Судове рішення #39148544

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


м. Чернівці «12»листопада 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Дембіцька О. О.

суддів Марчака В.Я.,Кифлюка В.Ф.

секретаря Пислар О.Р.

Учасники судового провадження:

прокурор Хоміцька Т.Б.

адвокат ОСОБА_1

потерпілі ОСОБА_2,ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2013 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013270050000263 щодо обвинуваченого за ст. 115 ч.1 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Заставна, Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1,в силу ст..89 КК України не судимого, -

В С Т А Н О В И Л А :


Цим вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України і йому призначене покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишений у виді тримання під вартою, обчислено строк відбування покарання з моменту затримання - 04 березня 2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 7 310 грн., моральної шкоди- 150 тис. грн., на користь ОСОБА_3на відшкодування моральної шкоди 20 тис. грн.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні витрати в розмірі 3233 грн. 52 коп.

Вирішено долю речових доказів.


Провадження №11-кп/794/147/13 Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.

Категорія: ст.115 ч.1 КК України Суддя-доповідач: Дембіцька О.О.



На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 із проханням вирок скасувати,а провадження закрити за недоведеністю його участю у вчиненні даного злочину.Мотивує тим,що суд обґрунтував вирок,зокрема, показаннями свідків,у яких містяться суперечності,а клопотання про проведення слідчих експериментів у ході досудового слідства були необгрунтовано відхилені.Також апелянт вважає,що не встановленим є механізм нанесення удару ножем потерпілому,внаслідок якого настала смерть останнього,а також не досліджений факт наявності на ножі відбитків пальців.Обвинувачений посилається також на те, що перебував у стані афекту ,однак зазначені обставини належним чином не перевірені слідством та судом. Крім того,після затримання у нього (апелянта) не були відібрані зразки крові для встановлення наявності у ній алкоголю.

У запереченнях на апеляційну скаргу потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять залишити вирок районного суду без змін, оскільки вважають.що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні умисного вбивства доведена,а призначене покарання є необхідним та достатнім для його виправлення.


Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу та аналогічну позицію його захисника,думку прокурора,потерпілих та їх представника про відсутність підстав для скасування чи зміни судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.


Згідно з вироком, ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що 03 березня 2013 року, біля 21 год. 00 хв., знаходячись за столом в кухні будинку, який розташований по АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході спільного розпивання спиртних напоїв, на ґрунті попередньо виниклих неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_3 У ході конфлікту з метою протиправного позбавлення життя останнього, взявши зі столу скляну банку ємкістю 3 літри, заповнену на половину маринованими помідорами, наніс нею два удари в потилочно-скроневу ділянку голови останнього, після чого продовжуючи свої умисні дії, в той час як ОСОБА_3 встав із стільця, обвинувачений ОСОБА_4 металевим стільцем наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_3 З метою уникнення конфлікту,останній почав тікати, а саме- побіг до коридору будинку, де зачинив за собою міжкімнатні двері та утримував їх.


Однак, обвинувачений ОСОБА_4 з метою доведення до кінця умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_3, взяв у приміщенні кухні з дерев'яної підставки для ножів кухонний ніж та побіг слідом за останнім в коридор, де застосовуючи фізичну силу, подолавши опір потерпілого, який в той час утримував двері, відчинив їх. Після цього, утримуючи вказаний ніж у правій руці, бажаючи смерті останнього, наніс потерпілому удар даним ножем в життєво важливий орган - ділянку грудної клітки з лівого боку.Як наслідок,ОСОБА_3були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, несумісні з життям, у вигляді проникаючого ножового поранення з ушкодженням серця.Смерть потерпілого настала на місці події в результаті

масивної внутрішньої та зовнішньої кровотечі, що виникла як наслідок ушкодження у вигляді проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення черевної стінки з ушкодженням серця.


Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ст..115 ч.1 КК України,відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами,безпосередньо перевіреними у судовому засіданні та є обґрунтованим.

Встановлено,що ОСОБА_4,не визнаючи винуватості у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_3 показав у районному суді,що 03.03.2013 року протягом дня та у вечірній час разом із ОСОБА_6,ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у будинку останнього вживали спиртне.У ході конфлікту,який виник між ним та ОСОБА_3 наніс останньому удар банкою із помідорами по голові,від чого банка розбилась,а потім стільцем по тулубу.Що відбувалось далі-не пам»ятає.

У апеляційній скарзі та апеляційному суді ОСОБА_4 змінив показання і посилався на те,що після нанесення ударів банкою та стільцем потерпілому вибіг з будинку.Коли повернувся,побачив,що ОСОБА_3 був поранений.хто заподіяв потерпілому тілесні ушкодження-не знає.

Така позиція ОСОБА_4 правильно оцінена районним судом(і з цим погоджується суд апеляційної інстанції) як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності за скоєне,оскільки спростовується наступним.


