ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2014 року Справа № 915/1419/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Воробйовій В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549; поштова адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (55200, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
про: стягнення 6261,62 грн., -
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6261,62 грн., з яких: 5218,68 грн. основного боргу, 415,20 грн. пені, 79,78 грн. 3% річних та 547,96 грн. індексу інфляції.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1402КИЕ від 08.08.2013р. в частині повної та своєчасної сплати поставленого товару.
25.09.2014р. за вх.№17504/14 до суду від позивача надійшла заява про заміну позивача правонаступником у зв'язку з укладенням між ТОВ «Аквавит» (позивач) та ТОВ «Арда-Трейдинг» договору №111 відступлення права вимоги від 10.09.2014р.
01.10.2014р. за вх.№17986/14 до суду від позивача надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 01.10.2014р. замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 36841030) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549).
06.10.2014р. за вх.№18222/14 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У судове засідання 13.10.2014р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.
Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
08.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №1402КИЕ, за умовами якого Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.3.1 договору асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.
Згідно з п.4.1 договору ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.
У відповідності до п.4.2 договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 3 (трьох) днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 (сім) календарних днів.
За п.5.7 договору підписання Покупцем видаткової (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що Покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього договору з дотриманням строків його постачання.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
За п.6.6 договору у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2 договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п.4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.
Відповідно до п.8.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 28 лютого 2014р. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.
На виконання укладеного договору ТОВ «Аквавит» поставлено відповідачу товар на суму 5218,68 грн., що підтверджується видатковою накладною №9325 від 27.12.2013р.
Відповідач своїх договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого у нього виник борг перед ТОВ «Аквавит» у розмірі 5218,68 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
Несплата відповідачем поставленого товару стала підставою для звернення ТОВ «Аквавит» до господарського суду з відповідним позовом.
В процесі розгляду справи 10.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (Новий кредитор, позивач) укладений договір №111 відступлення права вимоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний договір передав Новому кредитору, а Новий кредитор набув право вимоги у розмірі 5218,68 грн., належне Первісному кредитору на підставі договору поставки №1402КИЕ від 08.08.2013р., укладеного між Первісним кредитором та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1); Новий кредитор набув право вимагати від Боржника належного виконання його зобов'язань за договором; до Нового кредитора перейшли права, які забезпечують зобов'язання Боржника.
Відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом надіслання йому відповідного повідомлення.
Ухвалою суду від 01.10.2014р. в порядку ст. 25 ГПК України замінено позивача на правонаступника - ТОВ «Арда-Трейдинг».
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 513, ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1402КИЕ від 08.08.2013р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 5218,68 грн.
Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав. Так само відповідачем не надано і відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень проти поставки йому товару тощо.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Арда-Трейдинг» про стягнення з відповідача 5218,68 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Сплата відповідачем пені передбачена п.6.6 укладеного договору.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд приймає до уваги розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції, надані позивачем до суду в додатку до позовної заяви, вважає їх обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про підставність та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Арда-Трейдинг» в частині стягнення з відповідача 415,20 грн. пені, 79,78 грн. 3% річних та 547,96 грн. індексу інфляції.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Арда-Трейдинг» в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (55200, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549; поштова адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1) 5218 (п'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 68 коп. основного боргу, 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 20 коп. пені, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 78 коп. 3% річних, 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 96 коп. індексу інфляції та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 20 жовтня 2014 року.
Суддя Ю.С. Бритавська