УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/8093/13-кСуддя 1 інстанції Літвіненко Н. А.

Номер провадження 11-кп/774/460/К/14Суддя-доповідач Мажара С. Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Мажари С.Б.

суддів - Яценко Т.Л., Чумак Н.О.

при секретарі - Кузьміній Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження №12013040710002405 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора на вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Буйленкова І.М.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_4

В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий розгляд в суді першої інстанції оскільки, на його думку, висновки суду про доведеність його провини у вчиненні злочину не відповідають фактичним обставинам справи, а кримінальну справу щодо нього було сфабриковано працівниками міліції.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

В зміненій апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2 КК України просить вирок суду першої інстанції змінити у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2013 року ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за наступних обставин:

Обвинувачений ОСОБА_2 маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, у не встановленої слідством особи та у невстановленому слідством місці, незаконно придбавав особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований» по ціні 40 гривень за 1 мл., після чого незаконно збував його громадянам, за ціною 55 гривень за 1 мл.

30.08.2013 року о 16-00 год., у ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі, на підставі відповідної постанови від 16.08.2013 року, в лісосмузі, що біля перехресть вул. Каховська та вул. Тбіліська в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_2, незаконно збув ОСОБА_5, який проводив оперативну закупівлю наркотичного засобу, наркотичну речовину - опій ацетильований, кількість якого складає 1 мл., отримавши від останнього в якості оплати грошові кошти в сумі 55 грн.

У цей же день, тобто 30.08.2013 року, о 16:05 годині біля будинку № 17 по вул. Тбіліській в Дзержинському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_5, який проводив оперативну закупівлю наркотичного засобу, в присутності понятих добровільно видав медичний шприц об'ємом 2 мл., в якому знаходилася рідина, яка згідно висновку експерта № 58/10-692 від 11.09.2013 року, масою 0,9325 містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0627 гр., яку ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_2

Крім того, 30.08.2013 року о 16:30 год. в лісосмузі на перехресті вул. Тбіліська та вул. Каховська в Дзержинському районі м. Кривого Рогу працівниками міліції був затриманий ОСОБА_2, у ході обшуку якого в його трусах було виявлено та вилучено медичний флакон заповнений рідиною темного кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 58/10-669 від 31.08.2013 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій-ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,3663 грам, який ОСОБА_2 зберігав при собі з метою подальшого збуту, а також гроші в сумі 516 гривень, 55 гривень яких він отримав в якості оплати за наркотичний засіб від ОСОБА_5

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 58/10-692 від 11.09.2013 року, рідина вилучена у ОСОБА_2 та рідина добровільно видана ОСОБА_5 однорідні між собою за видом та складом компонентів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст.. 307 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що особисто йому належить.

На підставі ст.. 70 ч.4 КК України до покарання по даному вироку частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20.02.2014 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі і остаточно призначено до відбування 6 ( шість) років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, що особисто йому належить.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що кримінальне провадження щодо нього було спровоковано працівниками міліції, а вирок суду ухвалений із порушенням діючого законодавства. Так, йому 30.08.2013 року в обідній час зателефонував його знайомий ОСОБА_5 і який попросив придбати для нього наркотичний засіб. Він спочатку відмовлявся йому допомогти, а потім погодився. Приблизно о 15-30 год. вони зустрілися за Центральним ринком в м. Кривому Розі, ОСОБА_5 дав йому 55 грн. і він пішов на «банку», тобто місце де торгують наркотичними засобами, де придбав 6 мл наркотичного засобу у флакон та по 1 мл у 2 медичних шприца. Повернувся та віддав шприц з наркотичним засобом ОСОБА_5, тобто наркотичний засіб він не продавав, а допоміг його придбати для спільного вживання із закупником «ОСОБА_5». Визнавальні показання давав на досудовому слідстві під психологічним та моральним тиском з боку працівників міліції. Крім того зазначає, що в матеріалах справи відсутня постанова прокурора на проведення оперативної закупки, що на його думку, є грубим порушенням, оскільки дана постанова є підставою для проведення подальших слідчих дій і суд не мав права на неї посилатися як на доказ, оскільки вона не була оголошена та не оглядалась в судовому засіданні. Також на його думку, суд безпідставно поставився критично до показів свідків з боку захисту, оскільки докази того, що вони були притягнуті до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих свідчень відсутні. Крім того, поняті по справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є особами, які співпрацюють з працівниками міліції, є наркозалежними особами, а також проходять понятими і по іншим кримінальним справам і крім того вони не бачили самого факту передачі грошей та наркотичного засобу, так як перебували в машині працівників міліції, а знають про це зі слів закупника «ОСОБА_5». Судом не було враховано, що «ОСОБА_5» спровокував його придбати наркотичний засіб, що також є порушенням чинного законодавства, і отримані таким шляхом докази не можуть бути достатніми для встановлення його провини . Також не було проведено аудіо відео фіксації самого збуту, та не були зняті відбитки пальців зі шприца, виданого «ОСОБА_5». Впізнання було проведено по фотознімкам, хоча він не відмовлявся від проведення такої слідчої дії. Судом були відхилені його клопотання щодо допиту в судовому засіданні слідчого та працівників ВБНОН, які проводили оперативну закупівлю, а також про проведення перевірки щодо його незаконного затримання 30 серпня 2013 року, проведення біллінгу номеру його мобільного телефону з метою встановлення його місцезнаходження 30.08.2013 року.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_3, посилається на те, що оперативна закупівля наркотичного засобу здійснена з порушеннями чинного КПК України, а саме: огляд оперативного закупника «ОСОБА_5» перед проведенням оперативної закупівлі було зроблено тільки в приміщенні міліції, після того як він прибув до місця проведення закупки його ніхто не оглядав, що ставить під сумніви, що він придбав наркотичний засіб у обвинуваченого. Також суд критично поставився до показань свідків захисту, оскільки вони не були допитані на досудовому слідстві, однак відповідно до вимог чинного КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які від сприймав у судовому засіданні. Також судом безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого щодо роздруківки дзвінків з його мобільного телефону, хоча телефон був долучений до матеріалів провадження як речовий доказ, але не зрозуміло, що саме він може підтвердити без роздруківки дзвінків. В матеріалах справи відсутня постанова про проведення негласних слідчих дій з чого неможна зробити висновки чи проводилася ця негласна слідча дія на законних підставах. Також, при допиті в судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 дані особи не були приведені до присяги та їм не були надані пам'ятки про їх права та обов'язки.

В обґрунтування зміненої апеляційної скарги прокурор посилається на те, що в порушення вимог ч.2 ст.. 374 КПК України у вступній частині вироку не зазначено найменування ( номер) кримінального провадження, чим порушено вимоги чинного КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні, при апеляційному розгляді кримінального провадження, кожен окремо, наполягали на задоволенні апеляційних скарг та скасуванні вироку суду, на підставі викладених в них доводів. На задоволенні апеляційної скарги прокурора не заперечували.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор, просив колегію суддів змінену апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого та захисника відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах та доповненнях до них доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та прокурора задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого про те, що його без достатніх на те доказів було незаконно засуджено за незаконний збут наркотичних засобів ОСОБА_5, який мав місце 30.08.2013р., на думку колегії суддів є необґрунтованими, та такими, що повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається, що подія кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.307 КК України, та вина ОСОБА_2 у його скоєнні знайшли своє повне підтвердження в сукупності доказів, які в судовому засіданні належним чином перевірено та оцінено, в тому числі з точки зору їх достовірності й достатності.

Як на докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, суд обґрунтовано послався на покази свідків, понятих, та ряд письмових доказів по справі в тому числі отриманих під час проведення негласних слідчих дій.

У відповідності до ч.ч.1, 2, 4, 6 ст.246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Згідно із п.2 ч.1 ст.271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в формі контрольованої та оперативної закупки.

Керуючись вказаними вимогами закону, органи досудового слідства в рамках кримінального провадження, провели вказані негласні слідчі (розшукові) дії результатом яких стало отримання доказів незаконного збуту обвинуваченим наркотичного засобу - опію ацетильованого.

Згідно п. 5.1 Інструкції «Про затвердження інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих ( розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої дії, а також відомості що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці підлягає засекречуванню. У зв'язку із чим, доводи в апеляціях захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 про відсутність в матеріалах кримінального провадження постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину є безпідставними.

Співробітники СБНОН Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, які проводили оперативну закупку залучили закупника під легендованим прізвищем ОСОБА_5, та у присутності двох понятих оглянули та вручили закупнику позначені грошові кошти (т.1 а.кп. 38-40).

Так, свідок ОСОБА_5 в ході досудового розслідування ( т.1 а.кп.42), та в судовому засіданні пояснив, що в середині 30 серпня 2013 року він був запрошений співробітниками Дзержинського РВ де йому було запропоновано прийняти участь при проведенні оперативної закупки, на що він дав свою добровільну згоду. Співробітники міліції пояснили, що оперативну закупку треба проводити у ОСОБА_2 В цей же день, близько 14-40 год. в приміщенні вищезазначеного РВ співробітники міліції в присутності понятих провели огляд та позначку грошей у сумі 55 грн., номера купюр були записані до протоколу, після чого гроші передали йому. Далі він із співробітниками міліції та двома понятими поїхали на вул.. Тбіліську в м. Кривому Розі, де він на перехресті зустрівся з ОСОБА_2 і останній продав йому 1 мл «ширки» за 55 гривень. Після цього він повернувся до салону автомобілю та видав працівникам міліції медичний шприц з наркотичним засобом, який вони поклали у поліетиленовий пакет та опечатали біркою на якій розписалися поняті.

До того ж під час досудового розслідування, в ході пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_5 впевнено впізнав ОСОБА_2 як особу, котра під час оперативної закупівлі збула йому наркотичний засіб - «опій ацетильований» ( т.2 а.кп.44).

При здійсненні зазначеної контрольної закупівлі у обвинуваченого ОСОБА_2 співробітниками міліції були запрошені поняті, котрих судом першої інстанції було допитано у якості свідків під час судового слідства.

Так, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пояснили в судовому засіданні, що 30 серпня 2013 року вони були присутні в якості понятих під час проведення оперативної закупки наркотичних засобів. В їх присутності, а також в присутності незнайомої особи, яка представилася як ОСОБА_5 працівниками міліції було проведено огляд та позначку грошових коштів у сумі 55 грн. які були передані ОСОБА_5 для проведення оперативної закупівлі. Після цього вони та ОСОБА_5 разом із працівниками міліції в автомобілі направилися на вул.. Тбіліську в м. Кривому Розі де ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_2 ОСОБА_5 був у полі їхнього зору і вони бачили, що ОСОБА_5 віддав ОСОБА_2 гроші, а ОСОБА_2 віддав йому шприц, після чого ОСОБА_5 прийшов до автомобіля і вже в салоні видав працівникам міліції медичний шприц в якому була рідина темного кольору. Шприц було покладено у поліетиленовий пакет, опечатано біркою на якій вони поставили свої підписи.

Висновком судової експертизи наркотичних засобів від 11.09.2013 року №58/10-692, підтверджується, що рідина вилучена у ОСОБА_2 містить особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований» та рідина добровільно видана ОСОБА_5 містить особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований», та однорідні між собою за видом та складом компонентів ( т.1 а.к.п. 54-60)

Доводи обвинуваченого щодо наркотичної залежності закупника ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є неспроможними, оскільки не спростовують правдивості показань останніх, що узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, та доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Доводи захисника та обвинуваченого щодо провокації вчинення злочину ОСОБА_2 були предметом дослідження суду першої інстанції, який у вироку дав їм належну оцінку та обґрунтовано визнав безпідставними зважаючи на те, що у судовому засіданні не було здобуто, а стороною захисту не було надано доказів які дозволяли б дійти висновку про вчинення обвинуваченням злочину завдяки провокації або підбурюванню з боку працівників міліції. Натомість, судом було встановлено, що станом на 30.08.2013р. орган досудового розслідування мав об'єктивні докази здійснення ОСОБА_2 первинних кроків для вчинення збуту наркотиків.

Що стосується доводів в апеляції обвинуваченого стосовно того, що свідки не бачили самого факту збуту наркотичного засобу ОСОБА_2 ОСОБА_5, то колегія суддів зазначає, що вимогами нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення оперативної закупівлі не передбачено безпосередньої участі понятих та спостереження ними самого збуту наркотичної речовини. Крім того, допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пояснювали, що ОСОБА_5 весь час знаходився в полі їх зору і вони бачили як він придбав наркотичні засоби у ОСОБА_2

Доводи обвинуваченого в частині того, що співробітниками органів внутрішніх справ всупереч вимогам спеціального законодавства, що регулює їх діяльність, при проведенні оперативних закупок не були застосовані оперативні аудіо- та відеозапис, а також інші технічні засоби фіксації, а поняті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 постійно приймають участь як свідки у кримінальних провадженнях, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці обставини не спростовують фактичні обставини справи, встановлені судом, та правильність висновків суду щодо вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам обвинувачений наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України фактично визнав, оскільки в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду не заперечував що набув наркотичні засоби для свідка ОСОБА_5 і йому ж зазначені наркотичні засоби передав, хоча і не вважає це збутом наркотичного засобу, так як ОСОБА_5 був йому раніше знайомий і вони разом вживали наркотичні засоби.

Згідно правовим позиціям висловленим Пленумом Верховного Суду України у п.4 його Постанови від 26.04.2002р. №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», під збутом наркотичних засобів належить розуміти будь які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч спеціальному законодавству, що регулює їх обіг ( продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою, тощо).

Виходячи з фактичний обставин справи, встановлених з доказів, досліджених у судовому засіданні з дотриманням вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що передання обвинуваченим ОСОБА_2 за плату наркотичного засобу є незаконним збутом наркотичного засобу у розумінні ст.. 307 КК України.

Що стосується доводів апеляції обвинуваченого ОСОБА_2 в частині не призначення судом першої інстанції прокурорської перевірки щодо морального та психологічного тиску на нього з боку працівників міліції, під яким він начебто був вимушений зізнатися у збуті наркотичної речовини, то на думку колегії суддів у суду першої інстанції не було підстав для призначення такої перевірки, оскільки відповідно до пояснень ОСОБА_2 фактів застосування тиску на нього з боку працівників міліції не було.

Колегією суддів встановлено, що по справі відсутні дані, які були б підставою вважати , що при розгляді матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 мали місце порушення вимог кримінального процесуального законодавства, про що зазначає в своїх апеляційних скаргах обвинувачений та захисник, які б стали підставою для скасування вироку суду, тому, доводи скарг про те, що судом були допущені порушення зазначеного характеру, слід також вважати безпідставними.

Разом з тим, необґрунтованим є наведене в апеляції твердження про неповноту, однобічність та необ'єктивність досудового і судового слідства, яке спростовується вищенаведеними матеріалами кримінального провадження.

На думку колегії суддів, сукупності викладених у вироку доказів достатньо для того, щоб зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні передбаченого ч.2 ст.307 КК України злочину, навіть при повному невизнанні останнім своєї вини.

При цьому, в період досудового розслідування, дактилоскопічна експертиза шприца виданного ОСОБА_5 який проводив оперативну закупку, відмова судом першої інстанції в задоволенні клопотання про допит слідчого та працівників ВБНОН, та запит щодо біллінгу телефонних дзвінків обвинуваченого ОСОБА_2 не проводилася по причині достатньої кількості доказів, які підтверджують безпосереднє відношення обвинуваченого ОСОБА_2 до збуту наркотичних засобів, що не є порушенням норм кримінального процесуального законодавства. До того ж особа, яка проводить досудове розслідування користується процесуальною самостійністю, у тому числі щодо прийняття рішення про проведення тих чи інших слідчих дій, а зазначена обвинуваченим слідча дія не є обов?язковою за вимогами діючого кримінального процесуального законодавства.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів зазначає, що незазначення у вступній частині вироку номеру кримінального провадження не є суттєвим порушенням, оскільки не впливає на розгляд питання про винність обвинуваченого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання обвинуваченого, у зв'язку із чим апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

За викладених обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого, його захисника та прокурора.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 405,419КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3. прокурора - залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року відносно ОСОБА_2 засудженого за ч.2 ст. 307 КК України - залишити без змін.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

С.Б.Мажара Т.Л.Яценко Н.О.Чумак

_________________________________________________________________________________________________________________________

Провадження №11-кп/774/460/к/14 Суддя 1 інстанції Літвіненко Н.О.

Категорія ст.307 ч.2 КК України Доповідач суддя Мажара С.Б.