Із показань свідка ОСОБА_6 у районному суді встановлено,що 03 березня 2013 року він разом із ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у будинку останнього вживали алкогольні напої.У вечірню пору між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із приводу давнього конфлікту виникла словесна суперечка ,у ході якої обвинувачений наніс удар потерпілому спочатку банкою із помідорами,а потім стільцем по тілу .Після ударів ОСОБА_3 вибіг у коридор,а ОСОБА_4 побіг за ним.Чи мав останній щось у руках,свідок не звернув уваги,оскільки прибирав у кухні.Через декілька хвилин із коридору почув крики,а зайшовши у коридор,побачив,що ОСОБА_3 поранений і з рани на животі текла кров.ОСОБА_4,який стояв поряд потерпілого,визнав,що такі ушкодження потерпілому наніс він.


Свідок ОСОБА_7 у суді першої інстанції показав,що 03.03.2013 року під час словесного конфлікту,який відбувався у вечірній час у його будинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4,вийшов у туалет та був відсутній приблизно 10 хвилин.Коли повернувся,ОСОБА_4 сказав,що ОСОБА_3 не дихає.При цьому потерпілий знаходився у коридорі.а на його животі була рана та кров.ОСОБА_4 сказав,що це зробив він та за свої дії буде відповідати.


Як встановлено із показань свідка ОСОБА_9у районному суді,03.03.2013 року увечері у будинку ОСОБА_7 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час розпиття алкогольних напоїв виникла суперечка.Після 21 год. свідок,знаходячись у кімнаті,почула сильний шум.У коридорі побачила,що ОСОБА_3,присівши,тримається за живіт,із якого текла кров,а ОСОБА_4 стояв поряд у збудженому стані.Руки у останнього також були у крові.На кухні під столом свідок бачила закривавлений великий широкий кухонний ніж,який у подальшому ОСОБА_4 помив.Також останній визнав,що убив ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_10 у суді першої інстанції показав,що 03.03.2013 року увечері йому зателефонував ОСОБА_11 та попросив зайти до будинку ОСОБА_7,оскільки там щось трапилось.Зайшовши,свідок побачив у коридорі будинку потерпілого ОСОБА_3,який був мертвий,а ОСОБА_4тримався за голову та казав:»Що я накоїв».Свідок зателефонував ОСОБА_11,повідомив,що вбито ОСОБА_3.


Із показань у районному суді свідка ОСОБА_11 встановлено,що 03.03.2013 року увечері йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив ,що у його будинку підрізали людину.Він(свідок) подзвонив ОСОБА_10 і попросив піти до будинку ОСОБА_7 подивитись,що сталось.Пізніше дізнавшись у телефонній розмові від ОСОБА_10 про те,що вбито ОСОБА_3,приїхав разом із дільничним Загарюком до помешкання ОСОБА_7 та побачив,що потерпілий був мертвий.У подальшому приїхали працівники міліції та лікарі.


Як вбачається із показань свідка ОСОБА_12 у суді першої інстанції,03.03.2013 року приблизно о 20 год. на прохання ОСОБА_7 приніс у будинок останнього дві пляшки пива.У цей час у приміщенні із господарем знаходились також ОСОБА_4,ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ,які усі разом вживали спиртне.Залишивши пиво,свідок вийшов.Будь-яких конфліктів у його присутності не відбувалось.

Зазначені вище показання свідків є послідовними,узгоджуються як між собою,так і з іншими дослідженими районним судом доказами,тому обгрунтовано покладені судом у основу вироку.


Посилання апелянта на наявність у таких показаннях істотних суперечностей не відповідають фактичним обставинам справи,отже безпідставними є апеляційні вимоги про необхідність перевірки показань свідків шляхом слідчих експериментів.


Крім цього, винуватість ОСОБА_4у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами,які були безпосередньо судом досліджені.

Зокрема,із висновку судово-медичного експерта №26-г від 15.04.2013 року (т.1 а.с.53) встановлено,що на тілі ОСОБА_3 виявлені,зокрема,рани по внутрішній поверхні вище лівої надбрівної дуги ,потилично-скроневій ділянці зліва,крововилив у лівій скроневій ділянці , які виникли незадовго до моменту настання смерті потерпілого від дії твердих тупих предметів та не знаходяться у причинному зв»язку із фактом настання смерті ОСОБА_3

(Зазначеним підтверджуються показання свідків про те,що ОСОБА_4 у ході конфлікту наносив удари потерпілому скляною банкою та стільцем)


Також на тілі ОСОБА_3 виявлена рана на 2 см лівіше від грудинної лінії на рівні реберної дуги зліва та крововиливи довкола ранового каналу.Такі тілесні ушкодження виникли від однієї травмуючої дії незадовго до моменту настання смерті,внаслідок дії колюче-ріжучого предмету та є тяжкими тілесними ушкодженнями,небезпечними для життя,які знаходяться у безпосередньому причинному зв»язку із фактом настання смерті ОСОБА_3




Як встановлено із протоколу огляду місця події від 04.03.2013 року із фототаблицею (т.1 а.с.11-33) ,під час огляду помешкання ОСОБА_7 у АДРЕСА_1 був виявлений труп ОСОБА_3із пошкодженнями на тілі та одязі,що були зафіксовані протоколом.Також виявлено і вилучено,зокрема, 11 ножів. Крім того,вбачається,що у міжкімнатному коридорі,вхід до якого здійснюється із коридору,де знаходилось тіло потерпілого,виявлено на підлозі,на килимі біля двостворчатих дверей та на самих дверях чисельні плями бурого кольору.

