Єд.Ун.№763/7047/13-к
1-кп/763/366/13
ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
_____________________________________________________________________________________________
ВИРОК
іменем України
07 листопада 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,
при секретарі Новосьолової Ю.С., за участю державного обвинувача - старшого прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Ковалевської В.В., законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, захисників - адвокатів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника служби в справах дітей Гагарінської районної державної адміністрації Шкарлат-Кавєріної І.В., обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Севастополя, громадянки України, навчається в Севастопольському центрі професійно-технічної освіти ім. Геловані на першому курсі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Севастополя, громадянки України, має неповну середню освіту, проживаює та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, не судима.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 2 КК України, суд,
ВСТАНОВИВ:
02.09.2013 року близько 16:40 годин неповнолітня ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні ТЦ «Муссон», розташованого по вул. Вакуленчука, 29 в місті Севастополі, а саме в магазині «Велмарт», діючи за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_7 з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що їх дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу спробували таємно викрасти майно, яке належало ГОФ «Фудмережа», для чого стали брати з прилавку магазину наступне: гель для вмивання «Гарнье», вартістю 30,07 гривень, туалетна вода «Еміраль», вартістю 71,47 гривень, туалетна вода «Глорі» в кількості 2 шт. загальною вартістю 59,46 гривень, крем для обличчя «Гарнье» «ВВ» об'ємом 50 мл, вартістю 22.05 гривень, бальзам для губ «Нівея», вартістю 7,99 гривень, олівець зі стразами, вартістю 2,59 гривень, серветки бамбукові, з кількості 3 шт. загальною вартістю 15,68 гривень, палички для суші бамбукові, вартістю 3,49 гривень, сендвіч «Студентський», в кількості 2 шт. загальною вартістю 9,52 гривень, філе лосося вагою 222 г вартістю 25,04 гривень, філе лосося вагою 416 г. вартістю 46,92 гривень, окорока курячі в часниковому соусі 330 г. вартістю 7,45 гривень, стегно смажене вагою 230 г вартістю 6,95 гривень, лохина свіжа 250 г вартістю 18,26 гривень, корм для кішок «Кітікет», вартістю 9,98 гривень а всього на загальну суму 336,92 гривень, що складали в свої сумки, з метою винесення із магазина. Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не виконали - усіх дій, які вважали необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця з причин які не залежали від їх волі, так як при виході з магазину «Велмарт» були затримані помічником начальника охорони магазину.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину в вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що дійсно 02.09.2013 року близько 16 годин вона разом з ОСОБА_7 прийшли до ТЦ «Муссон в магазин «Велмарт». Вона ходила по магазину та складувала до своєї сумки товар. Перед виходом з магазину вона домовилася з ОСОБА_7 про те, що вони не будуть оплачувати товар, після чого разом прийшлі касову зону магазину, та були затримані охороною. Кількість товару та його ціну який було у них вилучено не оспорює. Щіро кається.
В судовому засіданні ОСОБА_7 вину в вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що 02.09.2013 року близько 16 годин вона разом з ОСОБА_2 прийшли до ТЦ «Муссон в магазин «Велмарт». В магазині вона пішла по своїх справах, ОСОБА_2 по своїх. Під час знаходження в магазині вони декілька разів зустрічалися. Перед виходом з магазину вони разом з ОСОБА_2 вирішили не оплачувати товар, та пройшли через касову зону, однак в подальшому були затримані службою охорони магазину. Кількість товару та його ціну який було у них вилучено не оспорює. Щіро кається.
Покази ОСОБА_2 та ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинувачених змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинуваченими не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати їх дії за ч.3 ст.15- ч.2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено за попередньою змовою, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Потерпілих від кримінального правопорушення не має, (згідно заяви представника магазина ТОВ «Фудмережа») майнова шкода підприємству не завдана та підприємство не бажає до залучення його у провадження в якості потерпілого, цивільний позов підприємством не заявлявся.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 66 КК України, судом визнано вчинення злочину неповнолітньою особою, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування, судом не встановлено.
При визначені міри та виду покарання ОСОБА_2 суд враховує, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості, а також обставини, передбачені ч.1 ст. 103 КК України, а саме умови її життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітньої, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обставин що обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд вважає достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі. З урахуванням того, що обвинувачена ОСОБА_2 є неповнолітньою, яка вчинила злочин у віці 15 років, та судом визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки вона на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, суд прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру - застереження та передачі неповнолітньої ОСОБА_2 під нагляд матері - ОСОБА_3
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7, передбаченою ст. 66 КК України, під час досудового розслідування судом встановлено щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування, судом не встановлено.
При визначені міри та виду покарання ОСОБА_7 суд враховує, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винної, яка характеризується позитивно, раніше не судима, у зв'язку з чим суд вважає достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням випробування відповідно до ст.75 ч. 1 КК України але в умовах належного контролю за її поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених ст.76 п.п. 2, 3, 4 ч. 1 КК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді передачі під нагляд матері суд вважає за необхідне залишити до набрання вироком законної сили.
Органом досудового розслідування відносно ОСОБА_7 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов, судові витрати по кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_9 - вважати повернутими за належністю.
Керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання в виді позбавлення волі строком на 6 (шість) місяців.
Звільнити ОСОБА_2 від покарання із застосуванням щодо неї примусових заходів виховного характеру, передбачених п.п.1.3 частини 2 статті 105 КК України:
- застереження: суд оголошує осуду за вчинене кримінальне правопорушення, яке є небезпечним діянням та попереджає, що у разі продовження противоправної поведінки, у тому числі скоєння нового злочину, вчинене може мати більше суворі правові наслідки;
- передачу під нагляд матері ОСОБА_3 на 1 (один) рік.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у виді передачі під нагляд матері залишити до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання в вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
- не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
Речові докази які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_9 - вважати повернутими за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий по справі
суддя Щербаков В.В.