ухвали.

Проте згідно з приписами ст.ст. 84-86 ГПК України правило щодо оголошення вступної та резолютивної частини передбачено лише для рішення суду та не розповсюджується на ухвали.

Більше того, імперативними положеннями ч. 4 ст. 8 Закону про банкрутство передбачено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

З огляду на вказане процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду в будь-якому випадку починає перебіг з моменту її оголошення.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що кредитором пропущено строк на апеляційне оскарження, який обчислюється з 11.02.2014, тобто з моменту оголошення ухвали суду.

В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції також встановив порушення кредитором вимог ч. 1 ст. 95 ГПК України, яке полягало у не наданні доказів надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи про банкрутство, зокрема всім визнаним кредиторам боржника.

Однак такий висновок суду апеляційної інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вбачається, оскаржуваною ухвалою здійснено розгляд поточних грошових вимог кредитора, заявлених на стадії ліквідаційної процедури у порядку ст. 38 Закону про банкрутство. У зв'язку з чим про оскарження такої ухвали кредитор повідомляє лише боржника в особі ліквідатора, оскільки саме ліквідатор наділений повноваженнями щодо розгляду грошових вимог.

Розсилання заяви з поточними грошовими вимогами до боржника всім визнаним кредиторам останнього Законом про банкрутство не передбачено, що виключає в подальшому при оскарженні ухвали про розгляд грошових вимог обов'язок кредитора надсилати копії апеляційної скарги цим особам.

У зв'язку з чим посилання суду на недотримання кредитором приписів ч. 1 ст. 95 ГПК України та, відповідно, наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги згідно з п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України, є безпідставним, тому відповідне мотивування підлягає виключенню з тексту оскаржуваної ухвали.

У решті суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про повернення апеляційної скарги кредитора з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 93, 95, 97, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Щит-М" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2014 у справі № 5016/1284/2012(5/45) залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація