ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року № 813/6014/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

суддів Грень Н.М.

Кузан Р.І.

секретаря судового засідання Жовковської Ю.В.

за участю позивача -ОСОБА_2

представника позивача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним дій та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) про визнання протиправними дій у відмові розгляду скарги від 04.08.2014 року про часткове осарження акту огляду 10 ААВ № 705700 від 17.07.2014 року Львівської обласної медико-соціальної експертизи обласної МСЕК № 3 та зобов'язання розглянути зазначену скаргу шляхом доручення Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або обласній комісії вншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.08.2014 року звернувся до відповідача зі скаргою про часткове оскарження акту огляду ААВ № 705700 від 17.07.2014 року Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи МСЕК № 3. Вважає, що при наданні відповіді на зазначену скаргу відповідач порушив п.24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 17.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву в якому зазначає, що до МОЗ України надійшла скарга представника ОСОБА_2 про часткове оскарження акту огляду 10 ААВ № 705700 від 17.07.2014 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи МСЕК № 3. МОЗ України листом від 14.08.2014 № 16.06-М-9444/8494-зв було надано відповідь в межах строків, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Зазначає, що при зверненні громадян зі скаргною Законом України «Про звернення громадян» не надано право заявнику визначати спосіб вирішення скарги. Громадянин або інша особа має право на належний розгляд скарги, та отримання відповіді, однак засіб реагування визначає орган або посадова особа, що її розглядає. Звертає увагу на те, що терміни надання відповіді МОЗ України не порушено, а також те, що відповідь надана позивачу по суті, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Відповідач подав заяву проводити розгляд справи у відсутності його представника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позивача та його представника, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

04.08.2014 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до МОЗ України про часткове оскарження акту огляду 10 ААВ № 705700 від 17.07.2014 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи МСЕК № 3 в частині причини інвалідності із інваліда загального захворювання на інваліда з дитинства та в частині встановлення строку інвалідності на встановлення її без строку переогляду по життєво.

Листом від 14.08.2014 № 16.06-М-944/8494-зв МОЗ України надано відповідь позивачу про те, що встановлення групи інвалідності та її терміни визначаються не наявними захворюваннями, а ступенем прояву та обмеженням життєдіяльності, що виникає внаслідок патології, за винятком захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, зазначених у пунктах 3.1-3.4.43 наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності». Також позивача повідомлено, що ступінь прояву захворювання та обмеження життєдіяльності визначається лікарями медико-соціальної експертної комісії під час огляду хворого. Враховуючи той факт, що наявна у гр. ОСОБА_2 кардіологічна патологія відсутня у наведених пунктах зазначеного наказу, медико-соціальна експертна комісія позбавлена можливості встановити йому групу інвалідності без терміну переогляду при первинному встановленні групи інвалідності.

Відповідачем роз'яснено, що встановлення групи інвалідності та її термін визначається не наявними захворюваннями, а ступенем їх прояву та обмеженням життєдіяльності, що виникає внаслідок патології, за винятком захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та системи організму, зазначених у пп.3.1-3.4.43. наказу МОЗ України від 05.09.2011 року № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності». Ступінь прояву захворювання та обмеження життєдіяльності визначається лікарями медико-соціальної експертної комісії під час огляду хворого. Враховуючи той факт, що у позивача наявна кардіологічна патологія відсутня у наведених пунктах зазначеного наказу, медико-соціальна експертна комісія позбавлена можливості встановити йому групу інвалідності без терміну переогляду при первинному встановленні групи інвалідності.

Як вбачається з відповіді від 14.08.2014 № 16.06-М-9444/8494-зв Міністерством охорони здоров'я України роз'яснено позивачу про його право на огляд в МСЕК іншої області або Центральній МСЕК МОЗ України та необхідні для цього дії.

Відповідно до ст.1 Законом України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст..16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи

подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до ст..19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання

відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках,передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно з п.24 постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 року рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Міністерством охорони здоров'я України дотримано вимоги Закону України «Про звернення громадян», звернення позивача розглянуто, не встановлено фактів порушення законодавства при винесенні МСЕК № 3 при винесенні актів огляду 10 ААВ № 705700 від 17.07.2014 року.

Таким чином, у МОЗ України були відсутні підстави для надання доручення Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ повторно розглянути питання, з якого оскаржується акт, при цьому позивачу роз'яснено про його право на огляд в МСЕК іншої області або Центральній МСЕК МОЗ України та необхідні для цього дії, а тому позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими та в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Кухар Н.А.

Суддя Грень Н.М.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено 21.10.2014 року.