Із висновків судово-імунологічних експертиз №395 від 21.03.2013 року(а.с.78-81т.2), №394 від 21.03.2013 року(а.с.85-88 т.2)та №393 від 21.03.2013 року (а.с.92-95)встановлено,що у зазначених у протоколі огляді місця події плямах бурого кольору на підлозі,килимі та внутрішній частині дверей виявлено кров людини, що за своїми ознаками може належати,зокрема, ОСОБА_3

Висновком комплексної судово-імунологічної,дактилоскопічної та експертизи холодної зброї №58-І,300-К,301-К від 01.04.2013 року підтверджується,що на ножі під №7 із наданих на дослідження,що має загальну довжину 340 мм,складається із руків»я ,а також клинка довжиною 225 мм,товщиною 2,5 мм,максимальною шириною 47 мм(лезо двосторонньої заточки) виявлено кров людини,яка за встановленою групою О(І) системи АВО може походити від ОСОБА_3,а походження її від ОСОБА_4виключається. (Т.2 а.с.99-124)

Зазначений висновок узгоджується із даними,що містяться у вказаному вище висновку судово-медичного експерта №26-г від 15.04.2013 року,із якого встановлено,що рановий канал складає загальною довжиною 15,0-17,0 см та виник внаслідок дії колюче-ріжучого предмету,про що свідчить лінійно-веретоноподібна форма нашкірної рани,гострі кінці,рівні неосаднені краї,відсутність між тканинних перетинок,наявність ранового каналу,довжина якого перевищує довжину нашкірної рани.

Рановий канал починається нашкірною раною на 2 см.лівіше від грудинної лінії на рівні реберної дуги зліва,пошкоджуючи шкіру,підшкірну жирову клітковину,пересікає хрящову 10-12 ребер,м»язову тканину діафрагми,вісцеральну плевру,серцеву сумку,проходить через бокову стінку лівого та правого шлуночка серця.

Також із висновку встановлено,що рановий канал проходить у напрямку знизу вверх,зліва направо,спереду назад та утворився від дії колючо-ріжучого предмету з достатньою силою для його виникнення.

За вказаних обставин судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на те,що не встановлений механізм нанесення смертельного удару потерпілому та предмет,яким він заподіяний.

Із висновку комплексної судово-імунологічної,дактилоскопічної та експертизи холодної зброї від 01.04.2013 року, зазначеного вище, також встановлено,що,зокрема, на ножі під №7 слідів рук,які би були придатними для ідентифікації особи, не виявлено.За вказаних обставини посилання у апеляційній скарзі на необхідність проведення дактилоскопічного дослідження з метою встановлення відбитків пальців на даному ножі є безпідставним.




Як встановлено із висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №161 від 08.04.2013 року ОСОБА_4 на час проведення експертизи та на період часу,до якого відноситься інкриміноване йому діяння ознак психічного захворювання та будь-якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв ,міг віддавати звіт у своїх діях та керувати ними. (Т.2 а.с.127-128).

Висновок амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №394 від 09.08.2013 року свідчить про те,що обвинувачений під час скоєння інкримінованого йому правопорушення не перебував у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані,який би суттєво вплинув на його свідомість і поведінку (а.с.138-139 т.3)

Судова колегія враховує,що зазначена експертиза була проведена у ході судового розгляду саме за клопотанням захисту обвинуваченого,а висновки експертів у повній мірі спростовують позицію ОСОБА_4,викладену у тому числі у апеляційній скарзі,про імовірне,на думку обвинуваченого,нанесення ним удару ножем ОСОБА_3 у стані афекту.

Посилання апелянта на те,що після затримання у нього не були відібрані зразки крові з метою встановлення наявності у ній алкоголю колегія відкидає,оскільки сам ОСОБА_4,даючи показання у районному та апеляційному суді,не заперечував,що протягом дня та увечері 03.03.2013 року разом із ОСОБА_7,ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вживав спиртне.


Із врахуванням викладеного,судова колегія вважає,що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обгрунтованим,а юридична оцінка його дій за ст.115 ч.1 КК України - правильною.


При призначенні покарання районний суд дотримався вимог ст.65 КК України,врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину,що є особливо тяжким,дані про особу обвинуваченого,який в силу ст.89 КК України не судимий,посередньо характеризується по місцю проживання.Зважив суд і на вік та стан здоров»я обвинуваченого.

Як обставину,що обтяжує покарання,районним судом враховано вчинення ОСОБА_4злочину у стані алкогольного сп»яніння.

Із врахуванням викладеного,колегія суддів вважає,що призначене судом першої інстанції покарання за своїм видом та строком у повній мірі відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого,отже є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.


За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку районного суду,а відтак-і для задоволення поданої обвинуваченим апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404,405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -





У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2013 року щодо ОСОБА_4- без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим- у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.


Головуючий: О.О.Дембіцька


Судді: В.Я.Марчак


В.Ф.Кифлюк




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація