11а-314/ 2006 р.
ст.ст. 189 ч.4, 289 ч.З КК України
Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С. Доповідач - Опейда В.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 20 червня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Опейди В.О.
суддів: Матвієнко Н.В., Лозовського А.О.
з участю прокурора Безушко Л.А.
потерпілого ОСОБА_1
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3
засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 14 квітня 2006 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий 27 жовтня 1994 року за ст. 69 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави, звільнений з місць позбавлення волі 05.10.2002 р. по відбуттю строку покарання.
Засуджений за ст. 189 ч. 4 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;
за ст. 289 ч.З КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
На підставі ст.70 ч.І КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий 12.09.1990 р. Кам'янець-Подільським міським судом за ст.ст. 94, 140 ч.З, 229-6 ч.2, 42 КК України до 12 років позбавлення волі;
- 03.10.1996 р. Дрогобицьким міським судом Львівської області за ст.ст. 183-3 ч.2 до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.43 КК України приєднано 6 років не відбутого покарання за попереднім вироком, та визначено остаточно до відбуття покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 22.09.2004 р..
Засуджений за ст. 189 ч. 4 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави;
за ст.289 ч.З КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
На підставі ст.70 ч. 1 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у вигляді 9 (дев'яти) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, судимий 03.08.1988 р. Рожищенським районним за ст. 140 ч.З КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 16.01.2002 р..
Засуджений за ст.289 ч. З КК України до 11 (одинадцяти) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий 23.02.1994 р. Луцьким окружним судом за ст.ст.117 ч.З, 206 ч.2, 208, 42 КК України до 11 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 23.09.2003 р..
Засуджений за ст.289 ч. З КК України до 9 (дев'яти) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.
Стягнуто: із ОСОБА_4, і ОСОБА_5 солідарно в користь ОСОБА_9 11130 грн. матеріальної та 10000 моральної шкоди, а всього 21130 грн.;
із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно в користь ОСОБА_1 36158 грн. матеріальної і 20000 грн. моральної шкоди, а всього 56158 грн., в решті позову відмовлено;
із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно в користь ОСОБА_10 97005 грн. 51 коп. матеріальної і 20000 грн. моральної шкоди, а всього 117005 грн., вреші позову відмовлено;
із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно в користь ОСОБА_11 5000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто в дохід держави: з ОСОБА_4 - 2049 грн. 13 коп.; ОСОБА_6 - 2049 грн. 13 коп.; ОСОБА_7 - 2049 грн. 13 коп. - витрат за проведення експертизи.
Вирішено долю речових доказів.
Розглянувши справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що в кінці 2004 - на початку 2005 року, використовуючи раніше набутий злочинний досвід та свій авторитет в кримінальному середовищі, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення (наживи), створив та очолив організовану групу, яка протягом тривалого часу і на постійній основі, займалась вчиненням крадіжок вантажних та пасажирських автомобілів іноземного виробництва з приватних господарств та охоронюваних стоянок на території м.Луцька, Луцького та Ківерцівського районів Волинської області, до складу якої увійшли раніше судимі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановлені в ході судового слідства особи.
В період активної діяльності організованої злочинної групи, очолюваної ОСОБА_4, його роль як її організатора та керівника, полягали у вчиненні дій по підбору кадрів і підшукуванні об'єктів злочинного посягання і розробці планів вчинення злочинів; визначенню конкретних виконавців і постановці перед ними завдань, коригуванні їх дій; безпосередній участі у злочині; приховуванні викраденого майна і його збуті; розподілі грошей, здобутих злочинним шляхом між співучасниками злочинів;приховувані і знищенні слідів та знарядь злочинів; впровадженні дисципліни та загальних правил поведінки, спрямованих на стійке об'єднання учасників злочинного угрупування.
ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, визнані винними як члени організованої групи, у безпосередній участі у вчиненні незаконних заволодінь транспортними засобами; приховуванні і у знищенні слідів та знарядь злочинів; отриманні і використанні своєї частки майна, здобутого злочинним шляхом.
В період часу з 25 січня по 13 червня 2005 року організованою групою, очолюваною ОСОБА_4, до складу якої входили: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7. та невстановлені особи вчинено наступні злочини:
В ніч на 25 січня 2005 року ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, за попередньою змовою з членами очолюваної ним організованої групи: ОСОБА_5 та невстановленими особами, проникли на огороджену від проїжджої частини ділянку території - приватне подвір'я по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц - 208», 1994 року випуску, державний реєстраційний номерНОМЕР_1, належний потерпілому ОСОБА_9 вартістю 35000 гривень.
В ніч на 2 лютого 2005 року, діючи з корисливих мотивів згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою та іншими, невстановленими особами - членами організованої групи, таємно викрали з припаркованого на проїздній частині поблизу приватного подвір'я по АДРЕСА_2 пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц 310 Д» 1994 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належний потерпілому ОСОБА_12 вартістю 37340 грн.
В ніч на 28 лютого 2005 року, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями,. за попередньою змовою з невстановленими членами очолюваної ним організованої групи, проникли на охоронювану територію ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5» по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц 709 Д» 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, належний потерпілій ОСОБА_13 вартістю 88228 грн..
В ніч на 15 квітня 2005 року, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7. за попередньою змовою між собою та іншими членами очолюваної ОСОБА_4. організованої групи, які невстановлені досудовим слідством, діючи з корисливих мотивів згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, проникли на огороджену від проїжджої частини ділянку території - приватного подвір'я по АДРЕСА_4, звідки таємно викрали вантажний фургон «Мерседес-Бенц 412 Д» 1998 року випуску, належний потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вартістю 82 000 грн., чим завдали їм значної шкоди.
ОСОБА_4 в ніч на 4 травня 2005 року, діючи з корисливих мотивів, згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, за попередньою змовою з членами очолюваної ним організованої групи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленими особами, проникли на огороджену від проїжджої частини ділянку території - приватне подвір'я по АДРЕСА_5, звідки таємно викрали пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц 208» 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, належний потерпілому ОСОБА_9 вартістю 36158 грн., чим спричинили йому значну шкоду.
В ніч на 25 травня 2005 року, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, за попередньою змовою з членами очолюваної ним організованої групи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленими особами, проникли на огороджену від проїжджої частини ділянку території - приватне подвір'я по АДРЕСА_6, звідки таємно викрали вантажний фургон «Мерседес-Бенц 108 Д» 2001 року випуску,державний реєстраційний номер НОМЕР_6, що знаходився на території України в режимі тимчасового перебування, належний потерпілому ОСОБА_14 вартістю 60000 грн., чим спричинили йому значну шкоду.
В ніч на 10 червня 2005 року, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, за попередньою змовою з членами очолюваної ним організованої групи: ОСОБА_6. та невстановленими особами, проникли на огороджену від проїжджої частини ділянку території - приватного подвір'я по АДРЕСА_7, звідки таємно викрали пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц 207» 1986 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_7, належний потерпілому ОСОБА_15 вартістю 23455 грн. 20 коп..
В ніч на 13 червня 2005 року, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів згідно заздалегідь розробленого плану та розподіленими ролями, за попередньою змовою з членами очолюваної ним організованої групи: ОСОБА_6 та невстановленими особами, проникли на охоронювану територію ВАТ «Ківецівське РТП» по АДРЕСА_8, звідки таємно викрали пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц 208Д» 1995 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_8, належний потерпілому ОСОБА_16 вартістю 42512 грн. 55 коп..
Крім того, ОСОБА_4, являючись організатором та керівником організованої групи, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з членами очолюваної ним організованої групи: ОСОБА_5 та невстановленими в ході досудового слідства особами, після вчинення в ніч на 25 січня 2005 року крадіжки з приватного подвір'я по АДРЕСА_9 пасажирського мікроавтобуса «Мерседес-Бенц 208» 1994 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_9, вчинили також вимагання його майна.
Так, вони, в період часу з 26 по 29 січня 2005 року, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою наживи і переховуючи викрадений у ОСОБА_9 транспортний засіб в лісовому масиві поблизу АДРЕСА_10, з невстановленими джерел дізналися номер мобільного телефону потерпілого, після чого, неодноразово зв'язуючись з ним, пред'явили незаконну вимогу передати у заздалегідь визначеному місці гроші в сумі 2100 доларів США, за повернення автомобіля, погрожуючи його знищенням шляхом підпалу у випадку відмови.
Погроза знищити пасажирський мікроавтобус «Мерседес-Бенц 208», 1994 року випуску, висловлена в рішучій формі ОСОБА_4., ОСОБА_5 та невстановленими особами, які діяли за попередньою змовою між собою, в складі організованої групи, спонукали ОСОБА_9 вночі 29 січня 2005 року передати (залишити) у заздалегідь визначеному правопорушниками малолюдному місці в АДРЕСА_11, гроші в сумі 2100 доларів США, що становило на час злочину 11130 грн., оскільки потерпілий реально усвідомлював небезпечність наслідків щодо цілісності свого майна, у випадку відмови виконання завідомо незаконних вимог і не бажав їх настання.
В апеляції адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про зміну вироку відносно його підзахисного ОСОБА_4 Просить останнього виправдати по факту незаконного заволодіння транспортним засобом гр. ОСОБА_9 та вимагання в останнього грошових коштів за повернення автомобіля, призначити йому покарання в сторону пом'якшення.
На його думку, винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 189 КК України матеріалами справи не доведена. Про викрадення автомобіля в ОСОБА_9, ОСОБА_4 знав лише зі слів ОСОБА_5. Судом при призначенні покарання помилково було взято до уваги перші покази ОСОБА_4 якими він себе оговорив в частині викрадення автомобіля, що належить ОСОБА_9.
При призначенні покарання ОСОБА_4 судом не враховано усіх пом'якшуючих його покарання обставин, а саме: визнання своєї вини повністю, активне сприяння розкриттю злочинів часткове відшкодування спричиненої шкоди.
В апеляції адвоката ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку щодо засудженого ОСОБА_5 - виправдання його за ч.4 ст. 189 КК України, та перекваліфікуванні його дій з ч.З ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України і обрати мінімальну міру покарання за санкцією зазначеної статті. Вважає недоведеним участь підзахисного в складі організованої злочинної групи, відсутності доказів у заволодінні ним транспортного засобу ОСОБА_9. Окрім цього, вважає не врахованим дачу достовірних показів при проведенні досудового слідства щодо заволодіння транспортними засобами ОСОБА_9 і ОСОБА_12, а також даних його характеризуючи та перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей.
В апеляції засудженого ОСОБА_5 ставиться питання про скасування вироку відносно нього в частині обвинувачення за ст. 189 ч. 4 КК України, а також заперечується участь в організованій злочинній групі та просить призначити більш м'яке покарання, оскільки дані висновки слідства та суду грунтуються лише на припущеннях і в судовому засіданні доведеними не були.
В апеляції захисника ОСОБА_2 початково ставилось питання про скасування вироку Луцького міськрайонного суду щодо ОСОБА_7 і постановленні свого - виправдувального. Відносно ОСОБА_6 - просив врахувати всі пом'якшуючі обставини та обрати йому мінімальне покарання за ч.З ст.289 КК України. В подальшому апеляційні вимоги були доповнені і змінені де ставиться питання про виправдання ОСОБА_7 за відсутністю в його діях складу злочину, а також просив перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ст.289 ч.З КК України на ст. 198 КК України.
Вважає, що обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст. 289 ч. З КК України ґрунтується на припущеннях слідства і суду, оскільки з ОСОБА_4. вони зустрілися лише в квітні 2005 року після приїзду ОСОБА_6 з Львівської області, де він перебував з літа 2004 року і на територію Волинської області не виїжджав.
Окрім цього, вважає, що не відповідає фактичним обставинам справи і твердження суду щодо безпосередньої участі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в заволодінні транспортними засобами, оскільки жоден з вище вказаних осіб не був на місці викрадення транспорту, а ОСОБА_6 лише купляв не розмитнені транспортні засоби.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_7. просив вирок скасувати, скерувавши справу на новий судовий розгляд. Стверджує, що відносно нього застосовувались неправомірні методи слідства, при цьому заперечує свою участь у скоєнні будь-якого злочину.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляцій ОСОБА_5, ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, пояснення засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції, міркування потерпілого ОСОБА_1, який послався на розсуд суду, а також прокурора який просив залишити вирок без змін, а апеляції без задоволення, колегія суддів перевіривши матеріали справи встановила, що апеляції до задоволення не підлягають.
Висновок суду про вчинення засудженими злочинів при вказаних у вироку обставинах ґрунтується на перевірених і досліджених у судовому засіданні доказах, яким судом дано належну оцінку.
Твердження в апеляціях про відсутність злочинної організації і що злочини такою організацією не вчинялись були предметом ретельного дослідження суду і обґрунтовано спростовані з зазначенням у вироку відповідних мотивів. Підстав сумніватись у правильності даного висновку не вбачається.
З матеріалів кримінальної справи слідує, що злочини вчинялись протягом тривалого проміжку часу, ретельно планувались і готувались, мав місце чіткий розподіл
ролей між виконавцями та розподіл майна здобутого злочинним шляхом між усіма учасниками, підшуковувались об'єкти злочинного посягання, визначались конкретні виконавці і ставились перед ними завдання, які по ходу виконання корегувались, а отже було створено стійку організовану злочинну групу яка займалася вчиненням крадіжок вантажних та пасажирських мікроавтобусів іноземного виробництва з приватних господарств та охоронюваних стоянок на території Волинської області. Зокрема встановлено, що роль засуджених, як членів організованої групи, полягала як у безпосередній участі у вчиненні незаконних заволодінь транспортними засобами так і приховуванні викраденого майна, приховуванні і знищенні слідів та знарядь злочинів, отриманні і використанні своєї частки майна, здобутого злочинним шляхом. Тому суд з врахуванням доказів зібраних у їх сукупності прийшов до обгрунтованого висновку, про існування такої організованої злочинної групи та участі в ній засуджених.
Зазначені обставини підтверджуються показаннями підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з яких вбачається, що саме вони брали участь у викраденні автомобіля, що належить ОСОБА_9 (ті ас.98, т.2 а.с. 126-130), що спростовує доводи апеляції. Крім того, ОСОБА_4 стверджував, що в подальшому цей автомобіль було повернуто власнику за винагороду.
Заперечення засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України не відповідають зібраним у справі і дослідженим у вироку доказам. Зокрема зазначене обвинувачення стверджується як показами самих засуджених даними ними при проведенні досудового слідства в частині заволодіння автомобілем і повернення власнику за винагороду, так і іншими доказами зібраними у справі в частині протиправного заволодіння транспортним засобом, його способом повернення і виявлення. Наведене в своїй сукупності дає підстави зробити висновок, що інкримінований злочин вчинений саме вказаними особами.
Не заслуговують уваги і доводи апеляції про непричетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до скоєння інкримінованих злочинів. З показань самих засуджених вбачається, що вони зустрічались постійно і підтримували стосунки в період скоєння злочинів в тому числі і за допомогою телефонів.
Доводи апеляції по факту незаконного заволодіння автомобілями спростовуються показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 із яких вбачається що засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7. приймали безпосередню участь в заволодінні і розпорядженні автомобілями. Даний висновок ґрунтується частково і на свідченнях даних всіма засудженими як при проведенні досудового так і судового слідства. Участь у вчиненні інкримінованих злочинів вказаним особам стверджується і протоколом дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, де зафіксовані розмови між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_19 про збут транспортних засобів з зазначенням ролі ОСОБА_7
Посилання засудженого ОСОБА_7 про застосування щодо нього незаконних методів слідства, з врахуванням встановлених обставин не знайшли свого фактичного підтвердження. Даний висновок підтверджений і показаннями свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21.
Таким чином з врахуванням отриманих у справі доказів, а також фактично зафіксованих обставин у справі суд обгрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_6 і ОСОБА_7 саме у скоєнні інкримінованих злочинів, а отже підстав для виправдання чи перекваліфікації дій колегія суддів не вбачає.
При таких обставинах суд обгрунтовано прийшов до висновку про винність засуджених у вчиненні злочинів та вірно кваліфікував дії ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ст. ст. 189 ч.4, 289 ч.З КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ст.289 ч. З КК України.
При обранні покарання засудженим суд врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особу і всі обтяжуючі та пом'якшуючі їх покарання обставини, у тому числі і ті, на які посилаються в апеляціях засуджені та їх захисники.
Зважаючи на викладене, тому підстав для скасування чи зміни вироку судова колегія не знаходить.
Керуючись ст.365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 13 квітня 2006 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -без зміни.